Аліна Михайлова: Корупція під час війни – співучасть у вбивстві своїх громадян

Версия для печати

Корупція під час великої війни - це не просто злочин. Це зрада. Пряма. Відкрита. Цинічна. І вона болить не десь "у Києві" - вона болить на фронті.

Щодня я бачу людей, які рятують інших, які лежать у крові, в грязі, в окопах, які не сплять і не скаржаться, бо знають: якщо зламаються вони - впаде країна.

І водночас я бачу інше. Цивільних, яким війна вже поперек горла, плівки, схеми, відсотки, торги, впливи на держпідприємства, цілі мережі, які вважають державу своїм бізнес-проєктом.

Скандал з "плівками Міндіча" - це ж не про одного жадібного персонажа. Це про СИСТЕМУ, що роками ЖИВЕ всередині країни. І найстрашніше те, що за даними розслідування, частина коштів зі схем взагалі йшла до Москви. Тобто поки українські військові гинуть від російських снарядів,

поки цивільні помирають у власних квартирах, коли ракета прилітає о 3-й ночі, поки ми втрачаємо найкращих - тут, у тилу, знаходяться бездушні, безсердечні, морально мертві мразі, які крадуть у країни, що воює, і по факту фінансують тих, хто нас убиває.

Це не просто корупція. Це фактична співучасть у вбивстві своїх громадян.

На цих плівках люди спокійно обговорюють,

чи варто виділяти гроші на зміцнення критичної інфраструктури. І хтось каже: "нема сенсу".

Що ви таке взагалі? Що ви про себе думаєте?

Яке право дали собі вирішувати, кому жити, а кому замерзати в темряві? У той час, коли ваші рішення прямо впливають на те, чи впаде енергосистема, чи встоїть фронт, чи доживе до ранку дитина, що спить у квартирі на передостанньому поверсі.

Ми сьогодні бачимо дві України.

Україну виживання - окопи, стабпункти, операційні, відтерміновані евакуації (іноді на дні!!!), зламані долі, поламані тіла, але незламні люди.

І Україну схем - домовленостей, відкатів, ухилєсів, захланності, зв’язків, мереж і грошей, які, замість фронту, можуть опинятися в країні-ворога.

Це зіткнення не просто моральне. Це зіткнення за майбутнє країни. Бо якщо ми дозволимо тим, хто наживається на війні, продовжувати це робити -

ми визнаємо, що смерті наших військових були марними.

Я хочу жити в Україні, де стратегічні підприємства - це не дойна корова, а фундамент оборони. Де відповідальність невідворотна. Де корупція під час війни - це не очєрєдной "скандал", а кримінальний злочин без права уникнути покарання.

І так, історія знає багато прикладів імперій, які здавалися непорушними, всесильними, вічними.

Але будь-яка імперія, будь-яка система зла навіть найміцніша здається непорушною, допоки не знайдеться один сміливець який пустить тобі кулю в голову.

Аліна Михайлова, військовослужбовець; сторінка автора у Фейсбук

Фото ОП

«Аргумент»

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Корупція на ППО вбиває
• Мартина Богуславець: Чи є дорослі в цій кімнаті?
• У Тернополі 10 загиблих, 37 поранених, є люди під завалами