Костянтин Корсун: Тік-Ток проти США, Телеграм проти України

|
Версия для печатиВерсия для печати

Поки поїздаті поїзди везуть українців у далекі краї за три тищі кілометрів, Тік-Ток потихеньку стає американською компанією: міністр фінансів США Scott Bessent повідомив про досягнену з Китаєм угоду щодо продажу 80% китайської соцмережі американським інвесторам.

Чи це щось змінить для пересічного користувача? Так, безумовно.

Буде менше рашн-пропаганди, менше реклами китайського непотрібу, менше антиукраїнської “повєсточки”. І звісно, ніякої китайської антиамериканської пропаганди.

Тому що заради цього аж цілий Президент США наполягав на продажі компанії та погрожував санкціями. І це зрештою спрацювало.

Бо у США розуміють загрози в інформаційній сфері і серйозно до них ставляться.

Вони чи не першими почали боротися з росіяньскими“антивірусами” та “соцмережами”. Пізніше зрозуміли що лапті активно працюють у американських соцмережах і почали вимагати від американських соцмереж боротися з фейками, ботмережами, пропагандою, маніпуляціями.

Але на китайськоі соцмережі американці не мали таких важелів – а от китайська влада мала, і вагомі. Але загроза Тік-Току для США не просто залишалася – вона посилювалася.

Тому американці не стали “бити по хвостам” – блокувати чи забороняти – а одразу пішли до кореня проблеми: до власника.

Шлях цей був довгий і складний – але і приз буде відповідний.

І от, до речі, на цьому кейсі буде цікаво подивитися який приклад покаже нам американська демократія. Зокрема, як а буде їхня позиція після отримання влади над ворожим додатком: чи продовжать вони паразитувати на користувачах і, фактично, зловживатимуть цим так само, як і КНР – чи все ж припинить збирати персональні дані у промислових масштабах, запровадить нормальні рівні правила та однаково каратиме порушників.

(Усі співпадіння з “Дією” та наступною українською владою – випадкові, звичайно).

Після остаточного продажу Тік-Току цей кейс можна буде одразу вносити у підручники світовою інфобезпеки та писати сценарії для голлівудських блокбастерів а-ля Die Hard: “історія про те, як США ліквідували найбільшу загрозу інфопростору США та всьому Світу”.

І це буде історія також про “шлях лідера світової демократії”: не лізти самим у смартфони громадян (щоб зробити там “зашибісь” і самим стати загрозою) - а ліквідувати корінь реальних загроз, які насправді лізуть у смартфони громадян.

А тепер переводимо погляд на Україну. 

ґНаш найбільший геополітичний ворог – роісся.

Її найпотужніший інструмент у інформаційній складовій війни – Телеграм.

Тих, хто вважає Дурова якимось там “опозиціонером” чи “борцем за свободу” – одразу відправляю гуглити “как телеграм связан с фсб”, від російського ж таки видання “Важнийє історійї”.

Так от, роіссіянський Телеграм є найпотужнішою зброєю у інформаційні війні проти України.

Що робить з цим фактом українська влада?

Створює “офіційні ТГ-канали”.

Плодить купу дезінформаційних “карточних офісів”, з яких “мочить” політичних опонентів та і усіх незгодних.

Змушує усі органи влади України також завести собі “офіційні ТГ-канали”.

При цьому “єдиний марафон” закликає “довіряти лише офіційним джерелам”.

Які самі постійно брешуть, але то вже трохи інша історія.

Ну тобто замість боротися проти Телеграма – зе-цифровізатори максимально його педалюють та рекламують, жодним чином не обмежуючи.

Сподіваючись, що Телеграм допоможе їх на наступних виборах.

Але при цьому інтереси країни України у інформаційній війні їх геть не цікавлять.

А от у США ставлять інтереси своєї країни - найвище.

Бо у них все ж демократія і все ж проводяться вибори.

І тому замість завести “офіційний ТікТок-канал ФБР”, тамтешня влада (і поточна, і попередня, до речі) вирішила, що інтереси Америки та її Great Again – значно важливіші ніж сумнівні електоральні ніштяки.

Якщо Тік-Током користуються мільйони американців – це все одно загроза для США.

Якщо Телеграмом користуються мільйони українців – загрозу ігноруємо, давайте краще її використаємо на наступних виборах.

Ось у чому полягає цивілізаційна різниця між державним мисленням та “роль кібербезпеки дещо перебільшена”.

(Звучить бравурна музика, потяги гудуть, літаки летять, всіх бомблять).

Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]