Країни ЄС масштабно розбудовують військову промисловість

|
Версия для печатиВерсия для печати

За три роки російсько-української війни оборонні заводи в Європі суттєво збільшились у розмірах. Це виявили журналісти Financial Times, вивчивши супутникові знімки.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейський оборонно-промисловий комплекс почав переходити на принципи воєнного часу та переживає найбільший ривок за десятиліття, пише Financial Times. За даними видання, темпи будівництва на збройових підприємствах зараз утричі вищі, ніж до 2022 року. За останні роки на території понад семи мільйонів квадратних метрів виросли нові цехи, дороги та цілі заводи.

Підрахунки журналістів спираються на аналіз супутникових знімків 150 заводів, що належать 37 компаніям. 88 із 150 розглянутих підприємств беруть участь у програмі Євросоюзу ASAP (Act in Support of Ammunition Production, тобто Закон на підтримку виробництва боєприпасів; абревіатура також означає «якнайшвидше»), що передбачає інвестиції в оборонну промисловість у розмірі 500 мільйонів євро. Крім того, багато підприємств одержують значні державні субсидії. З 2020–2021 років площі, де велися будівельні роботи на оборонних об'єктах, зросли з 790 тисяч до 2,8 мільйона квадратних метрів. На 20 об'єктах по всій Європі, які отримали фінансування ASAP, помітно значне розширення, ще на 14 менш значне (наприклад, нові паркування). Компанії, які не отримали підтримки, зростають повільніше.

Серед наймасштабніших проектів – спільне підприємство німецької Rheinmetall та угорської N7 Holding у місті Варпалота в Угорщині. Перший завод там запустили у липні 2024 року, він випускає боєприпаси для БМП Lynx. У подальших планах – виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, 120-міліметрових боєприпасів для танків Leopard 2 та Panther, а також будівництво цеху з виробництва вибухівки. До 2027 Rheinmetall розраховує збільшити випуск 155-міліметрових снарядів з 70 тисяч до 1,1 мільйона на рік.

У Німеччині ракетобудівна компанія MBDA за два роки реконструювала майже 100 000 квадратних метрів території. Тут збиратимуться переносні ракети Enforcer і завдяки замовленню НАТО на 5,6 мільярда доларів — до тисячі зенітних ракет Patriot GEM-T. У Норвегії Kongsberg відкрив у 2024-му новий ракетний завод, у Великій Британії BAE Systems вкладає 150 мільйонів фунтів стерлінгів у свої підприємства з виробництва боєприпасів, включаючи розширення потужностей з виробництва 155-міліметрових снарядів у Південному Уельсі. Фінські заводи Nammo, що отримали десятки мільйонів євро, збільшують випуск снарядів та пороху.

За словами комісара ЄС з оборони Андрюса Кубілюса, річне виробництво боєприпасів у Європі з 2022 року зросло з 300 тисяч до приблизно 2 мільйонів штук завдяки як ASAP, так і аналогічним програмам на рівні окремих держав Євросоюзу. Зараз у Єврокомісії обговорюють новий оборонний фонд на півтора мільярди євро, який працюватиме за тим самим принципом і допоможе збільшити виробництво ракет, ППО, артилерії та дронів.

У експертів, опитаних FT, найбільше занепокоєння викликає стан європейських ракетних озброєнь. Імовірно, саме вони є ключем до стримування Росії. Тим часом, європейська оборонна промисловість, як і раніше, відстає у виробництві ракетних двигунів та вибухівки для ракет.

 

Зображення вгорі: склад продукції на заводі 155-міліметрових снарядів компанії BAE Systems у Великій Британії. Фото: Oli Scarff / AFP / Scanpix / LETA


На цю тему:
 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]