Рада провалила голосування за призначення суддів КСУ

Версия для печати

Верховна Рада не змогла призначити двох суддів Конституційного суду, що належали до її квоти. Загалом було чотири кандидати: Захар Тропін (директор департаменту міжнародного співробітництва та представництва Мін’юсту), Оксана Клименко (головний науковий консультант сектору розвитку законодавства з питань правової політики Дослідницької служби Верховної Ради), Юлія Кириченко (членкиня правління Центра політико-правових реформ, радниця голови Верховної Ради Руслана Стефанчука), Тарас Цимбалістий (прокурор Офісу Генерального прокурора).

Перший кандидат, Захар Тропін, який на конкурсі набрав найбільшу кількість балів (5), не отримав достатньої підтримки: лише 224 з 226 необхідних. Оксана Клименко, що мала 4 голоси групи експертів на конкурсі, зібрала 93 голоси, тож теж не отримала призначення.

В зв'язку з цим на рейтингове голосування поставили решту кандидатів, які отримали від дорадчої групи експертів по три голоси. Юлія Кириченко отримала 179 голосів рейтингу, Цимбалістий – 84. Після цього голова ВР Руслан Стефанчук поставив на голосування їхні кандидатури в відповідній черговості.

Кириченко отримала 126 голосів, тож її не призначили. Цимбалістий теж не отримав підтримки – 74 "за".

Тропін під час виступу, трансльованому каналом Верховної Ради, говорив про те, що спеціалізується на міжнародному праві. На думку кандидата, його професійні знання корисні в контексті євроінтеграції.

Після виступу кандидатам ставили запитання. У Тропіна спитали, що головніше: закон чи постанова. Він відповів, що первинним є закон, найголовніша – Конституція.

Оксана Клименко під час свого представлення говорила про війну, спрямовану проти вибору бути вільними і незалежними. В неї запитали про досвід ухвалення рішень. Клименко відповіла, що має 30-річний науковий і професійний досвід, з них 20 років – науково-аналітична і експертна робота стосовно законодавчої діяльності Верховної Ради – в Інституті законодавства. Також в неї запитали, чи президент Володимир Зеленський матиме право балотуватися на другий термін, враховуючи, що він перевищив відведений Конституцією 5-річний термін. Клименко зазначила, що не має права давати такі коментарі. 

Юлія Миколаївна Кириченко під час виступу сказала, що планує розвивати парламентаризм і захист прав людини. Хоче долучитися до Конституційного суду "не заради посади", а заради служіння народу. Вона вбачає необхідність посилити КС правниками з різних сфер і з різними позиціями. В Кириченко народна депутатка Ірина Геращенко запитала те саме, що в Клименко: якою буде позиція КС стосовно балотування Зеленського на другий термін. Кириченко відповіла: "потенційний суддя Конституційного суду може висловити позицію в сесійній залі при обранні, але тоді при розгляді питання він має заявити конфлікт інтересів". Вона також нагадала, що президент, як і Рада, має подовжені повноваження не через узурпацію, а через неможливість провести демократичні вибори, тож "це його перший термін".  

Тарас Цимбалістий сказав, що все професійне життя він займався конституційним правом. Він є автором понад 80 наукових публікацій. 

В Цимбалістого запитали про його ставлення до того, що депутати називають законопроєкти неконституційними без звернення до КС. Він сказав, що в КС є виключні компетенції стосовно визначення конституційними різних документів. 

З червня Конституційний Суд має кворум – 12 суддів. Напередодні Дня Конституції Президент призначив до Конституційного Суду України Олександра Водяннікова. Завдяки цьому робота суду була розблокована. 

У вересні він призначив за своєю квотою ще одного суддю Юрія Барабаша. Повний склад КС – 18 суддів, а для ухвалення рішень, як і раніше, потрібні голоси 10 суддів.

Зображення вгорі: Конституційний суд України. Фото з сайту КСУ

«Аргумент»

На цю тему:

• Зеленський призначив суддю КСУ за квотою президента
• Чому влада так не хоче міжнародних експертів у відборах до судів, НАБУ та САП