Жнива-2025: рекорди на півночі, катастрофа на півдні

Версия для печати

Аграрний сектор сьогодні — це не просто одна з галузей економіки. В умовах війни саме він став фундаментом фінансової стабільності країни, адже аграрна продукція забезпечує валютні надходження, робочі місця і продовольчу безпеку. Тому результати українських фермерів — це водночас результати всієї економіки.

Про це йдеться у статті видання ZN.UA.

Нині в Україні в розпалі збирання врожаю. Станом на 5 вересня 2025 року, за даними Міністерства аграрної політики, в Україні зібрано 28,8 млн тонн зернових на площі 6,9 млн га. Це поки що збирають зернові колосові культури, горох і сою. Тільки починають збирати соняшник, і фермери ще не наблизилися до збирання ключової для українського поля кукурудзи.

І хоча жнива ще далекі від завершення, вже можна говорити про перші підсумки: поряд із непоганими результатами в окремих регіонах є й серйозні виклики та висновки, до яких варто прислухатися всім виробникам.

Попри всі складнощі, які вже четвертий воєнний рік долають аграрії всієї України, — зруйновану логістику, мінні поля й загрозу обстрілів, найбільший виклик українському фермеру продовжує кидати клімат. Посушливе літо 2025 року та нерівномірний розподіл опадів зробили аграрний пейзаж країни неймовірно контрастним і вкотре довели: погода здатна ламати прогнози аграріїв. Якщо на заході та півночі прохолода врятувала врожай навіть за дефіциту вологи, то південь і схід країни залишилися майже без кукурудзи й соняшнику.

Ми проаналізували дані за вегетаційний період (з квітня по серпень) за чотирма різними локаціями в різних регіонах України:

• Вінницька область, Шаргород — 255 мм опадів, 17 С0 сума середньодобових температур;
• Київська область, Білоцерківський район — 266 мм опадів, 16 С0 сума середньодобових температур;
• Львівська область, село Вирів — 309 мм опадів, 15 С0 сума середньодобових температур;
• Донецька область, Мар’їнський район — 183 мм опадів, 19 С0 сума середньодобових температур.

Абсолютно всі показники опадів перебувають у червоній зоні, тобто низька кількість відносно норми для даної кліматичної зони. Але при цьому фактично країна розділилася навпіл: на півночі та заході фермери радіють непоганим врожаям, тоді як на півдні й сході аграрії рахують збитки.

Два світи одного поля

Якщо їхати країною зараз, відмінність відчувається буквально візуально. На заході й півночі кошики соняшнику ще жовті, пелюстки тримаються і видно, що культурі не вистачило тепла для швидкого дозрівання. Там рослини продовжують вегетацію. Натомість на півдні картина абсолютно протилежна: поля вигорілі, качани кукурудзи дрібні або відсутні, соняшникові поля місцями виглядають порожніми.

Північ і захід 2025-го отримали шанс побачити рекордні врожаї озимини. На Київщині на дослідних ділянках пшениця показала понад десять тонн із гектара. Озимина загалом дала дуже високий урожай, а прохолодне літо врятувало поля від критичних втрат. Кукурудза тут, щоправда, запізнилася у розвитку. На багатьох ділянках вона мала би вже наближатися до збирання, але рослини ще стоять зелені, і до готовності їм потрібно щонайменше місяць. Це парадоксальний ефект прохолодної погоди: вологи вистачило, качани формуються по два-три на стеблі, проте температура відклала завершення вегетації.

Райони на південь від Умані увійшли в сезон майже без дощу. Якщо озимі культури показали відносно пристойні результати: ріпак, наприклад, дав більш-менш задовільні врожаї, та й озима пшениця виявилася кращою, ніж очікували, проте це, радше, виняток, ніж правило. Кукурудза тут практично не сформувала качанів, на окремих полях їх просто немає. Соняшник теж розчарував: частина господарств розраховує максимум на тонну-півтори врожаю, але є й такі, що збирають 200–300 кг із гектара. Це не просто низькі показники — це врожайність, яка навіть не покриває витрат. Тож у цих регіонах рік виявився надзвичайно важким, і фермери фактично констатують катастрофу.

Технології, що рятують

Попри жорсткий кліматичний фактор, 2025 рік укотре довів, що технології можуть пом’якшити удари природи.

По-перше, фермери, які вчасно проводили захист фунгіцидами та гербіцидами, втримали якість урожаю.

По-друге, правильний підбір гібридів дав можливість отримати кращі результати навіть у посушливих умовах.

По-третє, на півночі вирішальним став саме контроль шкідників, бо спека стимулювала їхню активність.

Свою ефективність і надалі доводять посухостійкі гібриди кукурудзи, розроблені нашою компанією. Ці гібриди краще адаптовані до дефіциту вологи, тож рослини ефективно розвиваються навіть за її нестачі.

Також допомагають і певні агрономічні прийоми. Наприклад, у разі зменшення густоти посіву можна знизити конкуренцію рослин за воду. Для певних районів і культур збереженню зимової вологи сприятиме мінімальний обробіток ґрунту. Додатково застосовуються стимулятори росту та антистресові препарати, які покращують стійкість рослин до посухи. Але, звісно, у довгостроковій перспективі найбільш ефективним методом боротьби із нестачею вологи є система зрошення, хоча її впровадження потребує значних інвестицій.

Цей рік показав, що регіональні дисбаланси стають однією з ключових проблем українського агросектору. Урожайність не лише формує аграрний експорт, а й впливає на економіку регіонів, фінансову стабільність фермерів і ціни на ринку. У підсумку навіть за високої агротехнічної майстерності та доброго догляду за полем природа диктує свої правила. Цьогорічні жнива — яскравий приклад того, що Україна потребує регіонально диференційованих підходів до агровиробництва, щоб залишатися одним із ключових гравців на світовому ринку зерна та олійних культур. Утім, фермери довели, що здатні протистояти всім викликам і залишитися ключовими гравцями аграрного ринку регіону і світу, попри війну, що триває.

«Аргумент»

На цю тему:

• Як херсонські аграрії з рушницями та комбайни з РЕБами збирають урожай під російськими дронами
• На Запоріжжі збирають урожай попри ворожі КАБи та дрони: репортаж із полів, що за 5 км від лінії фронту