14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Версия для печати

14 грудня ми, українці, схиляємо голови перед подвигом тих, хто ціною власного життя і здоров'я захистив не лише Україну, а й усе людство від страшних наслідків найбільшої техногенної катастрофи XX століття – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Для нашого народу Чорнобильська катастрофа стала національною трагедією, яка назавжди змінила життя мільйонів українців. Ліквідатори – це особливе покоління героїв, які в момент найбільшої небезпеки проявили найвищу мужність і самопожертву.

26 квітня 1986 року світ затамував подих. Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС створив загрозу радіаційного забруднення величезних територій, ставлячи під удар життя мільйонів людей. У цей критичний момент на захист стали пожежники, військові, медики, будівельники, вчені – звичайні люди, які виявили надзвичайну силу духу. Указом Президента України від 10 листопада 2006 р. в Україні 14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Серед перших, хто прийняв на себе удар радіації, були пожежники. Вони піднялися на дах палаючого реактора, не маючи належного захисту, розуміючи, що кожна хвилина їхньої роботи може стати фатальною. Василь Ігнатенко, Володимир Правик, Віктор Кібенок та їхні товариші своїм героїзмом запобігли поширенню вогню на інші енергоблоки, відвернувши ще більшу катастрофу. 

За кілька місяців після аварії понад 600 тисяч людей були залучені до ліквідації наслідків катастрофи, серед яких більше 300 тисяч були українцями. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки: розчищали завали, будували захисний саркофаг, дезактивували території, евакуювали населення. Особливо важким випробуванням стала евакуація Прип'яті та навколишніх сіл – тисячі українських родин назавжди втратили свої домівки. Багато ліквідаторів отримали величезні дози опромінення, що призвело до важких захворювань і передчасної смерті. 

Зруйнований вибухом четвертий енергоблок ЧАЕС

Особливо вражає самовідданість військових льотчиків, які здійснювали польоти над реактором, засипаючи його сумішшю піску, свинцю та борної кислоти, щоб зупинити викид радіоактивних речовин в атмосферу. Кожен такий політ був рівнозначний десяткам рентгенівських знімків, але вони продовжували виконувати свій обов'язок. 

Читайте також:  Зуби ліквідаторів та натовп кадебістів: маловідомі факти про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства

Медики працювали цілодобово, рятуючи життя постраждалих, часто нехтуючи власною безпекою. Вчені і інженери розробляли технічні рішення в умовах, коли кожна помилка могла призвести до нової катастрофи. Будівельники зводили саркофаг над зруйнованим реактором, працюючи в зоні надзвичайно високої радіації.

Сьогодні, через десятиліття після тих подій, ми все ще відчуваємо наслідки Чорнобильської катастрофи. Але завдяки подвигу ліквідаторів були врятовані мільйони життів, а масштаби трагедії вдалося значно зменшити. Їхня мужність назавжди залишиться прикладом найвищої людської самопожертви заради інших. 

Перша сторінка з доповіді капітана Клочко. Загалом для опису усіх порушень знадобилося сім аркушів

Обов'язок нашого покоління – зберегти пам'ять про цих героїв, підтримувати тих ліквідаторів, які ще живі, та їхні родини. Ми маємо пам'ятати, що завдяки їхньому подвигу світ став безпечнішим, а людство отримало важливий урок про необхідність відповідального ставлення до технологічного прогресу.

Сьогодні в незалежній Україні День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС має особливе значення. Це не просто данина пам'яті – це важлива частина нашої національної історії та ідентичності. Чорнобильська трагедія стала одним із каталізаторів пробудження національної свідомості українців наприкінці 1980-х років, показавши необхідність захисту власних інтересів та контролю над своєю землею.

На території України досі існує зона відчуження – унікальна територія, яка нагадує нам про масштаби катастрофи та героїзм ліквідаторів. Це місце стало символом як людської трагедії, так і незламності українського духу. Подвиг ліквідаторів – це урок мужності, який надихатиме ще багато поколінь українців та весь світ.

«Аргумент»

Читайте також: 

• Через 38 років після аварії і двох років з деокупації життя Чорнобильської зони входить у звичайну наукову та безпекову колію
• Как КГБ проводил «активные мероприятия» в СССР и на Западе, чтобы скрыть масштаб катастрофы на ЧАЭС
• Канун апокалипсиса. Что происходило на Чернобыльской АЭС за день до катастрофы
• Ликвидатор. Рассказ ученого, прожившего 20 лет «в обнимку» с реактором ...