Невидимий "Шахед" і сліпі польські радари: Як НАТО знову вдало не помітило російську провокацію

Версия для печати

У ніч на 20 серпня, поки Росія засипала Україну черговою порцією «Шахедів», один із них, схоже, заблукав. Або ж, навпаки, летів за дуже точною адресою. Він пролетів 100 км углиб території Польщі, країни-члена НАТО, і вибухнув у полі лише за 70 км від Варшави та за 40 км від авіабази, де базується повітряний патруль Альянсу.

Реакція офіційної Варшави стала класикою жанру, відпрацьованою до автоматизму під час попередніх інцидентів. Це була вистава у трьох діях: Заперечення, Визнання та Геніальне Пояснення.

Дія перша: «Наші радари кришталево чисті»

Спочатку, коли новини про вибух та уламки вже розлетілися мережею, оперативне командування збройних сил Польщі виступило із заспокійливою заявою: «Після попереднього аналізу радіолокаційних записів... не зафіксовано жодних порушень повітряного простору». Все спокійно, громадяни, розходьтеся. Ймовірно, це вибухнув трактор чи контрабандисти щось не поділили.

Ця мантра про «непорушений повітряний простір» вже стала візитівкою східного флангу НАТО. Схожі заяви ми чули і коли російська ракета Х-55 з імітатором ядерного заряду впала біля Бидгоща, і коли «Шахеди» регулярно влаштовували феєрверки на території Румунії. Здається, головний принцип роботи місцевої ППО — якщо заплющити очі, то загрози не існує.

Дія друга: «Це була провокація!» (Але ми не одразу зрозуміли)

Коли фотографії чотирициліндрового двигуна, ідентичного тому, що стоїть на «Шахедах», заполонили інтернет, а прокуратура підтвердила, що це був військовий безпілотник, стадію заперечення довелося згортати.

На сцену вийшов міністр оборони Польщі і урочисто проголосив: це була «провокація з боку РФ». Менше ніж за добу версія змінилася з «нічого не було» на «це була цілеспрямована ворожа дія». Водночас з'ясувалося, що в небо тієї ночі «як завжди» піднімали гелікоптер. Виникає логічне запитання: якщо радари нічого не бачили, то за ким полював той гелікоптер? За привидами?

Дія третя: Геніальне пояснення — «Хибна ціль з бойовою частиною»

І ось тут починається найцікавіше. Щоб якось пояснити, чому найпотужніший військовий альянс у світі «проспав» іранський мопед, що летів на його столицю, була висунута блискуча теорія. Це був не просто дрон. Це був «дрон-обманка», спеціально сконструйований так, щоб його було «дуже важко виявити».

Зачекайте. Хибна ціль, за визначенням, створюється для того, щоб її було добре видно на радарах, щоб відволікати на себе ППО. Створювати «невидиму» хибну ціль — це як робити беззвучну сирену або сліпого снайпера. Це повний абсурд.

Але далі — більше. Ця «обманка» з пінопласту чи фанери, за словами військових, несла на собі «самознищувальну боєголовку». І ця боєголовка була настільки потужною, що вибила шибки в будинках і залишила вирву в полі. Виявляється, російські інженери навчилися робити стелс-дрони з пінопласту, оснащувати їх потужною вибухівкою, ставити на них двигуни від «Шахедів» (хоча на хибних цілях зазвичай стоять слабші, двоциліндрові) і відправляти їх лякати польських фермерів.

 На фото видно стандартний чотирьохтактовий двигун типу MD550, який РФ масово використовує у дронах типу "Шахед" (двигун поряд з підбитого в Україні Шахеда).Фото: Defense express

Що далі? Дипломатична стурбованість

Підсумок цього цирку передбачуваний. Польща анонсувала «відповідні дипломатичні кроки» і пообіцяла посилювати ППО. Це вже 17-й випадок, коли російський дрон падає на території сусідніх з Україною країн. І щоразу відповідь одна й та сама: нота протесту і глибока стурбованість.

Справа не в тому, чи змогла польська ППО збити цей дрон. Справа в тому, що вона боїться навіть визнати, що вона його бачила. Бо визнання факту атаки вимагатиме не просто чергової заяви, а реальних дій. А діяти ніхто не хоче. Набагато простіше розповідати байки про невидимі хибні цілі та сподіватися, що наступного разу російський металобрухт впаде десь у лісі, подалі від очей та камер.

«Аргумент»