Незалежні іноземні експерти у конкурсних комісіях з добору суддів заважають владі?

Версия для печати

Україна маэ намір відмовитись від незалежних іноземних експертів у конкурсних комісіях з добору суддів?

Про це заявила Ольга Стефанішина (на фото), віцепрем'єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції, під час години запитань до Уряду 6 грудня. За її словами, відмову від незалежних іноземних експертів у конкурсних комісіях з добору суддів включать в Дорожню карту по законодавству ЄС щодо верховенства права.

Однак такі ідеї шкідливі і насправді суперечать нашій євроінтеграції. Експерти Фундації DEJURE пояснюють чому:

• Ключова роль міжнародних експертів у комісіях з добору суддів і суддівських органів — "золотий стандарт" доборів і оцінювання зараз. Зокрема, свого часу саме така комісія (Громадська рада міжнародних експертів) допомогла зрушити з мертвого місця судову реформу. Під час формування Вищого антикорсуду ГРМЕ не пропустила туди практично жодного явно недоброчесного кандидата.  

• На сьогодні лише в судовій системі комісій, де беруть участь міжнародні експерти — шість. В антикорупційних і інших органах — ще більше. Бо це показує ефективний результат. На відміну від комісій змішаного формату, куди, крім іноземців, входять ще українці, яких делегувала одіозна Рада суддів. Це значно знизило рівень конкурсів до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії. Більше розповідали в попередньому дописі. 

• РСУ систематично делегує туди осіб, які не мають нічого спільного із доброчесністю і професійністю: то фігуранта плівок Вовка, то голову Верховного Суду часів Януковича, то суддю, який звільнив з-під варти беркутівця, підозрюваного у вбивстві 3-х майданівців тощо. Якщо прибрати ще й міжнародних експертів — повернемося в доєвроінтеграційні часи Павла Вовка, Богдана Львова Павла Гречківського та інших.

• Окрім того, подальше створення судів саме за ключової участі іноземців у процесі добору суддів — наші зобов'язання перед ЄС та іншими міжнародними партнерами. Це, наприклад, стосується і формування нового Вищого суду з публічно-правових спорів на заміну Окружному адмінсуду Києва.

Тому участь міжнародних експертів навпаки треба посилювати і розширювати, аж до моменту, коли в самому ЄС підтвердять, що наша система є не гіршою від їхньої. І саме це повинен мати в пріоритеті Уряд.

Зрештою, про довіру до системи як ключовий критерій в цьому переході каже й сама Ольга Стефанішина. Чому тоді Уряд хоче відмовлятися від того, що цю довіру нам здатне повернути — велика загадка. Сподіваємося, пані Стефанішина пояснить логіку своїх слів.

Нагадаємо, що сама  Ольга Стефанішина, яка 4 червня стала віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в уряді Дениса Шмигаля, фігурує як підозрювана у кримінальному провадженні в справі щодо колишньої очільниці Мін'юсту часів Януковича Олени Лукаш. Міністерство тоді провело тендер з ознаками корупційності яким завдало значних збитків державі, а Ольга Стефанішина брала в організації цього тендеру пряму участь, а саме – підписувала документи.

«Аргумент»

Читайте також:  

• Віцепрем'єр Стефанишина і Татаров з ОП: які чиновники виплили у справі про рекордний хабар Микитася
• Що розповів Микитась про Татарова і Стефанішину
• Підсудна міністерка юстиції Ольга Стефанішина: хто проголосував і як її захищають?
• Нова віцепрем'єр є підозрюваною у кримінальній "справі Лукаш", – журналіст