Слово, що проростає з попелу. Сьогодні Всеукраїнський день бібліотек

Версия для печати

 Сьогодні, у Всеукраїнський день бібліотек, ми мали б говорити про тишу читальних залів, про запах старих палітурок, про мудрість, що дрімає на полицях. Але наша реальність інша. Сьогодні ми говоримо про попіл, про вирви на місці книгосховищ, про обвуглені сторінки, на яких ще можна розрізнити уривки українських віршів. Ми говоримо про те, що ворог цілеспрямовано нищить наші книги й бібліотеки, бо розуміє: бібліотека — це не просто будівля. Це серце нації, сховище її пам'яті та ДНК її ідентичності.

Кожен спалений стелаж, кожна розтрощена бібліотека в Маріуполі, Харкові, Чернігові чи на Херсонщині — це не випадкове влучання. Це свідомий акт культурного геноциду. Ворог намагається стерти нашу історію, спалити свідчення нашого існування, змусити нас забути, хто ми є. Він хоче перетворити нашу землю на пустку не лише фізично, а й ментально, обірвавши зв'язок між поколіннями, який дбайливо зберігався на сторінках книг. Вони палять твори Стуса, Франка, Коцюбинського, сподіваючись, що разом із папером згорить і сама ідея вільної України.

Але вони приречені на поразку, бо не розуміють fundamentalної істини: книжка сильніша за вогонь.

Читайте також:  Читання рятує в темні часи російської навали

Вогонь може знищити папір, але він безсилий проти ідеї. Полум'я може поглинути літери, але воно не здатне стерти слово, що живе в пам'яті мільйонів. Кожен вірш, який українські діти вчать у бомбосховищах, кожна історична праця, яку оцифровують волонтери, кожна нова книга, написана в перервах між повітряними тривогами, — це доказ того, що нашу культуру неможливо знищити. Вона не зберігається виключно в будівлях; вона живе в людях.

І саме тому ми сьогодні говоримо не лише про втрати, а й про відродження. А з попелу зруйнованих сторінок проросте нове слово. Це не просто красива метафора, це програма дій. На місці кожної спаленої бібліотеки ми збудуємо нову, сучаснішу. Кожну втрачену книгу ми перевидамо, і, можливо, вже з передмовою, що розповідатиме про її трагічну долю та відродження.

Читайте також: Майже тисяча бібліотек і 200 млн книжок постраждали від дій російських загарбників

Наше нове слово — це слово народу, який побачив справжнє обличчя тиранії і зробив свій остаточний вибір. Це слово, загартоване в боях, оплачене кров'ю, сповнене болю, але й незламної віри. Це будуть нові романи про незламність, нові поезії про любов під час війни, нові історичні дослідження про нашу тисячолітню боротьбу. Це слово, яке вже сьогодні пишуть наші солдати, лікарі, волонтери та поети.

Ворог може перетворити наші бібліотеки на руїни. Але він ніколи не зможе перетворити на попіл нашу пам'ять і нашу мрію. Бо кожна знищена ним книга стає не кінцем, а початком. Початком нової історії, яка буде написана на попелищі, і яка свідчитиме світові про те, що нація, чиїм серцем є Слово, — непереможна.

—

«Аргумент»

 Читайте також: 

•  Культурний геноцид як складова частина міжнародного злочину Росії в Україні
• Як російські загарбники розграбовують історичні цінності України: тягнуть з музеїв і з-під землі
• З бібліотек України вилучать російські пропагандистські книжки – Мінкульт
• Росія знищила унікальне місто Бахмут якому понад 300 років – розповіді бахмутян
• Як фашистська країна «великой русской культуры» знищує українські музеї
• Деокупована Херсонщина: «Люди масово переходять на українську»
• Сотні бібліотек в Україні втратили книжки українською через війну та окупацію
• Першій національній науковій бібліотеці України нарешті повернули її справжню історію