Тільки 10% населення України не переживали жодної стресової ситуації у 2024 році - опитування КМІС

Версия для печати

У 2024 році тільки 10% населення України не переживали жодної стресової ситуації, а 87% українців потрапляли щонайменше в одну стресову ситуацію. У 2023 і 2024 роках – найгірші показники за весь час з 2000 року (наприклад, у 2013 «довоєнному» році у тій чи іншій стресовій ситуації було 52% населення)

Упродовж 2-17 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру суспільним інституціям.

Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

• Згідно з дослідженням КМІС, у 2024 році тільки 10% населення України не переживали жодної стресової ситуації, а 87% українців потрапляли щонайменше в одну стресову ситуацію.  У 2023 і 2024 роках – найгірші показники за весь час з 2000 року (наприклад, у 2013 «довоєнному» році у тій чи іншій стресовій ситуації було 52% населення); 
• Майже 40% населення (39%) переживали бомбардування і обстріли, 30% пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими. Більше чверті опитаних (26%) пережили смерть близьких у 2024 році, приблизно такий самий відсоток пережили хворобу близьких (23%), а 18% хворіли самі.

Запитання про стресові ситуації КМІС включає час від часу до наших досліджень з 1996 року, коли ми проводили дослідження доходів і витрат населення України на замовлення Світового банку. Перелік стресових ситуацій ймовірно на той момент відповідав дослідженням Світового банку, які проводилися в інших країнах. З часом список довелося модифікувати, зокрема, з 2014 року додалися обстріли і бомбардування. Слід сказати, що КМІС проводив дослідження і за іншими списками стресових ситуацій. Наприклад, для у дослідженні для Національного демократичного інституту (NDI), ми запитували, з чим з переліку  стикалися українці після повномасштабного вторгнення[1].

Графік 1 демонструє найбільш поширені стресові ситуації, які українці переживали у 2024 році. Згідно з даними, значна частина респондентів зіштовхнулася з серйозними життєвими викликами, такими як втрата роботи, переживання через здоров’я близьких або власні хвороби. У середньому кожний респондент переживав 2-3 види стресу.

Особливої уваги заслуговує зростання кількості респондентів, які вказали на стреси, пов’язані з війною, включно із бомбардуванням, втратами житла або вимушеною евакуацією.

Графік 1. Стресові ситуації, з якими стикалися українці в 2024 році

Майже 40% населення переживали бомбардування і обстріли, 30% пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими. Більше чверті опитаних (26%) пережили смерть близьких у 2024 році, приблизно такий самий відсоток пережили хворобу близьких (23%), а 18% хворіли самі.

Графік 2 ілюструє динаміку частки респондентів, які не переживали жодних стресових ситуацій у 2013-2024 роках (а в Додатку також є дані для 2000, 2005 і 2010 років). Як можна бачити, у перші роки аналізованого періоду частка таких респондентів була порівняно високою (особливо у 2013-2019 роках). Проте після 2020 року через пандемію ковіду цей показник різко знижується до 29%.

Проте драматичне зростання рівня стресів відбулося після початку повномасштабної війни, коли кількість тих, хто не переживав жодного стресу, зменшилося до 13% у 2022 і до 8% у 2023, а, відповідно, близько 9 з 10 українців переживали один із видів стресу. У 2024 році  10% не переживали жодного стресу, що не відрізняється значуще від 2023 року.

Графік 2. Відсоток опитаних, які не переживали жодних стресових ситуацій, динаміка протягом 2013-2024 років

Аналіз показує, що рівень стресів дещо залежить від регіону, збільшуючись із Заходу на Схід, зокрема, на Заході України стрес переживали 90% опитаних, в Центрі – 86%, на Півдні – 92% і на Сході – 97%. Кількість тих, хто переживав стрес у 2024 році, не залежить суттєво від статі  (стреси переживали 92% жінок і 87% чоловіків), різниця у рівні стресів серед вікових груп, серед міських і сільських жителів, а також, як не дивно, серед груп за рівнем достатку є статистично незначущою.

Зокрема, частка тих, хто пережив бомбардування та обстріли, стрімко зросла з початку війни: з 2% у 2020 році до 39% у 2024 році. Переживання смерті близьких зростає з роками, досягнувши піку в 2023 році (27%) і 2024 році (26%, різниця з 2023 роком статистично незначуща). Частка респондентів, які втратили роботу або залишилися без засобів до існування, поступово зростала з 2019 року, досягнувши максимуму в 2022-2023 роках. У 2024 році показники дещо знизилися, що може свідчити про певну адаптацію населення.

Коментар генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто:

Стресові ситуації, які соціологи вивчають – це конкретні обставини або події, які можуть викликати (а можуть і не викликати) стрес. Не хочеться заплутувати читача термінологією, але є ще стресори (це конкретні сторони стресової ситуації, конкретні фактори, які викликають стрес).  До того ж стрес може бути позитивним і мобілізувати людину, а може бути негативним і спричиняти фізичне чи психологічне виснаження, депресію.

Для вивчення саме стресів треба використовувати не одне запитання, а цілий блок запитань. Звичайно, чим більше стресових ситуацій, тим вищий рівень дистресів. Але те, що 87% населення України переживали у 2024 році ту чи іншу стресову ситуацію, не означає, що всі вони мають дистрес.

Так, на сайті Інституту соціології НАН України оприлюднено аналітичний матеріал д.соц.н. Сергія Дембіцького «Медіа стресори та психологічне самопочуття населення України», підготовлений для Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення[2].  У цій доповіді мова йшла саме про рівень дистресу населення України (для їх фіксації був використаний експрес-тест «SCL-9-NR»). У жовтні 2023 року нормальний рівень психологічного дистресу продемонстрували 69% опитаних, підвищений – 21%, а високий – 10%. У 2023 році за нашими даними приблизно 90% населення переживали стресові ситуації, а підвищений або високий дистрес мали тільки 31%, тобто третина з них.

Дані КМІС показують, що дійсно від 2022 року життя українців пов’язане з суцільними стресовими ситуаціями, але вже три роки вони продовжують боротися і долати труднощі. Більшість населення (57%)  готові терпіти війну стільки, скільки це буде потрібно[3]. Інші дослідження КМІС показують, що українці цілком усвідомлюють, що війна є екзистенційною, а мир на будь-яких умовах – неприпустимим. Більшість опитаних не готові до територіальних поступок[4]. Високий рівень переживання стресових ситуацій не означає, що українці готові скласти руки, а все одно попри всі складнощі демонструють волю продовжувати боротьбу.

 Джерело:  КМІС

[1] Можливості та перешкоди на шляху демократичного переходу України (слайд 6) // МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ

[2] Дембіцький С. Медіа стресори та психологічне самопочуття населення України

[3] https://kiis.com.ua/?lang=rus&cat=reports&id=1464&page=1

[4] https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1447&page=1