Українці знову вірять у процвітання, але єдність "на паузі". А молодь взагалі сумує

Версия для печати

Схоже, українці вийшли з весняної депресії. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) зафіксував значне повернення оптимізму в маси.

Якщо у травні 2025 року песимісти вперше перемогли (47% бачили "руїну" проти 43%, що вірили у "процвітання в ЄС"), то станом на жовтень маятник хитнувся назад.

Тепер 56% українців оптимістично дивляться у майбутнє через 10 років. Кількість тих, хто очікує "зруйновану економіку і великий відтік населення", впала з 47% до 31%. Ми повернулися приблизно на рівень кінця 2024 року.

А от із "єднанням нації" все не так райдужно. Точніше, стабільно.

Графік 1. А як Ви оцінюєте єднання серед українців і долання суперечностей?

Більшість (63%) все ще вважає, що українці долають суперечності. Але солідні 30% переконані, що внутрішні суперечності поглиблюються і країна йде до розколу. Ці цифри за останні місяці майже не змінилися.

Тобто, у процвітаюче майбутнє ми віримо якось сильніше, ніж у те, що дійдемо туди єдиним строєм.

Соціологічні парадокси: хто вірить, а хто сумує

 Графік 2. Яким Ви бачите майбутнє України через 10 років?

Але найцікавіше, як завжди, у деталях. Опитування виявило два дивовижні парадокси:

• Західні скептики. Найменше оптимізму щодо майбутнього виявили мешканці Заходу (лише 50% вірять у процвітання, що нижче, ніж в інших регіонах). Ба більше, це єдиний регіон, де за останні місяці впала віра в єднання (з 65% до 57%).

• Молодь проти пенсіонерів. Тут усе буквально перевернуто. Найбільшими песимістами виявилися молоді українці (18-29 років) — лише 49% оптимістів проти 39% песимістів. А от найбільші оптимісти — це люди віком 60+ (аж 65% вірять у світле майбутнє). Класика: ті, хто має це майбутнє будувати, вірять у нього найменше.

Чому це важливо: песимізм = готовність до капітуляції

Навіщо соціологи взагалі це міряють? Бо КМІС виявив пряму і небезпечну кореляцію: чим більше людина песиміст, тим легше вона готова до територіальних поступок.

Цифри вражають:

• Серед тих, хто бачить Україну через 10 років зруйнованою, 42% готові офіційно визнати окуповані території частиною Росії. Серед "оптимістів" таких лише 22%.

• 35% "песимістів" готові навіть передати Росії ті території, які Україна зараз контролює (проти 9% серед "оптимістів").

Як зазначають у КМІС, наративи про "похмуре майбутнє" чи "безнадійно корумповану Україну" — це не просто ниття, а небезпечна зброя. Вона деморалізує суспільство і посилює думку, що "немає сенсу в опору".

«Аргумент»