В умовах російської агресії проти України творчість Тараса Шевченка набуває особливого значення

Версия для печати

9 березня - особлива дата для кожного українця. Цього дня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко - людина, чиє ім'я стало символом України, її духовним орієнтиром і національною гордістю.

Життєвий шлях генія

Народжений у кріпацькій сім'ї в селі Моринці на Черкащині, маленький Тарас пройшов нелегкий шлях. Рано втративши батьків, він пізнав гіркоту сирітства та приниження кріпацтва. Однак доля зробила неймовірний поворот - талант хлопчика помітили, і в 1838 році його викупили з кріпацтва завдяки зусиллям художника Карла Брюллова, поета Василя Жуковського та інших діячів культури.

Звільнення відкрило Шевченкові шлях до освіти в Петербурзькій академії мистецтв, де він проявив себе як талановитий художник. Але справжнє покликання Тараса Григоровича розкрилося в поезії.

Поетичний геній

Перша збірка віршів "Кобзар", видана 1840 року, стала революційною подією в українській літературі. Шевченко заговорив голосом простого народу, але водночас підняв українську поезію до світових висот. Його твори вражають глибиною почуттів, філософським осмисленням життя та неповторною мистецькою довершеністю.

У поемах "Катерина", "Гайдамаки", "Сон", "Кавказ" та інших творах поет не лише відображав важке становище кріпаків, але й закликав до боротьби за свободу. За свої революційні погляди Шевченко був заарештований і відправлений у заслання на 10 років із забороною писати й малювати.

Читайте також:  Він той, без кого важко уявити Україну

Борець за свободу

Шевченко став голосом пригнобленого українського народу, сміливо виступаючи проти самодержавства та кріпацтва. Його поезія будила національну свідомість, утверджувала право українців на власну мову, культуру та державність.

Вірші Шевченка "Заповіт", "І мертвим, і живим...", "Мені однаково..." звучать як маніфест свободи, як заклик до національного пробудження. Він не просто описував страждання народу, а показував шлях до визволення, вірив у майбутнє України:

"І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі."

Спадщина для поколінь

Сьогодні, через понад 200 років після народження Кобзаря, його твори залишаються актуальними. Шевченко став духовним батьком української нації, його поезія - моральним компасом у складні часи історичних випробувань.

Шевченко в часи війни з Росією

Плакат «Тарас Шевченко мобілізує». Кобзар у сучасному військовому екіпіруванні. Автор зображення – художник Вадим Печуркін

В умовах російської агресії проти України творчість Тараса Шевченка набуває особливого значення. Його пророчі слова про боротьбу за свободу, про необхідність протистояти гнобителям звучать сьогодні з новою силою. Поезія Кобзаря стала духовною зброєю українців у війні за незалежність.

На фронті бійці носять із собою "Кобзар", цитують рядки Шевченка в окопах, знаходячи в них силу та натхнення. Його слова "Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!" перетворилися на бойовий клич сучасних захисників України.

Шевченкове застереження "Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте" сьогодні сприймається як прямий наказ боронити рідну землю від загарбників. А його викриття імперських амбіцій Росії у творах "Кавказ", "Сон", "Великий льох" демонструють, що поет ще у XIX столітті точно діагностував імперську сутність північного сусіда.

Фото: ALEXEY FURMAN/GETTY IMAGES. Будинок на вулиці Центральній 361 в Бородянці після бомбардувань рашистів.

Під час війни постать Шевченка стала символом нескореності української культури. Російські окупанти цілеспрямовано знищують пам'ятники Кобзареві на захоплених територіях, розуміючи, що його слово — це зброя проти імперського мислення. Проте знищити духовний вплив Шевченка неможливо, адже його ідеї закарбувалися у свідомості кожного українця.

День народження Тараса Шевченка - це не просто данина пам'яті видатному поетові. Це день, коли кожен українець може замислитися над заповітами Кобзаря, над його мрією про вільну Україну і над тим, що кожен з нас робить для її втілення в умовах екзистенційного виклику для всієї нації.

Шевченко залишається з нами через свої безсмертні рядки, через мистецьку спадщину, через ідеї, які надихають нові покоління українців. І допоки живе його слово - живе й Україна, адже, як писав сам поет:

"Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!"

Тож вшановуючи День народження Тараса Шевченка, ми не просто згадуємо видатну постать минулого - ми стверджуємо невмирущість української культури та незламність українського духу.

«Аргумент»