Агродрони з України: від фронтового досвіду до аграрної модернізації ЄС

Версия для печати

 Українська індустрія сільськогосподарських безпілотників, яка ще нещодавно вважалася однією з найбільш просунутих у Східній Європі, вимушено пригальмувала свій розвиток після початку 2022 року повномасштабної агресії Росії.

У країни є всі шанси на ривок після війни: наявність великих господарств, розвиненої інженерної бази та гнучкого регулювання можуть стати для цієї галузі основою швидкого відновлення - насамперед завдяки експорту та активному міжнародному співробітництву, зазначає швейцарське видання SWI.

За даними за 2024 рік, компанія DroneUA, найбільший український імпортер і дистриб'ютор дронів для агросектору, зафіксувала на внутрішньому ринку товарообіг у 120 млн доларів США (це приблизно 99,1 мільйона швейцарських франків). Незважаючи на всі об'єктивні обмеження і перепони, що зберігаються, бізнес з агродронами залишається цілком стійким. Але сьогодні співзасновник компанії Валерій Яковенко робить ставку вже на зарубіжні ринки, розглядаючи міжнародну експансію, особливо в нинішніх умовах, як основу для подальшого розвитку.

"Навіть під час війни Україна залишається передовим полігоном у сфері агротехнологічних інновацій", - зазначають усі представники цієї галузі. При цьому для сталого відновлення української індустрії БПЛА потрібне не тільки мирне врегулювання війни, а й інтеграція в глобальні ланцюжки постачань, а також стандартизація продукції відповідно до міжнародних норм і вимог. Наприкінці 2021 року, за словами Валерія Яковенка, учасники цього ринку прогнозували потроєння або навіть учетвереніння продажів. Але всім цим очікуванням не судилося збутися: почалася війна, а в умовах воєнного часу вільне використання повітряного простору виявилося неможливим.

Читайте також: Як ЗСУ вчаться вести війну 6-го покоління

Про це підприємець розповів в інтерв'ю SWI swissinfo.ch. У 2023 році Валерій Яковенко заснував нову компанію Futurology та розташував її в місті Ньютон, штат Пенсільванія, США, де у нього живуть родичі. У 2024 році його американський бізнес приніс доходу в 15 мільйонів доларів.

"Сільське господарство в Україні зараз переживає важкий період, - каже він. -Але ми диверсифікуємо свою діяльність і чекаємо закінчення війни, з тим щоб знову активізувати український агробізнес". У США агродрони тільки-тільки починають робити перші кроки, і тому компанія Валерія Яковенка майже автоматично стала одним із лідерів цього ринку. Відбувається це багато в чому й завдяки пом'якшенню американських нормативних вимог до використання безпілотних літальних апаратів.

Микола Черняк, генеральний директор української компанії Agronix

Раніше Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) регулювало роботу агродронів, так само як і пілотованих літаків для розпилення пестицидів. Лише нещодавно щодо БПЛА були введені правові винятки. Валерій Яковенко порівнює сьогоднішню ситуацію в США з українським ринком 2021 року:

"Починаючи з 2019 року вільний ринок агродронів в Україні був по суті саморегульованим механізмом. Ми спостерігали справжній технологічний ривок, і те, що відбувалося у нас у 2021 році, зараз у точності повторюється у США - із запізненням на три-чотири роки. Тож Україна випереджала Штати відразу на кілька років".

За його словами, саме відсутність жорсткого регулювання в Україні й дала змогу цьому сектору розвиватися настільки стрімко. До кінця 2021 року в країні налічувалося близько 1500 дронів, що розпилюють хімікати на полях, причому до процесу активно долучалися навіть зелені новачки на ринку.

"Я почав свій бізнес 2021 року з двома дронами. І вже за місяць я зміг окупити всі вкладення, - розповідає Микола Черняк, генеральний директор української компанії Agronix. - В українському законодавстві йдеться тільки про те, що заборонено, а не про те, що дозволено. Це дало нам можливість досхочу поекспериментувати з найрізноманітнішими хімікатами і технологіями, тож тепер у нас накопичено як великий досвід, так і значну базу даних".

Серйозні труднощі

З початком повномасштабної агресії Росії ця галузь зіткнулася з серйозними труднощами: почалися перебої з постачанням комплектуючих, обстріли знищували об'єкти інфраструктури, почастішали відключення електроенергії. І якщо у 2021 році Agronix продавала близько 500 дронів на рік, то тепер - не більше ста. Закупівлі нового обладнання фактично припинилися і зараз компанія розпродає старі запаси і старі апарати. "Виробники не хочуть продавати дрони в Україну. Вони бояться за свою репутацію і побоюються, що їхню продукцію буде використано у військових цілях", - пояснює Микола Черняк.

Через два місяці після початку російського вторгнення китайська компанія DJI, найбільший у світі виробник комерційних дронів, призупинила свої поставки як в Україну, так і в Росію. І це можна зрозуміти: хоча дрони можуть застосовуватися в мирних цілях, у сільському господарстві або у сфері екологічного моніторингу, вони порівняно легко адаптуються і переробляються під розвідувальні та бойові завдання. Редакція SWI swissinfo.ch надіслала свій запит на адресу Сил безпілотних систем(Сили безпілотних систем/СБС). Наразі це окремий рід військ у складі ЗСУ, створений з метою нарощування спроможностей оборони з використанням безпілотних і роботизованих повітряних, морських, надводних, підводних, морських надводних, підводних, а також наземних систем.

Ми хотіли прояснити юридичний статус агродронів і з'ясувати, чи використовуються вони в модифікованому вигляді у військових цілях. Відповіді ми так і не отримали. Але в офіційному профілі одного з операторів БПЛА зазначено, що, хоча такі дрони і не призначені для військового застосування, їхні компоненти цілком можуть використовуватися у складі бойових бойових систем.

Читайте також: $40 мільярдів: як через війну страждає аграрний сектор України

Сьогодні Микола Черняк більшою мірою покладається на послуги з обприскування полів, а не на продаж техніки. Але і тут спостерігається спад. У 2024 році площа оброблених його компанією полів склала 25 000 гектарів, що на 37,5% менше, ніж у 2023 році (40 000 гектарів). Зі схожими труднощами зіткнувся і Володимир Романюк, генеральний директор Bee Agro Aeroservices.

Його бізнес із виробництва агродронів почав активно розвиватися якраз наприкінці 2021 року. У цей самий час він побачив можливість вийти за рамки стандартних послуг з обприскування та почав виробляти змішувальні станції - установки, які дозують і змішують агрохімікати перед заправкою дронів, що робить процес підготовки льотного обладнання до роботи швидшим, безпечнішим і точнішим.

Війна, РЕБ і мобілізація: як виживає ринок агродронів в Україні

"Ще в січні 2022 року, тобто до вторгнення, у нас бувало одночасно до десяти замовлень із передоплатою. Ми почали вже готуватися до розширення виробництва наших змішувальних станцій. Але 24 лютого, в день початку війни, довелося все зупинити і терміново евакуювати сім'ї з Києва в західні регіони", - згадує Володимир Романюк. До Києва він повернувся у червні 2022 року, проте відтоді його бізнес так і не відновився. "Серед негативних чинників слід зазначити постійні обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури міста Київ. Вони призводять до відключень електроенергії, що безпосередньо впливає на виробничий процес", - говорить Володимир Романюк.  

Вплив на галузь чинять не тільки російські ракетні атаки. Росія застосовує по Україні в тому числі іранські дрони-камікадзе Shahed, у відповідь на що ЗСУ задіють системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які блокують роботу встановлених на дронах навігаторів GPS. А коли працюють глушилки, то стає неможливим і використання агродронів.

За словами Миколи Черняка, щороку йому доводиться заново навчати нових пілотів дронів - тому що чоловіків, старших за 25 років, у будь-який момент можуть призвати до армії. "Цього року ми найняли і навчили трьох 18-річних пілотів. У мене є кандидатський ступінь, я викладаю в університеті, тому мене не мобілізують. А ось мої пілоти - це для армії буквально ласі подарунки на блюдечку з блакитною облямівкою", - іронізує 32-річний підприємець.

Читайте також: Експерти розвінчують міфи про біженців з України: «Польська економіка лише виграла від їх напливу»

Ринок, що розвивається

Використання дронів в українському сільському господарстві почалося близько десяти років тому переважно з метою моніторингу врожайності та спостереження за полями. У країні налічується зараз близько 10 000 ферм із середнім розміром угідь в 1 650 гектарів. Найбільші агрохолдинги - їх налічується близько півсотні - мають у середньому угіддя площею до 510 000 гектарів (згідно з даними Світового банку).

При цьому український ринок сільгоспдронів еволюціонував і постійно розвивався. Починаючи з 2019 року агродрони стали використовуватися вже не тільки для виявлення пошкоджень, викликаних погодними умовами, шкідниками та хворобами, а й для оперативного реагування на загрози врожаю, причому в режимі реального часу.

 Змішувальні станції - установки, які дозують і змішують агрохімікати перед заправкою дронів, що робить процес підготовки льотного обладнання до роботи швидшим, безпечнішим і точнішим. SWI

Дрони дають змогу, наприклад, проводити висушування таких культур, як соняшник, шляхом обприскування їх гербіцидами, зокрема гліфосатом. Така технологія полегшує і здешевлює збирання та транспортування врожаю. "Коли ми почали працювати - це було у 2021 році, - близько 80% усіх послуг агродронів припадало на висушування ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Зараз же дрони все частіше використовують для обприскування кукурудзи інсектицидами, а соняшнику, ріпаку та сої - фунгіцидами",  - розповідає Микола Черняк, голова компанії Agronix..

За словами Валерія Яковенка, співзасновника DroneUA, ключова перевага агродронів полягає не стільки в ціні - у 2021 році послуги з обприскування обходилися в 10-12 доларів за гектар (з урахуванням ПДВ), що можна порівняти з роботою традиційної техніки, - скільки в можливості оперативного втручання в процес: "Наприклад, уже через дві години після дощу ми можемо обробляти посіви фунгіцидами, тоді як звичайній техніці доводиться чекати чотири-п'ять днів, поки не просохне поле. Дрони - це як швидка допомога, саме вони рятують урожай від повної загибелі".

Навіть в умовах воєнного стану, що обмежує використання повітряного простору, українські фермери продовжують активно використовувати дрони для обробки посівів. Однак зараз на це потрібні спеціальні дозволи. "На їх отримання йде час і людські ресурси, а в деяких регіонах такі запити просто ігноруються. Відповідальні особи не усвідомлюють, наскільки ця послуга є критичною для фермерів", - каже Валерій Яковенко.

Читайте також: Український агросектор адаптується до роботи в умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками

Українські дрони готуються до виходу на ринок ЄС

"За наявності належної нормативної бази ринок послуг безпілотних літальних апаратів у Європі до 2030 року може досягти обсягу 14,5 млрд євро, за середнього річного темпу зростання 12,3%, та створити в Євросоюзі 145,000 нових робочих місць", - вказано в повідомленні;створити в Євросоюзі 145 000 нових робочих місць", - вказала Єврокомісія у своєму опублікованому в 2022 році стратегічному документі Drone Strategy 2.0.

 І якщо цю концепцію буде реалізовано, то у компаній з України з'явиться шанс вийти на вже підготовлений ринок, причому з унікальним досвідом, накопиченим в умовах війни. Деякі такі фірми вже закріпилися на європейському ринку.

Володимир Романюк, засновник компанії Bee Agro Aeroservices, підкреслює: "Не дивлячись на загрози та ризики, починаючи з середини 2022 року нам вдалося вийти на ринки Європи з власною продукцією, починаючи з середини 2022 року. Сьогодні у нас є партнери, але ми працюємо і безпосередньо з кінцевими споживачами в таких країнах, як Молдова, Румунія, Греція, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина, Швеція, Чехія, Іспанія, Іспанія, Велика Британія".

Паралельно Україна закріпила за собою статус лідера у сфері військових безпілотників. У 2023 році українські виробники випустили близько 2,2 млн FPV-дронів, а до 2025 року планується досягти показника в 4,5 млн одиниць. Після закінчення гарячої фази війни частина цієї виробничої інфраструктури і десятки тисяч підготовлених операторів зможуть бути переорієнтовані на цивільний сектор, включно із сільським господарством.

"Україна - найбільший виробник дронів у світі. Ми випускаємо їх більше, ніж Китай, у нас є десятки тисяч підготовлених операторів. Після скасування воєнного стану їм доведеться переходити з оборонної сфери в бізнес-середовище", - каже Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA. Микола Черняк, голова компанії Agronix, сподівається скористатися цією можливістю: "Я вважаю, що працювати пілотами сільськогосподарських дронів зможуть близько 50 000 осіб. У мене вже є всі козирі: і знання, і інфраструктура, я буду готовий, коли війна закінчиться, вийти на цивільний ринок дронів".

Тим самим українські компанії, які продовжують розвиватися навіть в умовах війни, вже зараз розглядаються як потенційні лідери нової аграрної та технологічної архітектури Європи. Від виноградників Швейцарії до полів Румунії - перед українськими дронами відкриваються досить широкі цивільні горизонти.

—

Ананд Чандрасекхар, опубліковано у виданні SWI

Читайте також: 

• Чому в Україні і досі масово не виробляють військові БПЛА
• Друкує безпілотники: підприємець із Полтавщини виробляє військове спорядження на 3D-принтерах
• Віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Федоров закликав українців збирати дрони на кухнях (ну майже)
• Командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський: Усі наступні війни будуть війнами безпілотних систем
• Марія Берлінська: Дрони на кухнях? І навіть там
• Як європейський бізнес допомагає Путіну будувати кораблі для вбивства українців
• Про FPV-дрони та їхню роль у війні: якщо ситуація з БпЛА не зміниться, за рік нам доведеться сісти за стіл переговорів