АРМАта по профспілках: як державне агентство стало інструментом рейдерства, корупції й знищення громадянського суспільства

Версия для печати

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) дедалі частіше стає фігурантом корупційних скандалів. За зовнішнім блиском пафосних виступів, меморандумів і медійного піару ховається майже повна відсутність реального результату. Організація, очолювана Оленою Думою, виглядає як добре оформлена порожнеча — багато гучних слів, але майже нуль користі для держави.

АРМА: як державне агентство перетворилося на сервіс для “своїх”

Журналісти "Української правди" у нещодавньому розслідуванні звернули увагу на системну непрозорість у роботі АРМА. Наприклад, компанії, пов’язані з родиною однієї з заступниць міністра, вже вчетверте отримують у розпорядження цінні об’єкти — зокрема, Будинок профспілок у центрі Києва. Це ставить під сумнів не лише об’єктивність конкурсів, а й загалом суть самої реформи управління арештованими активами.

Попри гучні цифри про кількість конкурсів, укладених угод насправді вкрай мало. Це означає не просто втрачений час, а прямі фінансові збитки для держави. За даними Рахункової палати, з 684 переданих активів реалізовано лише 135. Недоотримання до бюджету — понад 850 мільйонів гривень. А з тих об’єктів, які нібито перебувають в управлінні, майже третина не приносить державі жодної гривні.

Як, наприклад, управитель 10 арештованих суден, що не сплатив гарантійні платежі до бюджету (5,15 млн грн), не подав звітність, не застрахував судна, не відкрив окремий рахунок, не став на податковий облік та не оплатив послуги оцінювачів (340 тис. грн).

До речі, цього управителя було обрано ще наприкінці вересня 2024 року, і ось через 7 місяців АРМА «прокинулась», хоча мала б вести щомісячний моніторинг.

Ще гірше виглядає ситуація, коли виявляється, що частина активів здається в оренду колишнім власникам або пов’язаним із ними особам. Це не просто неефективність — це створення приватного ринку "своїх" можливостей під виглядом державного управління. За фасадом публічних презентацій, інтерв’ю та міжнародних зустрічей приховується реальний механізм перенаправлення майна з одних кишень у інші.

Усе це вкотре підтверджує — АРМА сьогодні перетворилась на структуру, що обслуговує вузьке коло інтересів. Ветерани, профспілки, громадські організації та представники малого бізнесу дедалі частіше стикаються не з прозорістю чи законом, а з мовчазною бюрократичною стіною. Поки держава мовчить, і поки контрольні органи не дають публічної оцінки діяльності АРМА, ми щодня втрачаємо ресурси, довіру і можливість навести порядок.

Мільярдні провали АРМА: де закінчуються конкурси й починаються схеми

АРМА, яка мала б бути ефективним державним інструментом управління арештованими активами, сьогодні викликає дедалі більше запитань — не лише у журналістів, але й у законодавців. Народна депутатка Анастасія Радіна вже неодноразово вказувала на серйозні правопорушення в діяльності агентства та його очільниці Олени Думи. Вона публічно наголошувала на непрозорості конкурсів, приховуванні документів та навіть маніпуляціях у закупівлях.

Йдеться, зокрема, про скандальну історію передачі арештованих корпоративних прав фармдистриб’ютора “Вента.ЛТД” компанії “І.К.ВЕЛ”, яку Радіна називає ймовірно пов’язаною з колишніми власниками. Очільниця АРМА Олена Дума спершу публічно обіцяла не допустити впливу цієї структури на конкурс, називаючи її афілійованою. Однак згодом, посилаючись на лист СБУ, різко змінила позицію. Щоправда, цей лист так і не було оприлюднено, попри суспільну важливість теми. Радіна неодноразово вимагала показати документ, який нібито засвідчив «непов’язаність» управителя з колишніми власниками, однак АРМА відмовилась, посилаючись на статтю 222 КПК, хоча, за словами депутатки, розслідування у цій справі веде Нацполіція, а не СБУ, і за законом "Про доступ до публічної інформації"; такі дані мають бути відкритими.

Крім того, Радіна звертає увагу на маніпуляції з датами підписання договорів та прозорість тендерів. Вона оприлюднила докази, що договір з ТОВ “І.К.ВЕЛ” було підписано ще 6 червня, хоча АРМА публічно заявила іншу дату. Також викликає подив закупівля автомобіля преміум-класу на майже 2,8 млн гривень під час війни — з обов’язковими вимогами на кшталт шкіряного салону, тонованих вікон і режиму “Relaxation Seat”. Ці витрати, за словами Радіної, суперечать постійним скаргам АРМА на недофінансування.

На цьому тлі Верховна Рада таки ухвалила в цілому законопроєкт №12374-д про реформу АРМА. За словами Радіної, документ передбачає незалежний аудит агентства, прозорий конкурс керівника за участі міжнародних партнерів та нову процедуру відбору управителів активів. Законопроєкт став умовою для отримання Україною 600 мільйонів євро допомоги від ЄС у межах Ukraine Facility. Радіна подякувала колегам за підтримку, але наголосила, що тепер очікує підпису Президента і негайного запуску реформи.

Народний депутат Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань житлово-комунального господарства, публічно звернувся до керівництва АРМА з вимогою пояснити мільярдні втрати бюджету після передачі в управління агентству компанії «Укрнафтобуріння». На своїй сторінці у Facebook Кучеренко наголосив, що державний бюджет недоотримав майже 3 мільярди гривень податків від працюючого підприємства. І називати це перемогою або успіхом АРМА, на його думку, щонайменше абсурдно.  

У своєму дописі Кучеренко різко відреагував на пафосні заяви керівниці агентства Олени Думи про «колосальні здобутки» в управлінні націоналізованим газовидобувним підприємством. Він зауважив, що аргументи колишнього керівника компанії, який оприлюднив цифри реальних збитків, виглядають значно переконливіше за риторику чиновників, які звітують про «успіхи» на папері. Особливо тривожним є офіційно підтверджений від’ємний фінансовий результат — понад 1,8 мільярда гривень. Кучеренко справедливо запитує: скільки дронів і амуніції для ЗСУ можна було б закупити на ці втрати?

Окрему увагу депутат звернув на ситуацію із втратою ліцензії на розробку Сахалінського родовища — одного з ключових активів УНБ — після позову від Держгеонадр. Це сталося вже за кілька місяців після зміни менеджменту компанії. Кучеренко називає це прямим наслідком непродуманої політики управління з боку АРМА. Він звернувся до голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП з ініціативою розглянути це питання на найближчому засіданні. На переконання депутата, АРМА має дати публічні, обґрунтовані відповіді на всі незручні запитання. Інакше, вся діяльність агентства за останні сім місяців виглядає як імітація роботи, де результатом управління є саме факт його здійснення — незалежно від наслідків.

Про численні корупційні оборудки АРМА неодноразово публічно говорив народний депутат України Олексій Гончаренко. Під час виступу у Верховній Раді він різко розкритикував діяльність Агентства з розшуку та менеджменту активів і персонально його очільницю — Олену Думу. Згадав і про журналістське розслідування «Української правди», де йдеться про те, як майно, передане в управління АРМА, «зрештою опиняється в руках колишнього чоловіка віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної». Саме тому фракція «Європейська солідарність» подала постанови про звільнення як Олени Думи, так і Ольги Стефанішиної.

Рейдерство АРМівського зразка: що стоїть за штурмом Будинку профспілок

З кожним днем АРМА діє все цинічніше. У ніч з 22 на 23 травня 2025 року в Києві відбулась спроба силового захоплення Будинку профспілок. Ініціатором дій виступив новопризначений управитель — консорціум "КАМпаритет", який діяв у супроводі приватної охорони та за мовчазної підтримки АРМА. Метою була примусова зміна охорони об’єкта та витіснення чинних власників та орендарів, зокрема Федерації Профспілок України. Яка профспілковим коштом збудувала, а після пожежі 2014 року повністю відновила Будинок Профспілок у Києві.

Проте реалізувати задумане "по-тихому", вночі, не вдалося. Усе зірвали ветерани — члени Всеукраїнської профспілки захисників України спортсменів та працівників сфер, які саме перебували в будівлі, проводячи підготовку до Дня морської піхоти України. Помітивши сторонніх осіб і підозрілу активність, вони одразу викликали поліцію. Правоохоронці прибули на місце та зафіксували спробу несанкціонованої зміни охорони. Також серед представників приватної охорони від КАМпарітет поліція виявила двох ухилянтів в розшуку та одного, що перебував в СЗЧ (самовільне залишення військової частини).

Всеукраїнська профспілка оприлюднила офіційну заяву, в якій назвала повідомлення АРМА про "захоплення" недостовірним. Ось цитата заяви: «22 травня 2025 року ветерани-члени Профспілки проводили підготовчі заходи до Дня морської піхоти України. Вже виходячи з Будинку профспілок, помітили, що відбуваються протиправні дії, спрямовані на примусову зміну охорони. Після цього наші члени Профспілки викликали поліцію. На місце події прибули правоохоронці, які зафіксували факти, пов’язані зі спробою представників новопризначеного управителя, без будь- яких попереджень чи погоджень, змінити охорону об’єкта на осіб із сумнівною репутацією».

Ветерани не мали при собі зброї, не застосовували сили чи погроз, і ніхто з них не був затриманий. Їхня поведінка залишалася в межах закону, що підтверджують як поліція, так і прямий ефір з місця подій, доступний у відкритому доступі.

Попри це, АРМА оприлюднила публікацію, в якій намагалась все перекрутити і представити дії профспілки як спробу рейдерства. Таке трактування викликало обурення серед захисників, адже, за словами профспілки, це — "глибоко образливо для ветеранів — людей, які захищали державу та є активними членами громадянського суспільства".

5 червня 2025 року друга спроба захоплення Будинку профспілок в Києві завершилася успіхом для консорціуму «КАМпаритет» і Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). На відміну від невдалої спроби в ніч з 22 на 23 травня, цього разу в будівлю «забігли зненацька, перескочуючи через турнікет, кілька десятків молодиків».

Профспілки не встановлювали додаткових охоронних засобів, так як 21 травня Печерський суд задовольнив клопотання ФПУ та зняв арешт з Будинку профспілок.

ТСН у своєму сюжеті зафіксувала, як “тітушки” фактично заблокували будівлю, не допускаючи ні орендарів, ні журналістів, порушуючи закон про діяльність профспілок та права громадян. Очевидці розповідають про силове витіснення, спроби забрати ключі, зламані двері, втручання в особистий простір. Ось, що розповів охоронець будівлі журналістам:

“Спочатку ці люди провели розвідку - увійшли, попили каву. Потім увірвалася купа людей. Я заблокував турникети, але вони перестрибували через них. Я заблокувався в кімнаті охорони - адже там ключі, документи. Але вони вдерлися через вікно, двері зламали, мене витурили і ключі усі забрали.”

До речі, цьому всьому є відеофіксація. Не пускали не лише працівників і журналістів, а також народного депутата, полковника ЗСУ Сергія Рудика, йому довелося прориватися з боєм у свою депутатську приймальню. Люди отримували фізичні ушкодження, намагаючись потрапити до своїх робочих кабінетів. Зокрема, до Наталки Землянської, голови Профспілки виробничників і підприємців України, довелося навіть викликати «швидку» - так її штовхнув один з рейдерів. Серед них – нібито адвокат КАМпарітет, якого немає в реєстрі адвокатів - Дмитро Мамаєв та Андрій Михайловський, інтернет пошук щодо якого видає, що в 2014 році він був Головою ГС "Українська спілка Автомайдан", а станом насьогодні активно «створює справжні проекти» разом з Михайлом Стефанішиним (екс-чоловік віце – прем’єрки та міністерши юстиції Ольги Стефанішиної). Саме Михайловський під час захоплення штовхав людей, а тепер роздає вказівки, з ким управителю підписувати нові договори оренди, а з ким - ні.

Коло Думи: як АРМА, КАМпаритет і Каплін взялися за знищення ФПУ

Попри все це, керівниця АРМА Олена Дума назвала події «відновленням контролю над державним активом» і «роботою в інтересах народу». Сама компанія «КАМпаритет», яку пов’язують з колишнім чоловіком віце-прем’єрки Стефанішиної, мовляв, отримала будівлю через конкурс у Prozorro. Журналісти й депутати заявляють про наявність конфлікту інтересів, але агентство продовжує діяти, незважаючи на суспільний резонанс і численні правові питання.

Особливо болючим є питання оренди. Якщо раніше профспілкові організації платили близько 154 грн за квадратний метр плюс комунальні (за пільговими цінами, як власник будівлі), то тепер говорять про вартість від 1000 грн і більше. При цьому договори ніхто не бачив — ознайомитися з умовами або домовитися про їх зміну наразі неможливо.

АРМА стверджує, що відтепер держава щомісяця отримуватиме щонайменше 1,6 мільйона гривень. Але як саме — за рахунок кого і якою ціною — поки ніхто чітко не пояснює. Водночас Федерація профспілок України, яка вважає будівлю колективною власністю, має намір оскаржити всі рішення в суді. Ситуація перетворилася на ще один приклад того, як чиновники у воєнний час демонструють зневагу до права, ветеранів і громадянського суспільства.

Останні події довкола Будинку профспілок у Києві викрили не лише жорстокі методи захоплення майна, але й цілу павутину конфліктів інтересів. В її центрі – Олена Дума, чинна голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і, за дивним збігом, також очільниця Конфедерації профспілок України. До цієї структури входять постаті, чия репутація давно викликає щонайменше сумніви. Генеральним секретарем Конфедерації є кандидат в президенти на виборах 2019го - Сергій Каплін, ревізійну комісію контролює Валерій Сітайло, який раніше кримінально прославився на посаді керівника Житомирського відділення Фонду соцстрахування: хабарі, махінації, бійки зі звільненням, привласнені печатки й трудові книжки — лише частина його "досьє".

Будучи керівником Фонду, Сітайло примудрився перевести 100 мільйонів гривень на рахунок «Діамант-банку», який перебував на межі банкрутства, після чого процентні нарахування з цих коштів опинилися на його особистій картці. Після скандального звільнення Сітайло силою чинив опір, блокував офіс і вивіз документи працівників.

Сергій Каплін, у свою чергу, є класичним прикладом політичного хамелеона: від президентської кампанії з жалюгідним результатом, отримавши лише 0,53% голосів навіть на своїй рідній Полтавщині до ролі «профспілкового вождя», з традиційною тягою до гучних заяв і безглуздих PR-акцій. Обіцянка Капліна про «повернення профспілок у Будинок профспілок» виглядає особливо цинічною, враховуючи, що йдеться не про Федерацію профспілок України, яка має багаторічну історію та мільйони членів, а про Конфедерацію, створену з декількох профспілок під керівництвом Думи.

Ще вчора спілчани платили за оренду 154 грн за м² — за постановою президії ФПУ. Сьогодні ж, за інформацією представника «КАМпаритету» Дмитра Мамаєва, тарифи стартують від 1000 грн за м² без ПДВ. У 10 разів більше. Саме компанія «КАМпаритет» стала новим управляючим Будинку профспілок, отримавши будівлю в управління з подачі АРМА, яку очолює... та сама Олена Дума. Саме вона ж визначила переможця конкурсу на управління майном. Саме вона, вочевидь, вирішує, хто і за яких умов зможе увійти в приміщення.

Виходить замкнене коло: Дума призначає управителя, який виставляє непідйомні тарифи членським організаціям ФПУ, після чого її ж соратник Каплін обіцяє «повернути профспілки» — вже нові, «свої», підконтрольні й ручні. І ця схема подається як «відновлення справедливості» та «робота на користь держави». На практиці ж — це конфлікт інтересів у найчистішому вигляді, фарс і рейдерство під прикриттям державної структури.

Наразі Сергій Каплін, будучи генеральним секретарем “паперової” Конфедерації профспілок України, бо в Реєстрі репрезентативних суб'єктів сторін профспілок та організацій роботодавців ця організація відсутня, буквально тероризує членів ФПУ у своїй нав’язливій гонитві за кріслом її голови. Цей персонаж із токсичною репутацією, за яким тягнеться шлейф скандалів, фейкових заяв і публічного цирку, не залишив по собі жодного успішного проекту, зате спромігся у різні часи посваритися з усіма, хто йому колись довіряв. Його апетити зрозумілі — ФПУ — це справжня сила: 46 всеукраїнських галузевих організацій, мільйони членів, міжнародний авторитет і глибока історія. Натомість Конфедерація — це пустишка, організація-ширма, існуюча лише на папері, без членства, без впливу, без легітимності. Замість прозорості — кулуарні змови. Замість репрезентативних організацій — маріонетки.

Свій до свого по своє — це формула, за якою сьогодні працює АРМА. А суспільство має вирішити, чи готове далі терпіти систему, де одна й та сама "очільниця" зручно вмостилась на два стільці — корупції і безкарності. Замість соціальної справедливості — особисті інтереси й реванш. Це не реформа. Це — схема. Якщо ситуація не зміниться — держава ризикує втратити як мільйони євро допомоги, так і довіру суспільства.

Костянтин Іванченко, «Аргумент»