Чому у дестабілізації європейської політики Кремль досягає більших успіхів, ніж на полі бою в Україні

| Ср, 2025-10-29 08:36
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

На саміті 23 жовтня країни ЄС не змогли дійти згоди щодо використання заморожених російських активів для фінансування України і відклали це питання до грудня.

Бельгія, в юрисдикції якої зберігаються ці кошти, вимагає більш надійних гарантій щодо забезпечення кредиту, що замінить ці активи. Терміновість у прийнятті рішення пов'язана з тим, що механізм фінансування України ERA, який діяв раніше, буде вичерпаний наступного року і не покриє всіх потреб Києва.

Занепокоєння з приводу того, що країни «Великої Європи», які повністю замінили США у наданні фінансової та військової підтримки Україні, знизили в липні-серпні рівень військової допомоги Києву, поки що виглядає передчасним і перебільшеним. Аналіз аналітичного проєкту Re: Russia показує, що, швидше за все, йдеться про стандартні коливання, а середньомісячний рівень як фінансової, так і військової допомоги, як і раніше, перевищує рівень минулого року. Натомість дещо тривожним виглядає те, що обсяг обіцяної військової допомоги Україні за підсумками восьми місяців виявився нижчим на 27%, ніж у тому ж періоді минулого року. Але ці дані не охопили осінніх узгоджень майбутньої допомоги у форматі Рамштайн і за підсумками жовтневого саміту ЄС. Аналіз всієї допомоги, наданої та тієї що надається Україні, показує, що 85-90% її обсягу виділяють приблизно 12 країн «північної коаліції», до якої входять Німеччина, Велика Британія, скандинавські та балтійські країни, Данія, Нідерланди, Польща та Канада. Водночас допомога, надана країнами Центральної та Південної Європи, залишається вкрай незначною, незважаючи на присутність у цьому пулі таких країн, як Іспанія, Італія та Франція. Нерівномірність цього тягаря ускладнює стабільне фінансування України та вказує на формування «двох Європ», що відрізняються за своїми політичними налаштуваннями.

Читайте також: Брехня Орбана та його посіпак проти України все більше схожа на російські наративи

В цілому, для забезпечення підтримки України на нинішньому рівні було б достатньо, якби країни «Великої Європи» і Канада направляли Україні допомогу в обсязі 0,37% свого ВВП на рік. Це зовсім небагато за історичними мірками і в масштабі економік європейських країн. Головною перешкодою є політичні чинники: нестабільність підтримки України, зростання соціального невдоволення і успіх ультраправих партій в Європі. У той час як військові дії в північному Донбасі майже не призводять до просування російських військ, вплив війни в Україні на політичну ситуацію в Європі виглядає досить сприятливим і багатообіцяючим для Кремля.

Читайте також: Мікроагресії Росії: як Кремль розхитує Європу, щоб послабити підтримку України 

Чи скоротилася військова допомога Україні?

Після того як на початку 2025 року адміністрація Трампа зупинила військову допомогу Україні, інші союзники Києва, насамперед європейські країни, успішно замістили втрачені обсяги і навіть збільшили загальний рівень підтримки. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту світової економіки, загальна допомога Україні в січні-серпні 2025 року склала €57,8 млрд проти €52 млрд за той же період минулого року. Цю суму практично в рівних частках складають фінансова допомога, що дозволяє Україні покривати бюджетний дефіцит і підтримувати економіку, і безпосередньо військова допомога (частка третього виду допомоги — гуманітарної — становить близько 5%). У якості фінансової допомоги Київ отримав за вісім місяців поки лише €27,7 млрд з приблизно €50 млрд необхідних на рік, але ця динаміка поки навіть краща за торішню (€22,7 млрд за перші вісім місяців). Графік 1. Динаміка допомоги всіх видів, наданої Україні в 2024–2025 роках, млрд євро

У липні та серпні загальний обсяг допомоги залишався досить високим. За два місяці Київ тільки від ЄС отримав €7,5 млрд підтримки, і в цілому динаміка надходжень відповідає показникам попередніх років і першої половини поточного року, зазначає керівник проєкту Ukraine Support Tracker Крістоф Требеш. Загальна підтримка Києва (включає військову, фінансову та гуманітарну) в липні склала €4,18 млрд, в серпні — €7,83 млрд. Тобто середньомісячна допомога була на рівні €6 млрд, що лише на 20% менше середньомісячних обсягів першого півріччя. За січень-червень 2025 року Україні в цілому було виділено €45,8 млрд, тобто €7,6 млрд щомісяця. При цьому фінансова та гуманітарна складові допомоги в липні-серпні залишилися на колишньому рівні — в середньому €3,4 млрд і €0,3 млрд на місяць відповідно. А ось військова складова різко скоротилася — з €3,3 млрд до €2,2 млрд в розрахунку на місяць. Ukraine Support Tracker забив на сполох з приводу зниження рівня військової допомоги Україні у своєму прес-релізі від 14 серпня. Новину передрукували провідні світові та українські ЗМІ. Однак переляк виглядає перебільшеним. На даному етапі складно визначити причину такого розвитку подій, визнав у розмові з Re: Russia один з авторів дослідження Кільського інституту Таро Нісікава.
Читайте також: Агресія Росії проти України була частиною більшого плану дестабілізації Заходу
Коливання в обсязі військової допомоги можуть бути викликані різними факторами, включаючи бюджетні цикли країн-донорів або інші процедурні міркування. Дійсно, поки що вказівок на те, що цей провал означає новий тренд, немає. У першому півріччі 2024 року середньомісячна військова допомога Києву становила €3,49 млрд, за підсумками перших восьми місяців минулого року — €3,33 млрд, а за підсумками всього року — €3,39 млрд на місяць. У перші шість місяців 2025 року великі внески зробили Велика Британія і Франція в березні (€5 млрд у сумі), Німеччина в травні (€4,6 млрд) і Норвегія в червні (€1,5 млрд). В результаті середньомісячна військова допомога склала за підсумками півріччя €3,94 млрд. За підсумками восьми місяців значення знизилося до €3,51 млрд, але все ще перевищує торішнє. У серпні допомога склала €3,4 млрд. Графік 2. Військова допомога Україні, щомісячна динаміка та шестимісячне середнє, 2023–2025, млрд євро

 

Хоча певних ознак послаблення підтримки не спостерігається і перепади фінансування знаходяться в межах коливань, що траплялися і раніше, тривожним сигналом можна вважати деяке зниження обсягів узгодженої (committed), тобто обіцяної допомоги. Ukraine Support Tracker фіксує як допомогу, вже виділену і надану, так і ту, яку союзники України обіцяли надати протягом певного часу. За січень–серпень 2024 року обсяг узгодженої допомоги склав €53,8 млрд, тоді як за той самий період цього року — лише €39,4 млрд, тобто на 27% менше. Можливо, імпульс до узгодження додаткової військової допомоги дасть саміт ЄС, що відбувся 23–24 жовтня. Такі зобов'язання в загальному вигляді містяться в прийнятому за його підсумками документі.  Крім того, слід враховувати, що стратегія підтримки України на даному етапі робить акцент на розвитку країною власних оборонних виробництв. Це означає, що частина фінансової допомоги має фактично військовий характер. Київська влада прагне до розширення саме такого формату військового співробітництва, тому в найближчому майбутньому можливий певний перерозподіл обсягів допомоги між цими статтями.
Читайте також: Сім рівнів війни з рашистами

Дві Європи: хто насправді фінансує допомогу Україні?

Водночас непрямою ознакою нестабільності підтримки та слабкості європейської коаліції є те, що всередині Європи витрати на військову та фінансову допомогу Києву розподілені вкрай нерівномірно. Фактично військову допомогу надавали і надають Україні 12 країн, на які припадає приблизно 95% її обсягу. При цьому, як видно з таблиці 1, тягар заміщення американської допомоги фактично взяли на себе в 2025 році Німеччина, Велика Британія, Швеція, Норвегія і Канада, які покрили майже 10 з 12 мільярдів євро військової допомоги, що випали з відходом США. Таблиця 1. Розмір військової допомоги Україні, наданої основними країнами-донорами, січень-серпень 2023, 2024 і 2025 років, млрд євро
  2023 2024 2025 частка у загальному обсязі у 2025 році
США 20.7 12.4 0.5  
Німеччина 3.4 2.4 6.8 24
Великобританія 2.6 1.8 4.9 18
Швеція 1.3 1.8 2.9 39
Норвегія 0.2 0.8 2.3
Ніидерланди 1.7 1.7 2.0
Данія 1.5 2.0 1.8
Бельгія 0.2 1.3 1.4
Фінляндія 1.1 0.6 0.5
Франція 1.8 0.4 2.2 8
Канада 0.2 0.2 1.7 6
Італія 0.7 0.3 0.3 1
Решта 2.9 1.0 0.7 3

Джерело: Kiel Institute

Цікаво також, що майже третина (31%) наданої військової допомоги припала на країни, що не входять до ЄС (Велика Британія, Норвегія, Канада). Майже чверть військової підтримки України забезпечує в 2025 році Німеччина (понад €4,9 млрд у першому півріччі), майже 20% — Велика Британія. Стабільно високими залишаються частки багатих країн Північної Європи — Швеції, Норвегії, Нідерландів, Данії, Бельгії, Фінляндії; разом вони забезпечують близько 40% європейської військової підтримки України в 2025 році. Водночас шокуюче скромним — на тлі геополітичних амбіцій і претензій на лідерство в «коаліції бажаючих» — залишається внесок Франції. З початку війни Париж надав Києву військову допомогу всього на €5,6 млрд, що істотно менше, ніж, наприклад, внесок Швеції (€7,1 млрд), при тому що ВВП Франції в п'ять разів більший. У 2025 році Франція все ж виділила Україні €2,2 млрд, що все одно менше внесків Норвегії та Швеції, втричі менше внеску Німеччини і в два з гаком рази — ніж внесок Великої Британії. Практично ухиляються від внесків у військову допомогу Україні Італія та Іспанія, які разом інвестували в неї з початку війни всього €2,5 млрд, тобто менше, ніж Бельгія, ВВП якої в шість разів менше їх сукупного ВВП. Навіть після відходу США Італія виділила на ці цілі всього €320 млн, а Мадрид — ні цента.  Загалом, аналізуючи географію допомоги Україні, легко помітити, що ми маємо справу сьогодні по суті з двома Європами. На Північну Європу — країни, що оточують Балтійське і Північне моря, плюс Ісландія і Канада — припало €25 млрд з €28 млрд загальної військової допомоги Україні 2025 року (90%). І такий розподіл є стійким. Перша група, що складається з 15 країн, з початку війни в сукупності витратила на підтримку України (всіх видів) $119 млрд, що становить 0,75% їх сукупного ВВП 2024 року, в той час як 17 країн центральної та південної Європи витратили на ті ж цілі в шість разів менше — $19 млрд (0,17% їх сукупного ВВП).
Читайте також: Кабель розірвався. Росію підозрюють у серії диверсій на Балтійському морі
Таблиця 2. Загальний обсяг допомоги Україні, наданої країнами «Великої Європи» та Канадою від початку конфлікту

Група 1: Північна Європа

Загальний обсяг допомоги з січня 2022 року, млрд доларів

ВВП 2024 року, млрд доларів

Частка допомоги у ВВП 2024 року, %

Група 2: Центральна та Південна Європа

Загальний обсяг допомоги з січня 2022 року, млрд доларів

ВВП 2024 року, млрд доларів

Частка допомоги у ВВП 2024 року, %

Данія

11.7

429

2.72

Словаччина

0,81

142

0,57

Естонія

1.0

42,76

2.44

Хорватія

0,39

92,53

0,42

Литва

1.5

84,87

1,72

Люксембург

0,34

93.2

0,37

Латвія

0,7

43,52

1.68

Франція

8.61

3050

0,28

Норвегія

7.9

484

1.63

Болгарія

0,27

112

0,24

Швеція

9.0

610

1.48

Австрія

0,94

522

0,18

Фінляндія

3.7

300

1.24

Румунія

0,56

383

0,15

Нідерланди

10.9

1228

0,89

Словенія

0,10

72,49

0,14

Канада

15.2

2240

0,68

Чеська Республіка

0,45

345

0,13

Польща

5.7

915

0,63

Швейцарія

1.18

937

0,13

Бельгія

3.9

665

0,59

Португалія

0,37

309

0,12

Велика Британія

21.2

3640

0,58

Італія

3.06

2610

0,12

Німеччина

25.6

4430

0,58

Іспанія

1.67

1610 рік

0,10

Ісландія

0,1

33,46

0,25

Греція

0,17

257

0,07

Ірландія

0,3

577

0,06

Угорщина

0,06

223

0,03
       

Мальта

0,00

24.32

0,01

 

 

 

 

Кіпр

0,00

36,33

0,01

Усього за групою країн

118,6

15723

0,75

18,99

10819

0,18

Джерело: Kiel Institute 

Як вже зазначалось раніше, поточний рівень допомоги Україні на рівні $100 млрд на рік становить 0,37% сукупного ВВП коаліції «Великої Європи» (без урахування США). Однак нерівномірність її розподілу робить тягар допомоги набагато істотнішим для групи лідерів, у яких вона становить від 1 до майже 3% ВВП. Втім, навіть такий обсяг (враховуючи, що мова йде про обсяг допомоги за весь час конфлікту) за історичними мірками виглядає скромним. За підрахунками Ukraine Support Tracker, у роки Другої світової війни США щорічно (!) надавали допомогу Британії в розмірі 3,16% ВВП, а СРСР через механізм ленд-лізу — в розмірі 1,4% ВВП.
Читайте також: 60% жителів ЄС підтримують захист України з боку Євросоюзу і НАТО в разі вторгнення РФ (ОПИТУВАННЯ)

Другий фронт війни на виснаження

Незважаючи на те, що поки що свідчень скорочення поточної допомоги Україні немає, ситуація загостриться найближчим часом. Після приходу Трампа і припинення американської допомоги стабілізація підтримки, що надається Україні, відбулася за рахунок механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) — кредиту, що надається Києву союзниками, забезпеченням якого повинні стати доходи від заморожених російських активів. Узгоджений лідерами G7 у 2024 році, цей кредит розміром €45 млрд відіграє важливу роль у підтримці стійкості України і повинен бути повністю виданий їй до кінця 2027 року. Однак більша частина цієї суми розподілена або вже надійшла Києву.  Поточний рік повністю закритий завдяки механізму ERA, однак, за заявою Мінфіну України, країні ще належить знайти $18 млрд для покриття частини бюджетного дефіциту в 2026 році, повідомляло нещодавно агентство Reuters. А протягом двох найближчих років потреби у фінансуванні українського бюджету становлять $65 млрд, за оцінкою МВФ, з якою український уряд погодився. Військовий бюджет у 2026 році повинен досягти $120 млрд, з яких $60 млрд Україна розраховує отримати у вигляді військової допомоги з-за кордону, заявила голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа. Все це означає, що фінансове навантаження союзників у наступному році знову має становити не менше $100–110 млрд. Системним рішенням проблеми на найближчі роки могло б стати використання заморожених резервів ЦБ Росії для надання репараційної позики Києву. При цьому, згідно з планом Єврокомісії, сформульованим у вересні цього року, кошти не будуть конфісковані з депозитарію Euroclear, де вони зараз знаходяться, але повинні бути оформлені у вигляді запозичення, відповідальність за яке несе перед депозитарієм група країн. У цьому випадку заморожені російські активи (близько €180 млрд) будуть використані для погашення виділеного раніше кредиту ERA і фінансування України на суму близько €135 млрд. Згодом ці кошти будуть відшкодовані Euroclear з репарацій, які необхідно буде змусити виплатити Росію. Сильна сторона схеми — таке вилучення коштів юридично не є конфіскацією, слабка — в тому, на кого і в якій формі буде покладено борг перед Euroclear. З кінця вересня план енергійно підтримує цілий ряд європейських лідерів, в тому числі Фрідріх Мерц. Однак протягом декількох раундів, у тому числі і на саміті ЄС 23 жовтня, досягти згоди щодо нього не вдалося. Бельгія, на території якої знаходиться Euroclear, вимагає гарантій від усіх 27 країн ЄС, які будуть нести солідарну відповідальність за кредит. Це дозволить запобігти ситуації, коли окремі країни ЄС можуть виступити за розморожування російських активів. Подібні побоювання лише посилилися в останні тижні після перемоги правого популіста Андрія Бабіша на виборах у Чехії 3–4 жовтня. Ця перемога відкриває перспективу формування в ЄС нової «вишеградської групи» (Чехія, Словаччина, Угорщина), погляди якої на Росію будуть серйозно відрізнятися від поглядів Брюсселя. Politico стверджує, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан має намір створити антиукраїнську фракцію в ЄС. Питання активно обговорюється експертами з європейської політики; втім, як зазначається в матеріалі на платформі Visegrad Insight, Бабішу буде непросто увійти в таку коаліцію, оскільки проросійські погляди в Чехії поширені набагато менше, ніж в Угорщині, і характерні не більше ніж для чверті населення. Остаточне рішення питання щодо російських активів відкладено до грудня. В якості альтернативи — плану Б — лідери ЄС висувають ідею колективних запозичень всіх європейських країн для фінансування України. Однак це скоріше дипломатичне «лякало»: така ідея викликає ще більше неприйняття як у так званих ощадливих — багатих країн, що прагнуть обмежити свій борг (Німеччина, Нідерланди), так і у бідніших країн, які вже мають великий борг і з цієї причини побоюються його подальшого нарощування, пише Politico.
Читайте також: Захід повинен вчитися протистояти інформаційним операціям Кремля на прикладі Молдови
Самі по собі такі колективні зобов'язання стануть потужним стимулом для європейських країн твердо дотримуватися вимог до Росії про виплату репарацій після закінчення війни, йдеться в коментарі інституту Bruegel. Ідея максимального розширення коаліції країн, що приєднуються до плану використання російських активів в рахунок майбутніх репарацій, сьогодні виглядає порятунком для все більш роздирається внутрішніми протиріччями ЄС. «Сила схеми повинна ґрунтуватися на тому, що всі, хто володіє російськими активами, будуть робити те саме», — каже президент Європейського центрального банку Крістін Лагард. Чим ширша коаліція, тим вища ймовірність, що Росія зрештою погодиться на виплату репарацій (стимулом до цього може слугувати перспектива скасування санкцій). Про готовність приєднатися до плану заявили Велика Британія і Канада, повідомляв Bloomberg. Вашингтон поки не готовий, стверджує те саме агентство з посиланням на свої джерела, хоча у вересні міністр фінансів США Скотт Бессент підштовхував європейських чиновників до використання заморожених російських активів. Токіо також не поспішає приєднуватися до європейців. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, пояснюючи обережність своєї позиції, наводив як приклад Японію, яка заморозила активи російського ЦБ приблизно на €50 млрд і вже виключила можливість використання цих коштів для допомоги Україні. Європа витримала перший рік фінансування України та її протистояння з Росією без американської участі. Однак і продовження війни, і завдання озброєння України та її відновлення після закінчення активної фази бойових дій виглядають все більшою проблемою для європейських лідерів. Не стільки з економічної, скільки з політичної точки зору — на тлі зростаючого невдоволення європейців поточними соціально-економічними показниками і повсюдного наступу правих в європейській політиці. У той час як на полі бою в північному Донбасі ситуація все більше виглядає для Кремля як військовий глухий кут, що визначає нездатність Росії просуватися вперед і реалізувати свою перевагу в живій силі та економічних ресурсах, надії Володимира Путіна, судячи з усього, все сильніше пов'язані зі зростанням нестабільності та політичної поляризації в Європі. Продовження військових дій збільшує тягар її витрат і розширює тріщини європейської політики. —

Опубліковано у виданні Re: Russia

Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Коментарі

Новини

11:04
Військові б'ють на сполох: бійці перебувають на позиціях сотні днів і гинуть, не дочекавшись ротації
09:12
Співвласник Fire Point Штілерман визнав, що мав тісні стосунки зі злодійським кодлом Міндіча
09:01
Кількість загиблих від російського ракетного удару по Тернополю зросла до 32, серед них – шестеро дітей
08:54
РФ атакувала КПП "Орлівка" на кордоні з Румунією
08:49
США значно послабили санкції проти Росії, дозволивши будівництво АЕС в Угорщині
08:00
Бутусов: Що означає "мирний план" від Трампа та Путіна і як вплине політика на поле бою
07:04
"Росія вийде абсолютним переможцем": Фіцо радий "грандіозному" плану Трампа
21:00
Корсун: Справжні герої лежать у землі. Покидьки очолили країну. Пам'ятайте Майдан!
20:00
У суботу в Карпатах хуртовини, на заході мокрий сніг, де-інде - дощі
19:09
НАБУ викрило схему продажу бази флоту в Чорноморську

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]