Генерал Бен Ходжес: "НАТО знищить Калінінград у перші години"

Версия для печати

Колишній командувач військами США в Європі генерал Бен Ходжес в інтерв'ю під час Варшавського форуму заявив, що в разі нападу Росії на НАТО Альянс міг би знищити "у перші ж години" російські об'єкти, включно з Калінінградом.

Ходжес також закликав посилити удар по нафтовому експорту РФ та інтегрувати ППО України з авіацією НАТО, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів.

Бен Ходжес - генерал армії США у відставці. Учасник операцій в Іраку та Афганістані. З 2014-го до 2017-го року Ходжес - командувач сухопутних військ США в Європі, курирував посилення східного флангу НАТО після анексії Криму. Зараз Ходжес - старший експерт Центру європейської політики у Вашингтоні. Кореспондент видання "Вот Так" Олександр Папко зустрівся з Ходжесом на полях Варшавського безпекового форуму.

Чому Годжес упевнений: "Росія не може перемогти"

- Ми перебуваємо на Варшавському безпековому форумі, і вперше за кілька років я почув тут позитивні настрої, позитивні висловлювання від учасників форуму. З чим пов'язаний цей оптимізм щодо майбутнього НАТО і боротьби України з Росією? Чи є підстави для такого оптимізму?

- По-перше, я завжди був оптимістом. Я був солдатом НАТО протягом десятиліть і завжди з оптимізмом дивився на Україну, тому що ми знаємо: війна - це випробування духу і перевірка логістики.

І цілком очевидно, що українські солдати й український народ мають набагато сильнішу рішучість, ніж Росія. Зараз ви не знайдете і п'яти російських солдатів, які дійсно хотіли б бути в Україні. Думаю, нам варто пам'ятати про це все: воля відіграє ключову роль у війні. Війну не можна звести до сухих цифр. По-друге, я думаю, нарешті люди починають усвідомлювати, що Росія не непереможна, що в неї - безліч економічних проблем.

Ніхто з наших громадян не хоче брати участь у цій війні. Втрати перевищили мільйон осіб. Чорноморський флот фактично зник. Російським військово-повітряним силам так і не вдалося домогтися панування в повітрі, і вони жодного разу не змогли перехопити постачання техніки і боєприпасів, що йдуть з Жешува в Україну. Жодного разу. Це колосальний провал російських повітряно-космічних сил.

Думаю, саме тому відчувається оптимізм: стає ясно, що Росія не може перемогти. Але вони продовжуватимуть війну доти, доки Путін вважає, що ми втомимося і відступимо.

І я чую рішучість з боку європейських лідерів, а також Канади і Великої Британії. З боку США, чесно кажучи, складно сказати. Це дивно, але я радий хоча б тому, що президент днями, після зустрічі з президентом Зеленським в ООН, заявив, що Україна може перемогти. Можливо, для нього самого це стало новиною. Подивимося, чи підуть за словами реальні дії.

Як змусити Путіна сісти за стіл переговорів

- За кілька місяців розпочнеться четвертий рік російської агресії проти України, точніше, повномасштабної агресії.

Це найкровопролитніший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Як ви вважаєте, скільки часу знадобиться, щоб змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, і яких саме зусиль для цього потрібно докласти?

- По-перше, ви самі себе поправили - і це справедливо. Війна почалася понад 11 років тому. Тому, коли кажуть, ніби Росія непереможна, потрібно пам'ятати: за 11 років, володіючи всіма перевагами, Росія контролює лише 20% території України. Важливо не забувати, коли почалася війна і як довго Україна бореться без серйозної підтримки з нашого боку.

Так скільки ще це триватиме? Думаю, українці розуміють: якщо вони перестануть битися, це буде катастрофа. Буча, Маріуполь - знову і знову, без кінця.

Руйнування в Костянтинівці, Донецька область. 14 жовтня 2025 року. Фото: AFP PHOTO / OLEG PETRASIUK / East News

Я не бачу, щоб українці були готові зупинитися. На їхньому місці я б сказав: "Чорт забирай, ми зупинимося!"

Але я вважаю, що метою мають бути не переговори. Мета - відновлення суверенітету України. Це важливо не тільки для самої України, а й для Польщі, Литви, Німеччини і для США - для безпеки всієї Європи.

Україна має перемогти Росію, тобто повернути кордони 1991 року. Це цілком можливо, якщо всі ми зробимо те, що необхідно. І йдеться не тільки про постачання боєприпасів і озброєнь. Потрібно також припинити експорт російської нафти, допомогти Україні продовжувати її вкрай ефективні атаки на нафтову інфраструктуру Росії, насамперед експортну. Крім того, Польща та інші країни Балтійського регіону могли б робити набагато більше для зупинки так званого тіньового флоту танкерів.

Тричі на день через Датські протоки проходять танкери. Як це взагалі відбувається? Очевидно, є юридичні, економічні та дипломатичні заходи, яких можна вжити, щоб зупинити або хоча б серйозно утруднити це.

Ніхто не хоче, щоб одне з цих зношених суден розвалилося й мільйони барелів нафти розтеклася вздовж Балтійського узбережжя Польщі. Потрібно зупиняти всі ці судна, перевіряти їх страхування, технічний стан, екологічну безпеку. Усе це серйозно обмежило б можливості Росії продовжувати експорт нафти.

То скільки ж ще це триватиме? Якщо не відбудеться жодних зовнішніх змін, я думаю, їхня економіка змусить значно урізати те, що вони зараз роблять, десь до наступного року.

Дрони і вразливість: НАТО не готовий відбивати сотні атак щодня

- Але існують і різні думки з приводу реакції Європи на російську агресію, путінську агресію. Російський опозиціонер Михайло Ходорковський заявивнам в інтерв'ю, що, на його думку, реакція Польщі та НАТО на вторгнення російських дронів була нікчемною, провальною, стала ознакою слабкості та фактично запрошенням для Володимира Путіна до подальшої агресії та нових провокацій. Як би ви прокоментували ці слова?

- Не з усіма оцінками я б погодився. Але, безумовно, ситуація показала, що ми не готові щодня відбивати атаку сотень дронів так, як це роблять українці.

І це, звісно, тривожний сигнал. Ми спостерігаємо за цим уже кілька років, і досі не готові ефективно збивати такі апарати: у нас немає всієї необхідної системи радіолокації та інших засобів ураження, щоб знищувати дрони. Ми не проводили масштабних навчань із перевірки протиповітряної оборони - не тільки в Польщі, а й в інших країнах.

Ми не відпрацьовували це спільно силами повітря, суші та моря. А це необхідно. Тож реакція на російську операцію з дронами, коли 21 апарат упав на території Польщі, була, по суті, неадекватною виклику.

Вона була швидкою, і треба віддати належне Польщі, що її пілоти мали правила відкриття вогню, які дозволили діяти. Але такий формат реагування не може бути довгостроковим рішенням, і, гадаю, всі це вже зрозуміли. 

Я очікую і сподіваюся, що ми побачимо більше спільних навчань уздовж усього східного флангу НАТО.

Мені також дуже подобається ідея президента Зеленського про інтеграцію української системи ППО з нашою. Йдеться про створення єдиного інформаційного поля, або, як ми кажемо, "спільної повітряної картини", щоб усі бачили одне й те саме. Це був би логічний наступний крок для захисту не тільки українців, а й нашої власної критичної інфраструктури та наших громадян.

Зрештою, політичні лідери мають чітко дати зрозуміти: ми не маємо наміру миритися з постійними порушеннями Росією повітряного простору, міжнародного права, суверенітету, із руйнуванням інфраструктури, наприклад, у Балтійському морі.

Але Росія це робитиме, поки не почне відчувати реальні наслідки. Кожна така дія повинна мати для неї ціну. Інакше нічого не зміниться.

Якби Росія напала на країну НАТО: відповідь Альянсу

- І моє останнє запитання на сьогодні. На Варшавському безпековому форумі під час дискусії про майбутнє військово-повітряних сил НАТО пролунала думка: якби Росія атакувала країну Заходу, війна мала б зовсім інакший вигляд, не як сьогоднішня позиційна війна в Україні в стилі Першої світової. То чи є у НАТО "чарівна паличка" проти російських танків? І якщо так - чому її не використали, щоб допомогти Україні?

- Думаю, якщо повернутися у 2014 рік, коли почалася війна, Європа, США і Канада загалом підтримували Україну, але багато країн, як і раніше, були надто залежні від Росії в постачанні нафти і газу. Люди говорили: "Та годі вам, не драматизуйте, Росія - важлива країна, у неї ядерна зброя".

І ми тоді, ще у 2014 році, не змогли ясно дати зрозуміти, що російська агресія не залишиться безкарною. Навіть Мінські угоди виявилися фарсом. Жодні санкції не змінили поведінки Росії. У неї не було жодної поваги до цих заходів.

Я б не став казати:   "Якби вони напали на країну НАТО, все було б інакше, ніж в Україні", - ні. Перш за все, це різна місцевість, різна географія.

Якби Росія у 2025 році атакувала Польщу так само, як вона атакувала Україну, її б знищили сили ВПС НАТО і сухопутні війська Альянсу. Можна бути впевненим: Калінінград був би ліквідований у перші ж години.

У перші години - Калінінграда немає, всі російські об'єкти знищені. Будь-які російські військові об'єкти в Севастополі - теж. Тож прямі порівняння тут недоречні. Якби ми були краще підготовлені й одразу після початку повномасштабного вторгнення, яке ми ж бачили заздалегідь, ми б сказали: "Не смійте цього робити, інакше ми дамо Україні все необхідне і допоможемо відновити її суверенітет" - якби це стало нашою чіткою метою, то зараз ситуація була б зовсім іншою. І Україна була б в іншому становищі.

Натомість ми втратили роки на розмови на кшталт: "А раптом Росія застосує ядерну зброю" або "Потрібно ж вести переговори"... Переговори про що? Ми повинні вести переговори про відхід Росії з української території.

—

Опубліковано у виданні "Вот Так" 

Читайте також: 

• Показник того, що Росія готується до вторгнення - поява польових госпіталів біля кордонів, - генерал США Ходжес
• США надають Україні пакет допомоги на $2,8 млрд. з 50 БМП Bradley
• Колишній Секретар РНБО Володимир Горбулін: Скоріше за все, це буде останній бій
• Лише за два місяці поточного року росія витратила на війну 40% запланованого на рік на армію
• Я не розумію, як Україна може вести бізнес з Росією, якщо та захопила її моряків, — генерал НАТО
• Politico: путін вже програв, але що він робитиме далі - про можливі сценарії розвитку подій
• WP: Відступ армії росії з Херсона створює умови для ще більш важкої битви