Гібридна війна путінської Росії проти Європи

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

З серпня до кінця жовтня в Європі різко почастішали випадки повітряних інцидентів, в яких підозрюють Росію: від появи роїв безпілотників біля військових частин, аеропортів та енергетичних об'єктів до порушень кордонів винищувачами.

«Нова Європа» зібрала та проаналізувала всі відомі епізоди нової гібридної війни.

З серпня 2025 року в Європі помітно зросла кількість інцидентів, пов'язаних з порушенням повітряного простору і появою невпізнаних безпілотників біля об'єктів критичної інфраструктури. З різних країн, багато з яких входять до НАТО, надходять повідомлення про прольоти дронів над військовими базами, порушення повітряних кордонів російськими винищувачами і тимчасове закриття аеропортів через загрозу зіткнення з безпілотниками.

Європейські уряди посилюють повітряне спостереження, обговорюють нові правила застосування військової сили і все частіше називають те, що відбувається, частиною гібридної війни, яку веде Кремль. При цьому офіційних підтверджень участі Росії в більшості інцидентів немає.

За останні три місяці подібні епізоди фіксувалися в різних країнах: від сусідніх з Україною Польщі та Румунії до Бельгії та Франції. «Нова Європа» зібрала базу таких подій і спробувала зрозуміти, чи можна вважати їх елементами єдиної кампанії.

Читайте також: Гібридна війна рашистів 2.0: що літає над Європою?

Небо над Європою

З початку війни в Україні європейські країни регулярно фіксують подібні інциденти. У 2022 році неопізнані безпілотники з'являлися біля нафтових платформ Норвегії, у 2023-му російська ракета перетнула повітряний простір Польщі, а в 2024-му ВПС США зафіксували прольоти дронів поблизу своїх баз у Великій Британії.

Тоді ці випадки сприймалися як окремі епізоди, але до осені 2025 року їх стало настільки багато, що багато хто заговорив про нову стратегію Кремля.

Згідно з підрахунками «Нової газети Європа», з серпня до середини жовтня 2025 року в Європі сталося не менше 74 інцидентів за участю повітряних суден і дронів, імовірно пов'язаних з Росією. В останні місяці кількість випадків стабільно зростає: від 1–3 інцидентів на тиждень у серпні до піку наприкінці вересня, коли кількість досягла 17 за тиждень.

Причому географія цих інцидентів постійно розширюється: за підрахунками «Нової газети Європа», за останні кілька місяців подібні випадки зафіксовані щонайменше в 17 європейських країнах. Нижче ― найрезонансніші епізоди останніх місяців:

  • 18 серпня, Норвегія. Винищувач Су-33 на одну хвилину увійшов у повітряний простір неподалік від Вардё — це східний кордон країни за 170 кілометрів від Мурманська. Цей інцидент став третім вторгненням російського літака в Норвегію тільки за 2025 рік. До цього подібних порушень не було більше 10 років.

  • 9–10 вересня, Польща. Близько 20 російських дронів перетнули кордон. Частина з них була збита, але більшість розбилася сама, їх уламки були знайдені.

  • 19 вересня, Естонія. Три МіГ-31 з озброєнням перебували в естонському повітряному просторі 12 хвилин.

  • 22–26 вересня, Данія. Виявлено безліч невпізнаних безпілотників над військовими базами та критичною інфраструктурою, п'ять цивільних і військових аеропортів закриті на тиждень.

  • 25 вересня — 4 жовтня, Німеччина. Спочатку дрони були помічені над критичною інфраструктурою — військовими базами, госпіталем, об'єктами енергетики — на півночі Німеччини, потім два дні поспіль через них не працював аеропорт Мюнхена. Постраждали близько 10 тисяч пасажирів.

  • 3 жовтня, Бельгія. 15 дронів літали над військовою базою Ельзенборн біля німецького кордону.

  • 21–27 жовтня, Литва. Серія контрабандистських аеростатів з Білорусі кілька разів закривала повітряний простір над Вільнюсом: за тиждень аеропорт чотири рази припиняв роботу. Влада додатково закрила кордон з Білоруссю до 30 листопада.

  • 31 жовтня — 1 листопада, Бельгія. Кляйне-Брегель — база НАТО, де, ймовірно, зберігається ядерна зброя США: двічі фіксувалися польоти дронів, спроби збити дрони були безуспішними.


Журналісти зібрали згадки про інциденти з публікацій національних відомств, авіаслужб і ЗМІ, а також використовували агрегатор інцидентів з дронами d-fendsolution. У вибірку включалися тільки події, що відповідають одній з трьох категорій:

«Вторгнення/порушення кордону» — зафіксоване входження в національний повітряний простір над сушею або над територіальними водами.

«Уламки» — знахідки частин або цілих БПЛА без зафіксованого прольоту.

«Спостереження за об'єктами» — зареєстровані прольоти БПЛА над/поблизу критичної інфраструктури (військові бази і заводи, об'єкти транспорту, охорони здоров'я, енергетики тощо).

Загальна цифра — це кількість унікальних подій: ми дедуплікували збіжні повідомлення; серію близьких за часом подій в одній локації вважали одним інцидентом; різні локації або різні дати — різними інцидентами.

На карті позначені об'єкти і території, де зафіксовані потенційний шпигунство і диверсії, із зазначенням типу інциденту. Не враховувалися: навчання і тренувальні пуски, очевидні помилкові тривоги, а також повідомлення без підтвердження офіційних структур або декількох надійних джерел. Підрахунок вевся за період з 1 серпня по 1 листопада 2025 року. Обмеження: відкриті джерела неповні; щодо частини епізодів статус попередній і може змінитися після офіційних публікацій.


Читайте також: Небо над Європою перетворилося на «сіру зону», РФ випробовує реакцію НАТО

«Герань» в кущах

Ми розділили всі події на три основні категорії: вторгнення в повітряний простір, виявлення уламків бойових дронів (якщо факт порушення кордону не був зафіксований) і підозри на спостереження за критичною інфраструктурою. 

Порушення повітряного простору

З серпня 2025 року повітряний простір країн ЄС було порушено щонайменше 15 разів. П'ять разів кордони перетинали пілотовані засоби російської армії. (У порушеннях сумарна участь взяли сім винищувачів, один літак-заправник і один військовий вертоліт). Ще п'ять випадків ― повітряні кулі, ймовірно, запущені контрабандистами в Литву через кордон Білорусі. Решта випадків ― це короткочасне порушення кордонів безпілотниками, як російськими військовими дронами, так і непізнаними дронами з боку Росії або Білорусі. Росія заперечує навмисне порушення повітряного простору в усіх цих випадках.

Перехоплення російських літаків на підльоті до європейських кордонів (коли винищувач європейської країни наближається до літака-порушника і супроводжує його, відводячи від кордону) відбуваються часто — до декількох сотень разів на рік. Однак вторгнення в повітряний простір, навіть на кілька секунд, — виключно рідкісна подія. Такі випадки вважаються серйозними порушеннями і можуть спричинити негайну відповідь. 

Це, наприклад, сталося в 2015 році, коли російський винищувач вторгся в повітряний простір Туреччини на 17 секунд і був відразу ж збитий турецькою ППО.

Читайте також: Про публічну позицію країн НАТО, які зазнали атак російських дронів: "Нам не потрібна війна"

Уламки військових безпілотників

Ще щонайменше 10 разів в європейських країнах знаходили уламки російських безпілотників. Найчастіше їх виявляли в Польщі та Румунії, що межують з Україною. В основному це були доопрацьовані на основі іранських «Шахедів» «Герань-1» і «Герань-2», не завжди оснащені вибухівкою. Росія використовує такі дрони для перевантаження українських систем ППО.

Іноді масові вторгнення дронів виглядають як навмисні провокації з боку Росії. Так, в ніч з 9 на 10 вересня до Польщі прилетіло приблизно 20 апаратів, повідомили польські власті. За словами Володимира Зеленського, в атаці брало участь понад 90 безпілотників, частина з них була перехоплена ЗСУ.

У деяких випадках безпілотники виявляли далеко від театру військових дій, наприклад, в Болгарії або Латвії. Судячи з усього, вони впали в територіальних водах і їх винесло морем на берег.

Польські фахівці працюють на місці падіння дрона в селі Войн, Польща, 10 вересня 2025 року. Фото: Wojtek Jargilo / EPA 

Польські фахівці працюють на місці падіння дрона в селі Войн, Польща, 10 вересня 2025 року. Фото: Wojtek Jargilo / EPA

«Шпигунські» дрони

На відміну від двох попередніх категорій інцидентів, у ситуації зі «шпигунськими» дронами набагато складніше відстежити, хто за цим стоїть. Іноді виявлені дрони виявляються запущеними для відео в TikTok або аматорської зйомки природи. У таких ситуаціях порушникам загрожують високі штрафи: в десятки, а іноді і сотні тисяч євро.

Проте, в більшості випадків все ж є ознаки, що дозволяють підозрювати цілеспрямовану диверсійну або шпигунську діяльність. В основному біля об'єктів критичної інфраструктури спостерігалися групи з 10-15 апаратів; вони рухалися скоординовано і нерідко були помітно більшими за типові цивільні моделі.

Згідно з підрахунками «Нової газети Європа», з серпня 2025 року в Європі було зафіксовано щонайменше 49 таких інцидентів. Найчастіше їх помічали біля аеропортів (23), військових баз (17), а також біля різних урядових будівель (5).

Читайте також: Атака рашистів на Польщу: Чи готова Європа до війни? 

У більшості випадків виявлення дронів розслідування ще триває, і офіційних версій про ініціаторів атак на даний момент немає. Однак європейські лідери неодноразово заявляли, що за запусками безпілотників стоїть професійний актор або уряд країни. Екс-канцлер Німеччини Олаф Шольц безпосередньо пов'язав хвилю вторгнення дронів з Росією, проте визнав, що доказів на даний момент немає. Частина експертів висуває версію, що дрони запускаються з Калінінграда, проте більшість розслідувань вказують на «тіньовий флот» — судна, що використовуються для продажу російської нафти в обхід санкцій. 

Наприклад, у серпні в Німеччині було затримано вантажне судно Scanlark, яке, за версією слідства, могло використовуватися для запуску дрона над кораблем ВМС Німеччини 26 серпня.

Читайте також: Гості з "русского міра" у Швеції виявились шпигунами під прикриттям московської церкви

Як відповідає Європа

Справжній масштаб шпигунства за військовою та критичною інфраструктурою в Європі може бути набагато вищим, ніж видно з новинних повідомлень. У деяких країнах списки таких інцидентів засекречені: у Чехії влада визнала зростання активності дронів біля стратегічних об'єктів, але не публікує сам перелік випадків. 

Навіть коли інциденти не вважаються таємницею, не всі факти появи дронів доходять до ЗМІ. Так, у Данії поліція отримала понад 500 повідомлень від громадян під час серії нальотів, але не всі з них змогла оперативно обробити.

Поліцейські чергують біля аеропорту Копенгагена після інциденту з дронами, Данія, 23 вересня 2025 року. Фото: Steven Knap / Ritzau Scanpix / AFP / Scanpix / LETA

Поліцейські чергують біля аеропорту Копенгагена після інциденту з дронами, Данія, 23 вересня 2025 року. Фото: Steven Knap / Ritzau Scanpix / AFP / Scanpix / LETA

Керівники найбільших європейських оборонних підприємств Airbus і Thales Belgium також відзначають почастішання активності дронів поблизу своїх об'єктів і підкреслюють, що їм не вистачає конкретних інструкцій у таких ситуаціях.

Європейська влада у відповідь на шпигунство і провокації приймає закони, які дають право збивати дрони, що порушують повітряний простір і загрожують об'єктам інфраструктури. Наприклад, Німеччина готує закон, що дозволяє поліції збивати такі апарати зі стрілецької зброї, лазерами або глушінням сигналу. Литва і Румунія також надали армії право збивати дрони, які незаконно проникають у повітряний простір країни. 

Читайте також:  З цивільних суден, пов'язаних із Росією запускають дрони над військовими базами у Європі 

Паралельно триває переоснащення та розвиток оборонної інфраструктури. ЄС готується виділити додаткове фінансування та сформувати до кінця 2027 року «стіну дронів» — систему сенсорів, перехоплювачів та загороджувальних засобів уздовж східного флангу. НАТО також посилює присутність на сході: запущена операція Eastern Sentry з нарощування сил ППО, розвідувальних дронів і техніки на східному кордоні Альянсу.

Європейські політики вважають, що зростання кількості повітряних інцидентів пов'язане зі спробами Росії посилити тиск на Європу, відвернути увагу і озброєння від фронту в Україні, а також посіяти страх і сумніви в здатності ЄС захищати власний простір. Мета такого тиску — не руйнування об'єктів, а демонстрація вразливості суперника.

Джерело: «Нова Європа» 


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]