Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир. Частина 56

Версия для печати

Базар, Оленівка, Іловайськ: чому мова - це зброя.

Коли безкарна кремлівська потвора продовжує забирати життя українців, а цілий світ імітує бажання з ним домовлятися, сказане Іриною Фаріон кличе до здорового глузду. Будь-які домовленості безсилі. Бо в жорстокому світі є безвідмовне правило: лише меч може принести мир.

1 серпня 2022 року, 160-й день повномасштабної московитської навали на святу українську землю.

Інформаційну стрічку цього дня Ірина Дмитрівна Фаріон розпочинає з привітання з уродинами побратима - Петра Кузика.

«Вітаю командира військового підрозділу СВОБОДА Петра Кузика з уродинами. Петре! Рідний, надійний, вільний і сильний!Ти таки справжня скала новітньої української військової аристократії. Ти той надвагомий камінь, на якому стоятимуть наші непереможні Збройні Сили. Бо Дух твій міцніший за будь-які матеріяльні підвалини. Дякую за підтримку в моїй тріюмфальній перемозі в суді у Львові за Мову, без якої ми не є Українцями. Перемога остаточна завдяки Тобі передусім. Вже є рішення Верховного Суду про це. Такою ж буде наша перемога за наші території. Бо хто не вміє захистити Мови - не захистить територій. Ти тоді, два роки тому, 31 липня 2020 року, у Львові Мову захистив. 

 ТИ УМІЄШ, ЗНАЄШ і ЗДОБУДЕШ!

Бажаю перемоги і повного краху москви!!! І буде так», —пише вона, ілюструючи це спільною світлиною:

Ірина Фаріон нагадує своїм читачам про 1 серпня - як день пам’яти геніальної Лесі Українки: «Від сьогодні, 1 серпня, 1913 року почалося Лесине Безсмертя. О 21.00 на каналі НТА та на моєму ютуб-каналі повтор студії "Гену українців" "Леся Українка і мовне питання" з англійськими субтитрами завдяки Надії Марченко… Прошу підтримувати наш проєкт своїми пожертвами. Мова - зброя. То сказала Леся. Я трансформувала».

Дещо пізніше науковиця і просвітитель Ірина Фаріон опублікує обіцяний пост: «З нагоди відходу у Вічність Лесі Українки. Леся і мовне питання. Леся Українка 150 років сходження до вершин | Ірина Фаріон.

Ірина Фаріон ділиться покликанням на сказане лідером гурту «Без обмежень» Сергієм Танчинцем в ефірі інформаційного телемарафону: «Має бути тотальна українізація: Сергій Танчинець про російську мову». В цьому інтерв’ю співак розповів, що раніше був шанувальником лагідної українізації. Але тепер артист не хоче чути російської мови на вулиці, вважаючи, що має бути тотальна українізація.

Переконана націоналістка, Ірина Фаріон поширює інформацію на презентацію книги «СВІТ ІДЕЙ СТЕПАНА БАНДЕРИ ТА ВИКЛИКИ XXI СТОЛІТТЯ".

Мовознавиця реагує на новину «Європейської правди»: «У наших гендеристів  феміністична хвороба: політикині, бізнесовиці, міністерки. Скажи дурням молитися - чоло розіб'ють. Особливо в цьому приречено  вправляються журналісти. Фах не має статі. Розслабтеся і не знущайтеся з мови».

Ірина Фаріон безкомпромісно відгукується на чергове інформлайно від одного з телеканалів: «Ще один бидлюк з ущербною щелепою. Не розумію одного, пощо називати себе українцем? Який, до біса, ти українець, коли не говориш українською. Типове упороте лайно та ще й обізване дивно.....якесь андретану чи та ну?».

2 серпня 2022 року, 161-й день навали московита на Україну.

«Коли наші журналісти вивчать елементарні норми? Мову "прибрати" неможливо. Прибирайте в хаті порохотягом!!!», — обурюється мовознавиця на заголовок новини: «Батьки в один голос просять прибрати». Коли українська школа позбудеться викладання російської мови назавжди».

Цього дня Ірина Дмитрівна оприлюднює чергову політичну бесіду на своєму Ютуб-каналі. Цього разу під назвою: Оленівка: причини і наслідки | Ірина Фаріон. З приписом: «Плата за любов до ката. Найкращі платять за найгірших. І найтупіше з питань -  ЧОМУ? Бо тому!».

 Слід зазначити що це відео має на сьогодні 284 тисячі переглядів. І цей текст насправді є програмовим для всіх свідомих українців.

Наводимо текст цієї бесіди. Після поіменної згадки полеглих побратимів, Ірина Фаріон провадить: «Але ми з вами сьогодні проаналізуємо те що звичайно дуже складно вмістити в головуі в серце. Особливо, якщо згадати в якому стані сьогодні мають перебувати родинирозтерзених полонених ізАзовсталі. З чого би я почала? Звісно що не з того що сталося в Оленівці. Бо це насправді є наслідком нашого глибоко історичного відступництва.

Тому перша подія, яку я хочу аби ми з вами глибоко проаналізували, стосуватимуться події Столітньої давнини. Яка називається Базар, 1921 рік.

Це те що сталося 100 років тому коли наші з вами воїни вирішили організувати другий Зимовий похід в Україну. Аби звільнити її від московської мерзоти. 

Цікаво що Євген Коновалець не підтримував такого чину, вважаючи що рештки армії УНР, які зайдуть в Україну, знищувати більшовиків не мають для цього військової сили.  Але Юрко Тютюнник вирішив по-іншому і таки очолив другий Зимовий похід.

Чому я про це згадую саме в контексті Оленівки? Тому що історія - це те що завжди.

Оленівка повторилася через те, що українське суспільство у своїй більшості абсолютно не засвоює уроків історії. Не просто не засвоює, а не знає тих уроків історії, не хоче знати тих уроків. А обирає собі таку владу, яка вилучає історію України як предмет з вищої школи. Я маю на увазі Сергія Квіта, який зробив це своїм наказом від 25 листопада 2014 року.  Згодом під тиском суспільства він видав вже інший наказ. Відповідно до якого рекомендував вчити історію України і українську мову. Рекомендував. Не робив це обов'язковими предметами, як було це до цього часу. То по всьому сході і півдні України, а подекуди і в центрі предмет історія України щез з вищих навчальних закладів. А в школі історія України була злита зі всесвітньою історією.

 За це також треба подякувати Порошенкові, післямайданівській владі. Яка панічно налякалася червоно-чорного прапора. І почала через Міністерство освіти максимально нейтралізувати ці предмети. А саме історію України, українську, літературу, які формують найважливіше. А найважливіше - це національна свідомість. І це впритул пов'язане з Оленівкою. Якщо хтось не бачить цього зв'язку, то прошу мене уважно послухати.

Отже я повертаюся до другого зимового походу 1921 року. 17 листопада цього року частина армії УНР під проводом Тютюнника потрапила у засідку. Їх оточили, тобто вони опинилися в полоні. Всіх оточених очолив полковник Іван Гаєвський. Ми маємо знати це прізвище. А тепер зацитую те, що відбулося 100 років і те, що деяких українців, чи недоукраїнців, чи малоросів дуже дивує сьогодні. І ті,  які є сьогодні, чомусь вомплять, що це ж третє тисячоліття. Як же ж це в центрі Европи в третьому тисячолітті відбувається такий геноцид? 

Він відбувається власне через те, що значна частина українського суспільства ковтнула цей геноцид, прийняла цей геноцид. І далі ішла шляхом Московської залежності. І тепер їх навіть не рятують ракети. Отже це, що відбулося з нашими воїнами 100 років тому. «Большевицькі кулемети на тачанках під'їхали близько. І, бачучи що ми вже не маємо чим відбиватися, строчили по нас.  Кіннота оточила село уже з усіх боків і тікати вже було нікуди. Серед нас було багато поранених та забитих, все перемішалось. Кіннота большевицька рубала наших полонених (так, як порубали зараз наших полонених в Оленівці). Коли під'їхав Котовський, він заборонив рубати, а начав брати в полон. Кіннота зібрала всіх живих в одну кучу, а ранені ще лишилися на полі. Декотрі з них були добиті московськими більшовиками. Це продовжувалося до 2-ї години ночі. А що ж було далі?

Це відбувалося в селі Малі Міньки на Житомирщині. (На цій Житомирщині, яка зазнала колосального ракетного удару в березні і загрожена зараз з боку Білорусі). На другий день нас вивели надвір, построїли по два. Явився Котовський і Гаркавий. Котовський заявив, щоб хто служив в Червоній армії, вийшли вперед. (Очевидно нашим полоненим поставили запитання інше: «Хто з Азову?». Вийшли вперед. І ті, які були з Азову, їх помістили в окремий барак). Вийшла більша половина. Цих знов построїли по два і стали перевіряти коли і в яких частинах вони служили. Були такі, що мали документи про службу у большевицькій армії і показували ці документи. Але ж коли вони відповідали котовському на українській мові, то він відправляв їх куди? На розстріл. (Я звертаюся до тих дегенератів. Саме так, які досі ще говорять російською мовою. Так от, Котовський, коли чув від українського воїна українську мову, відправляв їх відразу на розстріл. Тому що це важливіше за кордон межи державами. Тому що це кордон, який пролягає усередині наших з вами почуттів. А вмотивований тільки той воїн, який знає, що він воює за свою державу зі своєю мовою, зі своєю культурою, а не просто за територію, на якій «нєт разніци, на каком язикє гаваріть».

І Оленівка - це також розплата за зраду, зраду мови, зраду історії, зраду культури. На жаль, платять найкращі за найгірших. Така вже воля неба. І це оскаржити надто складно. Бо навіть як будете оскаржувати, небо вас не почує. Бо там абсолютні закони. Коли, на жаль, ще раз, але це так: найкращі відповідають за найгірших).

Далі. То він відправляв на розстріл, коли чув, що хтось говорить українською мовою. Кажучи, що там тебе зрозуміють (коли розстріляють). Гаркавий, коли до нього звертались по-українськи, питав чи давно він став українцем. (Тобто, якщо ти говориш українською мовою, то ти є українцем. Коли ти не говориш українською мовою, то ти ворог. Це ще не усвідомило українське суспільство). Отже, Гаркавий також відправляв на розстріл.

Коли я аналізувала ось ці події під Базаром, то я розуміла, що вони неминуче у нашій історії повторяться. Тому що українці не хочуть слухати правди про самих себе. І тоді вони ту правду у страшний і варварський спосіб отримують сьогодні.

А тепер ближче до наших днів. Наслідком яких також стала Оленівка. 

Отже, 25 березня 1999 рік - вбивство В'ячеслава Чорновола. Хтось відповів за це вбивство? Ні. Натомість його син - зрадник, відступник,яничар, пішов служити убивцям батька. Пішов служити Януковичу. Саме цей син-зрадник розповідав про те, що Янукович, який впав від удару маленького яйця в Івано-Франківську, ось це велике тєло звалилося від маленького яйця. Саме цей його син Юда, оця нікчема несусвітня, морду якого зараз тиражують на порошенківських телеканалах, розповідав, що в Януковича влучили твердим предметом. Очевидно, воно таке тупе що, засоціювало яйце з твердим предметом. І воно зараз є у нашому інформаційному просторі. І ви хочете, щоби суспільство не відповідало за це? Суспільство, яке не чинить обструкцію синові зрадникові?

Це перша страшна подія, якщо не брати до уваги щойно проаналізованого полону під Базаром. До речі, розстріляно тоді було понад 360 осіб. До речі, встигли вони проспівати, коли їх розстрілювали, славень «Ще не вмерла Україна». До речі, завчасно викопали для них могили. До речі, покликали копати могили селян. І як щойно підтвердили знімки з космосу, московські дикуни і варвари перед вбивством наших героїв в Оленівці, також викопали для них могили. Ви не відчуваєте абсолютної тотожності того, що відбувається через незасвоєння нашої історії? 

Але я повертаюся до сина Юди. Убивство Чорновола не розкрите досі. Натомість абсолютна більшість тих, які були з Чорноволом, зрадили його. І він сидів і плакав в залі Верховної Ради. Тепер плачемо ми. Бо вбивають нас щодня.

Друге, тобто третє, перепрошую. 22 листопада 2004 року в Сіверодонецьку, тому, що знищений до тла, в тому Сіверодонецьку, де кілька днів тому закатували в страшний спосіб українського воїна, відрізавши йому геніталії, в цьому Донецьку в Сіверодонецьку в 2004 році відбувся з'їзд сепаратистів. Ці сепаратисти організували там південно-східну українську автономну республіку, так званий пісуар. На цьому з'їзді в цьому місті в 2004 році був присутній мер міста Москви. І на цьому з'їзді закликали створити пісюар Путіна. І закликали до 2022 року. І закликали його ракети, його варварів, його дикунів і його навіть не звірів. Його потвор і нелюдів. Хтось був покараний за участь у цьому з'їзді?

Ні! Хотіли покарати Фаріон, тому що якесь чмо в 2020 році звернулася до суду, щоб мене покарати за те, що я сказала, що учасники цього з'їзду не покарані і говорять вони мовою ворога.

 Це була позиція третя, це вже близька історія, це не 100 років під Базаром. 

Це 2004 рік. Далі 2004 рік в Одесі. В цій Одесі, яку ми зараз так завзято боронимо. І з якої начебто відплив сьогодні пароплав. Повіз кукурудзу до Африки. І всі перейняті кукурудзою точно більше,  ніж розтерзаними воїнами з Азову. Бо в нашій державі навіть трауру не оголосили. Натомість всі посли G7-ки приїхали відряджати кукурудзу. Отже 2004 року в Одесі виник Новоросійський край автономний. Луганська та Харківськаобласні ради прийняли ухвали до вступу в пісуар. 

В що перетворюють Харків сьогодні? У місиво. Кожного дня влучають ракети в салтівку. Я вже навіть вивчила як це називається. Пощо вони тоді це робили?  Це агенти. Вони закликали Путіна. Вони на своїх обласних радах ухвалили вступ до пісуару в 2004 році. Запитання до вас, може ви знаєте, кого з них покарали? Кого з них покарали? Ви знаєте прізвища тих, які людей які це організовували? 

Далі, відповідальність за фальшування виборів.2004 року, як Голова ЦВК, сєрьожа ківалов. Це той сєрьожа, який викладав в юридичній академії, чи як вона там називалася в Одесі. Тобто який вчив студентів такої поведінки, яку він сповідував. А його поведінка - це служба Москві. Тому наступний крок від ківалова - це був закон, який йому написали в Москві. Мовний закон. Щоб знищити і вбити українську мову. Іякщо би не було короткочасного, чуєте, короткочасного миттєвого і відразу згаслого прозріння українців,  і якщо би ці короткочасно прозрілі українці не обрали в 2012 році до Верховної Ради Свободи, то цей закон від Ківалова діяв би сьогодні. І не треба було би вже навіть Путіну іти на нас війною, бо він вже убив би всіх нас тоді в 2012 році. Натомість ми затримали щастя миру. Але ми цей мир втратили через те, що ми не розтерзали зрадників. Ми їх не покарали. Може хтось скаже, де зараз ківалов, бо колісниченко (мається на увазі покидьок і державний зрадник Вадим Колесніченко - А.) утік в Крим. А цей професор очевидно далі штампував студентів з відповідним світоглядом в юридичному закладі, де він викладав.

Далі. Отруєння Ющенка. Хтось відповів за отруєння Ющенка? Ні. Натомість, що найменше, 6 чи 5% малювали цьому смішному смішку (мається на увазі очевидний агент ФСБІгор Смєшко - А.). Цьому хом'ячку зі щічками, якого пропагандує оцей гандон лисий (мається на увазі відомий аферистДмитро Гордон - А.). Розумієте про кого я сказала. Ну й солодка парочка - людина, яка була на дачі тоді, коли було отруєно Ющенка. Хто отруював Ющенка? Ви це знаєте? Ні. Ніхто не покараний.

Далі. Вбивство Героїв Небесної Сотні. Хто покараний? Запитати вас, а хто тоді був президентом? Бо обрали собі такого баригу. Такого баригу -  спекулянта на національній українській ідеології. Цей барига категорично відмовився втілювати в життяПостанову Верховної Ради,  яку я ініціювала. Суть моєї постанови полягала в тому, що кожен хто загинув на Майдані, це герой України Так от цей барига не підписав цієї постанови. Тому що це прирогатива президента присвоювати звання героїв. А вирішив обійтися лише якимсь значком на грудь для родичів загиблих і тільки в 15-му році, коли родичі Героїв Небесної Сотні з акціями протесту вийшли на Інститутську і вимагали від цього мішка лайна аби він виконав Постанову Верховної Ради. Воно врешті-решт її підписало. Ви за це проголосували. І зокрема ті,  які дивляться мій канал і пишуть дебільні через букву И дописи про це порохно. 

Ви завели війну в країну разом з Порошенком. Бо жодного убивці Героя Небесної Сотні не було покарано. Їм всім дали можливість втекти. А найкращого виконувача обов'язки прокурора Махніцького звинуватили в тому, до чого він не мав жодної причетності. 

Ні, у нього є одна провина, страшна провина, яку ми йому ніколи не простимо і доля його вже за це покарала. Він пішов радником до Порошенка. Геть. Це зрадник. Про те, як в.о. прокурора, він робив все бездоганно, професійно, правильно. Він не зрадив України, але він зрадив ідеали Свободи і зрадив ідеали націоналізму. Тому пішов геть.

Далі. А далі найстрашніше - котел під Іловайськом. Отже котел під Іловайськом. О 8:15 українські військові 29 серпня, потрапивши в оточення, організованими колонами почали рух з міста Іловайська. За попередньою домовленістю, увага, знаєте з ким? З «російською стороною». В часи Порошенка їх називали «російською стороною». Не російським ворогом, не московським дикуном. Їх називали російською стороною і те що у нас відбувалося в 14-му році не називали війною. Так як зараз Путін те не називає це війною. А військовою чи воєнною операцією, по їхньому. То яка між ними різниця? Внутрішній ворог і зовнішній ворог? 

Тільки в тому різниця, що один зовні а другий всередині країни. Отже, за попередньою домовленістю з російською стороною дві колони мали вийти з оточення. Ці колони рушили. Спершу ішли безпечно. А потім російські війська відкрили вогонь. Розстрілюючи колони на марші градами і буками. Убили 254 особи. 

В 1921 році убили 265 українських повстанців. Більшість із яких встигла ще проспівати «Ще не вмерла Україна».  366 загинуло в Іловайську. Серед них - 254 в притул, як полонені, розстріляні на марші. 429 поранено. 300 полонених -  де ці полонені сьогодні вийшли з полону? Скільки вийшло? 19 зникло безвісти. Який я з цього зробила висновок? Почули цей мій висновок? Зацитую той висновок, який я зробила.

Іловайська трагедія - це переломна політична подія. Це я сказала ще років чотири тому. Переломна політична подія, що заклала війну на роки, як виснажливу форму ліквідації Української держави. Чому? Тому що після цієї Іловайської трагедії, такої як тепер, трагедія в Оленівці, було підписано Мінський формат.

Це сталося в серпні 29-го. Мінський формат підписано 5 вересня. Мінський формат - це закони про ордло. Запитую усю цю порошенківську бридь: що вам дало це? Що вам дали Мінські угоди? Що вам дало щорічне голосування закону про ордло, крім можливості для путіна підготуватися до війни і вбивати сьогодні українців масово, в кожному місці?

Ви все зробили для того, порошенківська влада, щоби путін міг це робити сьогодні так, як він це робить. Щоб він міг організувати Оленівку. І тільки тому, що значній частині суспільства ця порошенківська влада остогидла до болю, вони від злости, як підлітки, обрали собі Зеленського. Який також в очі заглядав спершу Путіну. Скажіть, будь ласка, чи не можна було від 2014 до 2019 року усю країну усю перевести на воєнні рейки?

Натомість що ми отримали? Миотрималивибухи шістьох складів із боєприпасами. Хтось їх відновив? У нас викладали воєнну справу у кожному виші? У нас відкрили воєнні катедри, щоби можна було навчитися знищувати ворога? Від 2014 до 2019 це можна було зробити преспокійно.

Отже 2014 року, щойно до влади прийшов Порошенко, почали створювати всі умови для того, щоби Путін пішов війною на Україну. Повторюю ще раз. Таким чином закладено виснажливу форму ліквідації Української держави. 

Лише меч може принести мир а не якась інша форма.

Вишенька на торті. Вчора чи позавчора директорку Печерської гімназії номер 75 в Києві, який далі москворотить в Києві, що зливала позиції Збройних Сил України, Печерський суд випустив під заставу.

Питання є? І останнє - церква Московська заборонена? Не заборонена. Російська мова заборонена? Не заборонена. Люстрація державних діячів здійснена? Не здійснена! Ви довіряєте Службі безпеки України? Риторичне запитання. Наших воїнів, яких відправили в полон, відправили під гарантію ООН та Червоного Хреста.  

Абсолютно опортуністських безпомічних нікчемних організацій. Що це все означає? Це все означає, що кардинально і абсолютно знищено всі чинники глобальної безпеки і в епіцентрі цієї світової турбулентності,де не діє жодний чинник безпеки, опинилися ми з вами.

Чому? Тому що історія від століття до століття давала нам шанс ставати воїнами. Бо ми мали все: прекрасно родючу землю, найкрасивішу в світі мову і культуру. Більшість українського суспільства цього не оцінила. Більшість українського суспільства приводила до влади не українську владу. 

Подумайте над тим всім. І коли будете знову йти на виборчі дільниці, то майте на увазі, що ви будете або творцями нових оленівок, або творцями нової української національної держави. Слава нації! Смерть ворогам!»

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаюЧастина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танкиЧастина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик»Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!)Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна»Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи»Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українцівЧастина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву»Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завждиЧастина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. ПеремагаймоЧастина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий трупЧастина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікаціїЧастина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьомуЧастина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборантиЧастина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста”Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?!Частина 20
• Ірина Фаріон:Наша мрія - смерть москви до останнього кацапаЧастина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму.Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара,  не було бЧастина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторівЧастина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. Частина 27
• Ірина Фаріон:«Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть». Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир.Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. Частина 33
• Ірина Фаріон: Час  реально ставати надзвичайно радикальними. Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває.Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло  московське - і далі вєщятиме? Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців. Частина 41.
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. Частина  42.
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили.Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру.Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті». Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батькиЧастина 55

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ)
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора