Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму. Частина 49

Версия для печати

«Слово до прем'єра Польщі М. Моравецького» - майстер-клас як з позиції державника гідно говорити з вільними сусідами.

Рівно три роки тому, 11 липня 2022 року, 138-й день повномасштабного вторгнення диких московитів на українські землі. У цей день тодішній очільник польського уряду Матеуш Моравецький, на церемонії вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії дозволив собі зухвалу, але дуже чутливу для українців заяву про те, що, мовляв, путін є спадкоємцем ОУН-УПА. Жодної офіційної заяви-реакції від українських посадовців тоді не з’явилося. Натомість президент Зеленський ініціював законопроект про підтримку поляків в Україні. Своєю чергою історики і деякі політики зауважили, що ця заява суперечить історичній правді. Така національна інертність українських топ-посадовців, вочевидь, тригерить подальші подібні зухвалості в історичній царині.

Саме з цього приводу політик, націоналістка і науковиця Ірина Дмитрівна Фаріон записала окреме відео «Слово до прем'єра Польщі М. Моравецького. Майбутнє вигоїть минуле. Минуле – капітал нації». В якому особисто мовою документів і цитат найвидатніших українських інтелектуалів пояснила Моравецькому безпідставність його заяви. З великим пошануванням і вдячністю до польського народу. На грамотно вибудуваних історичних прикладах і паралелях спростувала сказане польським високопосадовцем. Припустивши, що причиною ним сказаного міг бути лише емоційний стрес. 

Рівнем аргументації, тоном звернення, великою гідністю і повагою Ірина Дмитрівна Фаріон фактично дала майстер-клас українським топ-посадовцям, як саме з державницьких позицій вибудовувати коректну історичну оптику у взаємовідносинах з поляками та іншими рівноправними країнами-сусідами України.  

Саме тому вважаємо за потрібне дати текстову версію сказаного пані Фаріон. Закцентувавши увагу на ключові моменти.

Націоналізм - це ідеологія, яка забезпечує українцям повне і абсолютне визволення 

Своє «Слово…» Ірина Фаріон почала з того, що «сьогоднішня розмова буде тяжка. Не тільки тому, що ми перебуваємо у стані війни. А й тому, що я не знаю, чи є в нашій країні ідеологія, яка зазнає таких колосальних нападок зусебіч. Йдеться по ту ідеологію, яка насправді забезпечує українцям повне і абсолютне визволення. Тобто йдеться про націоналізм. Можливо його через те так ненавидять, що вбачають у ньому незаступну українську силу.

Отже, очільник уряду Польщі на прізвище Моравецький, виступаючи на акції, з нагоди подій на Волині, а події на Волині - це захист українців від польського окупанта і відплата полякам за винищення українців, починаючи щонайменше від початку 20-х років XX століття. І вибухнуло це у вигляді відплати саме на Волині», - акцентує Ірина Фаріон. І цитує слова Моравецького: «Сьогодні Україна переживає цю ненависть, цей жахливий націоналізм. Якого вона зазнала 80-т років тому. Сьогодні Україна бачить, до чого це призводить. До страшного націоналізму. Як відрізняється підхід від доброго, теплого, здорового патріотизму, себто любові до своєї країни, поваги до інших. А націоналізм - це ненависть до інших, зневага так як наслідок - смерть і полон. Україна бачить, до чого ведуть націоналізм і імперіалізм. І що путін - спадкоємець ОУН-УПА, який намагається нав’язати «рускій мір». 

«Якщо путін - спадкоємець ОУН-УПА, то чому путін увесь час воює з бандерівцями?

Пані Ірина аналізує сказане Моравецьким і коментує: «Я не знаю, в якому емоційному стресі перебувала ця людина, що могда пов’язати путіна з ОУН-УПА. 

Тоді перше запитання у мене до Моравецького: «Якщо путін - спадкоємець ОУН-УПА, то чому путін увесь час воює з бандерівцями? Чому Москва організувала вбивство засновника Організації Українських Націоналістів і засновника Української Війської Організації Євгена Коновальця. Чому його вбив московит Судоплатов? Чому москва убила генерала Шухевича? Чому москва організувала вбивство Степана Бандери? Чому москва спільно з поляками знищила всю родину Степана Бандери? Чому московити убили у Києві 10 липня 1941 року батька сімох дітей-націоналістів отця Андія Бандеру? Чому, Моравецький? Ви знаходите відповідь на це питання, коли кажете, що путін - наступник ОУН-УПА? Це щодо наступництва».

 Націоналізм - це ідеологія, що творить те, що успішно створили поляки.

Ірина Фаріон далі пояснює різницю між патріотизмом і націоналізмом: «А тепер щодо розмежування понять «патріотизм» і «націоналізм». Політику такого високого рангу треба би було орієнтуватися в елементарних політичних термінах. Що таке «імперіалізм», що таке «патріотизм», що таке «націоналізм», і що таке «шовінізм». З огляду на колосальну безглуздість тези, яку висловив Моравецький, мені доведеться пояснювати дуже примітивне.

Отже, що таке патріотизм? Патріотизм - це почуття зі сфери емоцій. Воно таке саме природне, як любов до своїх батьків, як любов до дітей. Тобто, патріотизм - це зі сфери почуттєвої, зі сфери емоційної. Це одна із людських чеснот. Без якої взагалі людина  не є людиною.

Натомість, націоналізм, на відміну від почуттєвого, чи емоційного патріотизму, - це ідеологія державотворча. Це ідеологія, що творить, пане Моравецький те, що успішно створили поляки. Я за них дуже тішуся. Бо поляки створили національну державу. І я вважаю, шановний пане Моравецький, що европейська унія має майбутнє тільки тому, що там ще є національні держави. І мені дуже прикро, пане Моравецький, що ваш національний уряд на чолі з паном Качинським, знищив той самий ворог, якого ви назвали наступником ОУН-УПА. Бо саме ОУН-УПА передусім боролися з московським імперіалізмом. Отже, я сподіваюся, пане Моравецький, що я дуже доступно пояснила вам різницю між патріотизмом і націоналізмом».

Трагедія українців, на відміну від великої польської нації, полягає у бракові націоналізму. Бо вам, полякам, цього націоналізму ніколи не бракувало. 

Ірина Дмитрівна Фаріон робить невеликий історичний екскурс до витоків українського націоналізму. «А тепер вам, очевидно, доведеться напружитися. Бо я буду пояснювати вам, що таке націоналізм, спираючись на праці видатних українських націоналістів. А український націоналізм почав тріумфально крокувати Україною зовсім не від Степана Бандери. І зовсім не від організації українських націоналістів. І зовсім не від надгероїчної Української Повстанської армії. А націоналізм, пане Моравецький, почав крокувати нашою святою закривавленою Україною з Харківщини, і з Полтавщини. З праць Миколи Міхновського. І Микола Міхновський дав дуже точно окреслення націоналізму метафоричне. Аби було легко зрозуміти. Націоналізм, за Міхновським, це ангел помсти поневолених за їхні поневолення. Націоналізм, за Оленою Пчілкою, - це власне те, що дає українцям найбільше визволення. І Олена Пчілка, це вже жінка-націоналістка, каже, що вся трагедія українців, на відміну від вашої нації, вашої великої нації, полягає у бракові націоналізму. Бо вам, полякам, цього націоналізму ніколи не бракувало. Я не говоритиму зараз про ваш шовінізм. Бо я не хочу, аби зараз наші народи протистояли один одному. Я хочу говорити про красивий, самодостатній націоналізм великої польської нації. Але українці також мають свій красивий, самодостатній націоналізм. Який абсолютно сформований у працях Міхновського, спершу, Олени Пчілки, Дмитра Донцова, Степана Бандери, Ярослава Стецька, Ленкавського, Сціборського і багатьох інших. Але я, пане Моравецький, хотіла би зацитувати вам сьогодні праці дуже потужного чоловіка. Ми ж з вами люди високого рівня польоту, правда? Тому я говоритиму вам про того, який стояв біля начал українського націоналізму. І якщо би ви почитали хоча би одну працю із цього малесенького збірничка (Рефлексії Юліяна Вассияна), пане Моравецький, ви би почували себе дуже збагаченою людиною. І реально ця праця збагатила би і польську людність. Бо я впевнена, що звідси поляки наситилися би також. 

Ми ніколи не приймемо паплюження нашої історичної і національної пам’яті. Хоч чиї б уста це говорили.

Ірина Дмитрівна цитує сказане одним з основоположників теорії українського націоналізму, філосова зі світовим іменем - Юліяна Вассияна.

«Отже, хто ж такий Юліян Вассиян? Степан Бандера, якого так ненавидить путін, і якого так, як я зрозуміла, не любите і ви, тоді ще був зовсім маленьким. Коли був вже він, Юліан Вассиян, і брав участь в установчому конгресі Організації Українських Націоналістів у Відні 1929-го року. Я думаю, що вам під силу буде осягнути назву теми його докторської дисертації, ви ж - високопосадовець, ви ж людина належного інтелектуального рівня. Я посто думаю, що у вас був якийсь емоційний стркс, коли ви оце наплели щось про єдність межи ОУН-УПА і звіром сьогоднішнього часу путіним. Так от,  тема докторської дисертації Юліяна Васияна: «Поєднання, розуміння філософії у її відношенні до наук про основи поетики і метафізики». Так оцей Юліан Вассиян, видатний філософ світового рівня, на жаль ми ще не видали його спадщину належним чином. Кажуть, що за океаном щонайменше десь 10 томів його філософської спадщини зберігається. Так от він виголосив доповідь 1929-го року на цьому конгресі установчому українських націоналістів. «До головних засад націоналізму». І друга доповідь: «Ідеологічні основи українського націоналізму». То що ж він там сказав? Ви ж розповідаєте нам, що націоналізм - це так погано. Отже, «як найперше завдання, висуває український націоналізм, створення української держави». 

«То ви заперечуєте створення української держави?», - запитує у Моравецького Фаріон. І продовжує: «Яке ви маєте право на це? Ми щасливі, що ви створили польську державу. Ми разом з вами були у спільному московському ярмі. І ми дуже тішимося, що вам з цього ярма вдалося вирватися. А ми вириваємся і сьогодні. І дякуємо вам за цю підтримку, яку ви нам надаєте. Але ми ніколи не приймемо паплюження нашої історичної і національної пам’яті. Хоч чиї б уста це говорили. І хоч який би був непевний час для нас всіх. Тому що ми знаємо, що пошанування пам’яти - це гарантування майбутнього. 

Але я повертаюся до Вассияна. «Державність для нації є найпершою передумовою для її росту у всякому відношенні. Тому для політично поневоленої нації держава - це перший, прямий і абсолютний наказ. Що його треба здійснити найскорше. Безпосередньо та з вкладом всіх родів сил. У бік державного чину український націоналізм спрямовує всі свої організовані сили та всю моральну енергію патосу української національної революції». 

Український націоналізм звільняє. Путінський імперіалізм поневолює, вбиває, знищує, катує, спалює, творить пекло на нашій землі зараз

Отже, завдання націоналізму полягає в тому, аби збудувати свою державу. А ви прирівняли його до путінського імперіалізму. Український націоналізм звільняє. Путінський імперіалізм поневолює, вбиває, знищує, катує, спалює, творить пекло на нашій землі зараз, в цю мить, коли я вам це кажу. А українські націоналісти, пане Моравецький, зараз віддають своє життя у пеклі Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя і всюди. Вони зараз там, українські націоналісти. Вони серед перших добровольців завше ідуть воювати за що? За національну державу. За таку, яка є в Польщі. За таку, яка є в Чехії. За таку, яка є в Угорщині. За таку, яка є в Німеччині. 

Отже, націоналізм, каже Вассиян, це органічно-творчий рух, це гарантована будучність, це природне право кожної нації. Пане Моравецький, ми про націоналізм співаємо в нашому Славні: «запануєм і ми, браття, у своїй сторонці». Найбільшим нашим націоналістом, якщо йти в глибину 19-го століття, і не говорити про політичні трактати, є Тарас Григорович Шевченко. З його базовим гаслом: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля».

Мова, історія, культура - це опори націоналізму. І не жодної іншої ідеології.

А основи українського націоналізму, пане Моравецький, виписані у першій европейській Конституції - Конституції Пилипа Орлика від 5 квітня 1710-го року. Там ідеться про природне право нації панувати в себе вдома.

Нації, як етноорганізму. Нації, про яку Шевченко сказав: «Мертвим, живим і ненарожденним». Які поєднані своєю національною мовою, культурою, історією. Бо всі ці три речі - мова, історія, культура - це опори націоналізму. І не жодної іншої ідеології. І ви це дуже добре розумієте. Бо ви маєте свого національного поета - великого Міцкевича, Словацького, маєте вашого великого Сенкевича, який творив міт вашої національної боротьби. А ми захоплювалися вашою боротьбою в 19-му столітті. Ми захоплювалися вашим Варшавським повстанням в 1830-му роціі, вашим повстанням в 60-х роках 19-го століття. Ви були сильніші, ніж ми. Тому що ви реально вибудували глибоку концепцію польського націоналізму. Про шовінізм я промовчу. Бо те, що ви сказали 11-го числа, воно межує з людським глибочезним падінням. Я думаю, що це був якийсь емоційний напад. Але я все-таки повертаюся до простіших для вас визначень націоналізму. Вже не від видатного філософа - Юліана Вассияна, який не кожному під силу». Реально, його «Рефлексії» не кожному під силу.

Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу і які вже давно визнано природними правами кожного народу

Ірина Фаріон провадить далі: «А я вам процитую щось від найпотужнішого українського націоналістичного пропагандиста ОУН, пропагандиста УПА, найгероїчніших структур світу, а не просто української історії.

Так от, що казав він, цей найосновніший пропагандист УГВР, а саме Федун-Полтава. Автор статті, автор праці, яку би я вам рекомендувала прочитати. Одразу би легше і на душі стало б. І в голові все б прояснилося. Праця називається «Хто такі бандерівці?». А ще одна праця називається «Концепція самостійної України». І концепцію самостійної України написали бандерівські націоналісти, як наступники націоналізму від Міхновського і Донцова.

Отже, то що ж таке націоналізм від Федуна-Полтави? «Ми, українські націоналісти не є шовіністи». Чуєте, пане Моравецький, ми - українські націоналісти. Я сиджу перед Вами, доктор філологічних наук, професор. Ми не є шовіністи, каже Федун. І далі цитує Федуна: «Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу (зокрема - ви, ваш великий народ, додає Фаріон). І які (тобто права) вже давно визнано природними правами кожного народу». 

На території Польщі не може бути українського діалекту.

Оце поняття природного права йде з наших найглибших пам’яток передмодерної і післямодерної доби. Це поняття природного права йде з універсалів Богдана Хмельницького. Потім Івана Виговського. Потім Пилипа Орлика. І звісно що Івана Мазепи. Всюди вони оперують тим поняттям «природне право». А природне право, якщо перекладати це чужою мовою, це і буде національне право. Тобто народне право. Тобто в основі націоналізму лежить поняття народу. Тобто народу, який народився на цій землі. Який нікого не поневолював. Який тільки хоче мати свою національну державу. І аби його ніхто не поневолював. Далі, що каже Федун-Полтава? Каже вам, аби ви це зрозуміли. І більше ніколи не говорили таких несусвітніх дурниць. Які страшенно принижують вас. За що бореться націоналізм? «За побудову на своїх (чуєте, своїх), етнографічних землях української незалежної національної держави.(На своїх етнографічних землях, там, де є їхня мова. А мова - це діалекти. А діалект народжується тільки на конкретній території. На території Польщі не може бути українського діалекту. Так як на території України не може бути ні польського діалекту, ні московського. А тільки український. І це визначає ядро нації. Це творить вертикаль і стрижень націоналізму, пане Моравецький) Отже, за «За побудову на українських, етнографічних землях української незалежної національної держави.

Зі справедливим, (чуєте?) зі справедливим  і суспільно економічним устрієм». 

Тільки ми не скорилися

А далі Федун-Полтава, а це його слова, сказані наприкінці 40-х - на початку 50-х років, коли світ скорився Сталіну, не скорилися тільки українці. Ми не скорилися. Не скорилися націоналісти. Не скорилася Українська Повстанська Армія. Не скорилася Організація українських націоналістів. І воювала з диким сталінським, розуміємо тепер з путінським режимом до 60-х років. Тільки ми не скорилися. А ви скорилися. А ми не скорилися. То ви тепер прирівняли наших героїв, наших атлантів, наших гераклів до путіна? Що з вами сталося, коли ви це говорили? 

Україна і українці - це той чинник, який ніхто вже не зможе знехтувати в майбутньому

Ще одна теза від Федуна-Полтави. «Лише поділ Росії на окремі національні держави назавжди унеможливить відродження найреакційнішого російського імперіалізму». Чуєте, пане Моравецький? Ви слушно говорили про московський імперіалізм. А це каже націоналіст. Націоналіст Федун-Полтава, якого вбили московити. Як вили сотні тисяч бандерівців і УПІвців. Їх вбив московит. А Бандера зустрівся з очільником вашої славетної Армії Крайової в таборі Заксенхаузен. Куди їх, і Бандеру, і очільника Армії Крайової загнали німецькі нацисти. Вони там зустрілися. І там очільник Армії Крайової визнав перед Степаном Бандерою, що Україна і українці - це той чинник, який ніхто вже не зможе знехтувати в майбутньому. Чуєте, що каже наша глибока історія? Я закінчую думку Федуна про російський імперіалізм. «Лише поділ Росії на окремі національні держави назавжди унеможливить відродження найреакційнішого російського імперіалізму.  Який впродовж багатьох сторіч був найбільшою загрозою і ганьбою для світу». Таке враження, що Федун говорить про сьогоднішній день. По те, що Москва організовує цілому світові голодомор. Про те, що москва чинить геноцид над українцями. Про те, що Україна сьогодні - перший і останній форпост захисту вас, поляків. І взагалі світу. Саме на теренах нашої землі розгортається пекло, організоване путінським імперіалізмом. А ви путінський імперіалізм назвали наступником ОУН-УПА. Тих, які життя своє поклали на те, щоб знищити цей режим. Ті, які сьогодні кладуть своє життя, щоб знищити це світове зло. Яке називається москва.

Наше майбутнє з Польщею набагато важливіше, ніж наше минуле

Але я своє слово коротке до Вас, пане (Моравецький), хотіла би завершити думкою ще одного націоналіста. Ще одного філософа, видатного філософа. На превелике щастя, ми маємо вже кілька томів його спадщини. Дякую, що мій побратим, націоналіст Олександр Сич, доктор політологічних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, максимально доклався до того, щоби спадщина автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського дійшла до якнайширших кіл суспільства. І я би дуже хотіла, щоби дійшла до Вас. Бо, пане Моравецький, Степан Ленкавський писав свій Декалог тоді, коли ваша влада в 1932-му році засудила до кари - повішання наших героїв Біласа і Данилишина.

І тоді, коли польська влада вішала їх о 6-ій годині ранку на території тюрми Бригідки у Львові, Степан Ленкавський, майбутній видатний філософ, наступник Степана Бандери після того, коли його вбила москва, після того, що він бачив, як поляки вбили Біласа і Данилишина, написав Декалог. Але він був надзвичайно глибокою і мудрою людиною. Він здобув глибоку філософську освіту у нашому Львівському університеті. І він, пане Моравецький, сказав геніальну фразу: «Наше майбутнє з Польщею набагато важливіше, ніж наше минуле». Минуле було дуже складне і дуже тяжке. І ми дуже пишаємося, що ваш гніт, ваша пацифікація, ваша окупація виростила такого героя як Степан Бандера. І що сьогодні вся наша країна співає «Батько наш Бандера. Україна - мати». Але ми одержимі сьогодні думкою наступника Степана Бандери - Ленкавського, яку я Вам щойно процитувала. Я дуже сподіваюся, що те, що ви, мабуть, необачно виповіли з нагоди трагічних подій на Волині, викликає запитання: «А що поляки робили на Волині?». Логічне запитання? Правда? Вони були окупантами Волині. Українці їм просто відповіли. Так от, я сподіваюсь, що це жодною мірою не вплине на нашу спільну боротьбу проти світового зла. Це світове зло називається московія. І основне наше завдання - знищити це світове зло. Інакще зло знищить нас. Отже, я впевнена, що наше майбутнє з Польщею сильніше, ніж наше дуже складне минуле. Але ми, вільні українці, ніколи не відмовимося від нашого героїчного минулого. І зокрема від нашого протистояння з окупаційною владою Польщі, щонайменше від кінця 14-го століття. І до століття 20-го. Словом, слава нації, українській нації. Слава Польській нації. Слава всім вільним націям. Які живуть у межах своїх етнічних земель. І нікого не загарбують. Нікого не вбивають. А просто виростають з кореня власної сили. Переможемо. Бо можемо. Бо знаємо, як. Бо маємо колосальну героїчну спадщину. І найкраще ця колосальна героїчна спадщина поміщена у двох аббревиатурах: ОУН і УПА. Бо це найбільша загроза для путіна. 

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст». Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ». Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю. Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки. Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик». Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна». Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи». Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує». Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців. Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву». Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди. Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо. Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп. Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації. Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому. Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти. Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста”. Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! Частина 20
• Ірина Фаріон:Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа. Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара,  не було б. Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів. Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. Частина 27
• Ірина Фаріон:«Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть». Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. Частина 29
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. Частина 33
• Ірина Фаріон: Час  реально ставати надзвичайно радикальними. Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбива. Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло  московське - і далі вєщятиме? Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. Частина  42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя. Частина 48

 «Аргумент»

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ)
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора
• Ірина Фаріон подала позов до суду через незаконне звільнення зі "Львівської політехніки". Ганьба міністру-пристосуванцю Лісовому