Хто уникнув покарання і які справи Майдану вже закривають через сплив строків давності

Версия для печати

Близько 170 справ Майдану щодо 340 обвинувачених сьогодні перебувають на розгляді у судах в різних регіонах України. Щодо 63 обвинувачених, станом на липень 2025 року, провадження закрили через сплив строків давності.

Деякі, правда, ще не набрали законної сили. Причиною стало, зокрема, затягування розгляду, вважають опитані журналістами видання  Watchers учасники судових процесів. Це викликає розчарування у потерпілих, що роками чекають на правосуддя.  

Скільки справ закрито 

Для тяжких злочинів (як от: незаконне позбавлення волі (викрадення) людини, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть, перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинили тяжкі наслідки, тощо) строки давності становлять десять років. Відповідно, обвинувачені у вчинених у 2014 році злочинах під час подій Революції Гідності вже у 2024-му могли просити про звільнення їх від кримінальної відповідальності. 

Строк давності:  Передбачений законодавством термін, різний для кожної з категорій правопорушень, який відраховується з дня вчинення злочину. Якщо строк давності збігає раніше, ніж набирає законної сили вирок суду, — це звільняє особу, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Якщо людина – у розшуку, перебіг строків давності можуть зупинити за клопотанням прокуратури. Після затримання їх знову поновлюють.

За словами керівника Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексія Донського, станом на липень 2025 року, суди винесли 53 ухвали стосовно 63 осіб про закриття справ через сплив строків давності. З них законної сили набрали 45 ухвал щодо 53 осіб. 

«У касаційній інстанції [Верховному суді] ще розглядаються наші скарги щодо чотирьох осіб. Щодо обвинувальних актів, скерованих до суду прокурорами територіальних прокуратур, є 28 ухвал [про закриття за строками давності] щодо 31 особи. Сюди включено і ті випадки, коли, наприклад, вже винесено вирок у першій інстанції, але захист подав апеляцію і в момент розгляду [апеляційною інстанцією] строки давності спливли. Тобто є обвинувальний вирок, причин для скасування з підстав його незаконності чи необгрунтованості – немає, а на стадії апеляції сторона ставить питання про закриття, то в таких випадках навіть законний вирок скасовується, і справа закривається за строками давності», — розповів він Watchers.

Керівник Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський. Фото: пресслужба ОГП

Представниця потерпілих Оксана Михалевич додала, що у частині справ розгляд може продовжуватись, оскільки не всі обвинувачені з одного провадження можуть заявити клопотання про закриття за строками давності. Тобто стосовно когось із фігурантів суд ухвалює рішення про закриття, а щодо решти — продовжує слухання. 

Читайте також: Суд звільнив від покарання бандита-викрадача активістів Майдану. Багатьох чекає така ж гарна перспектива

Так, наприклад, сталося у справі щодо прокурорів та слідчих часів Майдану, яким інкримінують зловживання владою, службове підроблення, завідомо незаконні затримання, притягнення невинного до кримінальної відповідальності. За даними слідства, Богдан Бондюк, В’ячеслав Гончаренко, Олександр Борисенко та Андрій Уздемир склали офіційні документи, які дали можливість затримати й арештувати двох випадкових чоловіків – Дмитра Юрченка та Михайла Овсієнка – під час Революції Гідності. 

У січні 2014-го правоохоронці затримали їх. Слідчі оформили протоколи та повідомили про підозру — за участь в організації нібито «масових заворушень». Підставою стало перевезення шин у власних автомобілях. Згодом суд взяв їх під варту. 

Торік Оболонський райсуд Києва звільнив від кримінальної відповідальності Богдана Бондюка на його прохання, закривши справу щодо нього. Стосовно решти фігурантів розгляд триває. 

Чому спливли строки?

Донський вважає, що до закриття справ призвело затягування судового розгляду. За його словами, Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) дає таку можливість.

«КПК толерує процесуальні зловживання, робить їх одним із найдієвіших інструментів адвокатської тактики. А коли можливості є, то їх використовують ті, хто зацікавлений затягувати», — вважає він. 

Прокурор також додав, що в окремих справах захист працює не на результат, а на затягування з метою подальшого закриття за строками давності. 

«А суди не дотримуються розумних строків судового провадження. Ми звертаємося до суддів з клопотаннями про дотримання розумних строків, десь скарги подавали на суддів. Але це, в переважній більшості випадків, не мало ефекту», — наголосив він. 

Таку думку поділяє і представниця потерпілих — адвокатка Ольга Веретільник. У коментарі Watchers вона сказала, що строки давності у багатьох справах спливли, оскільки засідання призначаються в середньому раз на місяць.

«Це – не загальна практика, може бути і частіше. Якщо сторона [захисту] допускає якусь процесуальну диверсію, то фактично суд може відреагувати на неї з паузою в місяць. Умовно: подав захисник клопотання про відкладення з надуманих причин. Наступний шанс почати розгляд тоді буде через місяць, і це максимально затягує розгляд», — зазначила вона.

Ольга Веретільник. Фото: Ірина Загородня, ZMINA

Крім того, Веретільник вважає, що іноді очевидне небажання судів розглядати ці справи. 

«Тому що вони можуть зачіпати якісь інтереси чиновників судової влади чи правоохоронних органів. Ще одна причина  — поведінка сторін, які можуть свідомо затягувати розгляд справи. Для прикладу: необґрунтовані клопотання про відкладення, про відводи, якийсь процесуальний спам, клопотання про зміну підсудності. Це суттєво затримує розгляд справи. З однієї сторони, можна подивитися на інші тяжкі злочини, де в принципі в десять років можуть вкладатися. Але тут ще ситуація накладається на загальне небажання суду розглядати це все через чутливість теми», — додала вона. 

Веретільник наголосила, що недотримання розумних строків, затримки з розглядом справ і закриття, у звʼязку зі спливом строків, є типовою проблемою української судової системи. 

«Зазвичай ця проблема актуальна для нетяжких злочинів. Ми можемо побачити по реєстру судових рішень, що вони дуже часто не розглядаються в строк. Для таких справ, де строк притягнення до відповідальності становить 10 років, – це скоріше виключення. Сторона захисту, якщо має інструменти [затягування], ними користується. У суду є інструменти протидії цьому явищу: вони можуть призначати частіше засідання, притягати осіб за неповагу до суду, виносити попередження, залучати державних захисників», — додала адвокатка. 

Наприклад, у справі про незаконну видачу зброї тітушкам зі складів Міністерства внутрішніх справ підготовче засідання затягнулося на п’ять років. За даними слідства, йдеться про передачу щонайменше 154 автоматів і 90 тисяч набоїв — ймовірно, з метою використання проти учасників протестів. Слідство стверджує, що передача зброї відбулася у день масових розстрілів на вулиці Інститутській. На лаві підсудних у цій справі — колишні правоохоронці.

Читайте також: Справи Майдану: що змінилося за рік, хто засуджений, а хто – уник відповідальності

Печерський райсуд Києва ще у 2021 році звільнив від кримінальної відповідальності колишнього даішника Олександра Щербу через сплив строків давності. Його обвинувачували у службовому підробленні та перешкоджанні проведенню мирних мітингів. Йдеться про епізод притягнення до адміністративної відповідальності активістів, які брали участь в автопробігу до маєтку Януковича у Межигір’ї 29 грудня 2013-го.

Олександр Щерба. Фото: архів Watchers

Шість років суди не могли провести підготовче засідання у цій справі. Обвинувальний акт надійшов до розгляду в суд ще у 2014-му році. Потім була зміна підсудності за клопотанням захисту. У подальшому судді брали самовідводи, і, таким чином, початок розгляду затягувався. 

Подібна ситуація була й у справі запорізьких спецпризначенців Віктора Цвигуна та Юрія Калмикова. У 2020 році Печерський суд призначив лише чотири засідання на рік, але жодне не відбулося. Наразі справа вже передана до Подільського райсуду столиці і слухається там. 

У часи Майдану Калмиков був командиром роти міліції особливого призначення «Беркут» Запорізької області, а другий обвинувачений — Цвигун — його підлеглим. Їм інкримінують перешкоджання проведенню мітингів та силовий розгін мітингувальників у ніч з 10 на 11 грудня 2013-го на вулиці Інститутській.

Серед потерпілих у справі був громадський активіст Роман Ратушний. Він хотів особисто дати свідчення в суді, однак у червні 2022 року загинув, захищаючи Україну від російської агресії.

Представник потерпілого Владислава Цілицького — адвокат Сергій Гришко — у коментарі Watchers зауважив, що закриття справ через сплив строків можна вважати відмовою у правосудді. 

Цілицький — потерпілий у справі проти ексберкутівця Андрія Хандрикіна, якого судили за катування двох учасників Революції Гідності на колонаді стадіону «Динамо» під час протестів у січні 2014-го. 

«Є такий чудовий англійський вислів: правосуддя відкладене є правосуддям, в якому відмовили (Justice delayed is Justice denied). У випадку закриття справи через сплив строків, це вже і правосуддя відкладене, і правосуддя, у якому відмовили», — вважає Гришко.

Адвокат Сергій Гришко. Скріншот відео Чорноморської Телерадіокомпанії, 18 серпня 2017

«Якщо КПК не забороняє затягувати, то і використовується це. Ця проблема має лише одне вирішення — зміни до Кримінального процесуального законодавства, чіткі, імперативні норми, які зобовʼяжуть суди розглядати справи з певною періодичністю і унеможливлять затягування розгляду як тактику захисту», — наголосив, у свою чергу, Донський. 

«Достатньо внести зміни в Кримінальний кодекс, що строки притягнення до кримінальної відповідальності зупиняються з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування і проблему нерозумних строків судового розгляду буде вирішено, оскільки в сторони захисту зникне стимул штучно затягувати судовий розгляд», — зазначив Гришко. 

Донський також пояснив, чому прокуратура подає апеляційні скарги на судові рішення про закриття справ за строками давності. 

«Ми подаємо апеляцію, тому що наполягаємо, щоб було прописано в ухвалі так, як це  визначено в Кримінальному кодексі — особа звільняється від кримінальної відповідальності саме за вчинення злочину. Суди ж часто уникають такого формулювання. Дійсно, якщо подається клопотання про закриття, суди не встановлюють вину особи, і не можуть встановлювати. Адже вина встановлюється виключно вироком. Суд, закриваючи справу з нереабілітуючих підстав, не вирішує питання винуватості особи. Водночас, ми виходимо з того, що, якщо Кримінальний кодекс передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, і особа ставить перед судом питання про її звільнення від кримінальної відповідальності саме за вчинення злочину, то таке формулювання і має бути в рішенні суду», — зазначив він. 

 

Частина фігурантів, ймовірно, сподіваються на виправдання

Адвокатка потерпілих у справах Майдану — Світлана Сторожук припускає, що, якщо строки спливли, а захист чи обвинувачений не просить про закриття справи, хоч і має таке право, то, ймовірно, очікує виправдального вироку. 

«У разі непогодження обвинуваченого на звільнення від відповідальності, не заявлення відповідного ним клопотання про закриття, судовий розгляд продовжується. І в разі, якщо суд дійде висновку про невинуватість обвинуваченого, він ухвалює виправдувальний вирок», — пояснила Сторожук. 

Так було у справі суддів і працівниці апарату Обухівського суду, яких у 2025-му виправдали. Слідство вважало, що колишня голова Обухівського суду Оксана Степанова, її тодішня заступниця та керівниця апарату суду — Наталія Шалапуда, а також суддя Олег Мора позбавляли активістів водійських посвідчень після їх участі в автопробігу до Межигірʼя у 2013-му. Шалапуда нині працює у Київському апеляційному суді.

Читайте також: Фігуранта справи про катування майданівців Вербицького та Луценка Волкова відпустили з-під варти, "суддя" Тетяна Тютюн знущається над українцями та законами України

За словами адвокатки, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, то все одно звільняє обвинуваченого від покарання внаслідок закінчення строків давності. 

«Тобто навіть у випадку обвинувального вироку, буде звільнення від покарання», — пояснила вона. 

Закриті справи  

У лютому 2024 року Подільський райсуд Києва закрив справу проти колишнього командира роти спецпідрозділу «Беркут» Михайла Добровольського, звільнивши його від кримінальної відповідальності. Йому інкримінували перевищення службових повноважень, службове підроблення та організацію нападу на активістів «Автомайдану» у ніч на 23 січня 2014 року.

Йдеться про епізоди на вулиці Коновальця (колишня Щорса) та у Кріпосному провулку в Києві. За даними слідства, спецпризначенці «Беркуту» влаштували засідку, під час якої силою затримали активістів, пошкодили їхні автомобілі, а згодом — привезли до відділків на той час міліції. 

Затриманих притягнули до відповідальності за нібито «хуліганські дії», спираючись на неправдиві свідчення самих працівників спецпідрозділу. За інформацією слідства, операцію проводила 1 рота «Беркуту» під керівництвом Добровольського. 

У 2024 році Шевченківський райсуд Києва закрив справу щодо голови Київської міської державної адміністрації часів Януковича — Олександра Попова через закінчення строків давності. Його обвинувачували у перешкоджанні проведенню мирних акцій під час Революції Гідності.

Читайте також: Як судді мобілізовуються, щоб уникати покарання й отримувати величезні суддівські виплати

Слідство вважає, що в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року за його розпорядженням на Майдан направили комунальну техніку нібито для встановлення новорічної ялинки. Цим скористалися спецпризначенці «Беркуту» і силою розігнали мітингувальників.

Адвокат Сергій Мась (ліворуч) та його підзахисний Олександр Кравченко на засіданні Бориспільського суду 21 лютого 2024. Фото: архів Watchers

У 2024-му Бориспільський міськрайонний суд звільнив колишнього заступника головного київського міліціонера Олександра Кравченка від кримінальної відповідальності і закрив справу щодо нього. 

Його обвинувачували у незаконних затриманнях, притягненні завідомо невинних до кримінальної відповідальності та перешкоджанні мирним протестам. Тоді він обіймав посаду заступника керівника київського управління МВС Валерія Коряка, який нині переховується від слідства.

Кравченко, каже слідство, координував дії міліції у ніч на 23 січня 2014 року під час так званої «операції» з придушення дій активістів «Автомайдану» на вулиці Коновальця (раніше — Щорса), неподалік 17 лікарні.

Крім того, Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив від кримінальної відповідальності колишнього керівника управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області Володимира Сербу. Справу проти нього, відповідно, закрили. Слідство вважало його причетним до розгону Запорізького Майдану взимку 2014-го із залученням тітушок. 

У 2024 столичний суд закрив і одну зі справ проти колишнього командира харківського «Беркуту» Владислава Лукаша. У справі йдеться про епізод розгону протестувальників 1 грудня 2013-го на вулиці Банковій та нападу спецпризначенців на протестувальників 18 лютого 2014-го під час мирної ходи в Урядовому кварталі. 

Читайте також: Працівник Метінвесту вніс за екскомандира "Беркута" Пацеляка, який керував розгоном Майдану, 1 млн грн застави, а підприємство забронювало ексберкутівця від мобілізації

Слідство інкримінувало Лукашу перешкоджання проведенню мітингів із застосуванням сили, перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків, службову недбалість, а також перешкоджання професійній діяльності журналістів.

У 2024-му закрили одну зі справ проти екскомандира львівського «Беркуту» Ростислава Пацеляка. Львівський підрозділ «Беркуту» під його керівництвом брав участь у жорстокому розгоні протестувальників 18 лютого 2014 року на Майдані разом із харківським «Беркутом». У результаті дій силовиків і тітушок того дня загинули щонайменше 23 учасники протесту. 

У 2025-му уникнути покарання вдалося і беркутівцю Віталію Хрулю. Він з колегою, як вважає слідство, 30 листопада 2013-го жорстоко затримав мітингувальника Дмитра Михальчука. Втім, розгляд справи проти колеги Хруля — Дмитра Музики — триває. Адже останній не подавав клопотання про закриття через сплив строків давності. 

Також у 2025-му році Київський апеляційний суд скасував обвинувальний вирок Олегу Бойку, звільнивши ексберкутівця від кримінальної відповідальності, а справу проти нього закрив через сплив строків давності. 

За даними слідства, Бойко брав участь у розгоні активістів 30 листопада 2013 року. Його дії з перешкоджання акціям протесту супроводжувались побиттям активістів.

Читайте також: Внутрішній фронт. Як високопоставлені корупціонери уникають відповідальності

Запит на справедливість не задоволено 

Активістка, поетка та військова Єлизавета Жарікова, яка має статус потерпілої у кількох справах Майдану, у розмові з Watchers зазначила, що негативно ставиться до причин, що призвели до закриття проваджень. 

«Негативне ставлення не до самої юридичної процедури – це законно і нормально, а до причин, які до цього призвели. Мій запит на справедливість не задоволено. Я визнана потерпілою у справі розгону 30 листопада. На мою думку, той розгін – точка запуску маховика насильства, який і донині не зупинено. Жорстокістю розгону мирного протесту тодішня влада продемонструвала вектор повороту до російської моделі управління державою. І це було більш показово, ніж офіційні заяви посадових осіб», — зауважила вона. 

Єлизавета Жарікова. Фото: з її сторінки у фейсбуці

Покарання винних важливе для розвитку правової системи держави, вважає вона. 

«До повномасштабного вторгнення я намагалася відвідувати засідання, де визнана потерпілою. Неодноразово було так, що засідання відкладалися через різноманітні причини – відрядження (дехто з обвинувачених продовжував працювати в поліції), хвороба обвинуваченого, хвороба адвоката, відпустки. Іноді перерва між засіданнями становила кілька місяців, навіть судді робили зауваження стороні захисту за затягування процесу. З початком вторгнення я доєдналася до ЗСУ, тому не могла брати участь в судах безпосередньо, але мої представники говорили, що ця тактика затягувань не змінилася», — каже Жарікова. 

На її переконання, достатнім покаранням були би реальні терміни увʼязнення з відбуванням у місцях позбавлення волі, залежно від тяжкості вчинених злочинів. У випадку з убивствами та посяганням на вбивства, катуваннями, завданнями тяжких травм – лише великі терміни або довічне ув’язнення. 

«У випадку з перевищенням повноважень та іншими менш тяжкими злочинами, думаю, можливий варіант послаблення покарання для тих, хто захищав Україну, беручи участь в бойових діях з 2014 року. Але за моєю інформацією, обвинувачені в моїх справах поки що не доєдналися до сил оборони», — наголосила вона. 

Цьогоріч Верховний суд остаточно підтвердив звільнення від кримінальної відповідальності і закриття справи щодо колишнього міліціонера першої оперативної роти Київського полку «Беркуту» Сергія Лободи через закінчення строків давності. У цій справі Жарікова є потерпілою.

Читайте також: Судді за ґратами: які вироки щодо них ухвалили у 2023 році

Строки в особливо тяжких злочинах

Строки давності наразі не спливли у справах, де обвинувачення стосується особливо тяжких злочинів, в яких максимальне покарання може становити 15 років. Це означає, що строки у цих справах спливуть у 2028-2029 роках, зауважила Ольга Веретільник у розмові з Watchers.

«І хоча зараз цей час здається далеким, приклад того, як деякі справи протягнули у судах до 2024 має спонукати до вирішення проблем. Особливо важливо це, враховуючи навантаження, яке дадуть на суди справи про воєнні злочини, що масово надходять на розгляд, у звʼязку з розслідуванням злочинів росіян на деокупованих територіях», — наголосила вона. 

За її словами, існують ризики і щодо цих справ. 

«У тих справах, де строк притягнення до відповідальності 15 років, – залишилось чотири роки, шанси на сплив цих строків більш ніж можливі. Як приклад, справа вбивства журналіста Василя Сергієнка, яка слухається у першій інстанції досі –  через 11 років після вчинення правопорушення. Тут ще накладається можливість мобілізуватись до ЗСУ для обвинувачених. І немає реальних способів протидії цій ситуації, коли хтось із обвинувачених у вбивстві, пішов служити. Справа зупиняється, а строки всеодно продовжують спливати», — пояснила юристка. 

Олексій Донський погодився з нею: «Лише у випадках, коли передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі (вбивства за обтяжуючих обставин, терористичний акт тощо) строків давності немає». 

Читайте також: Кримінальна Верховна Рада: 50 народних обранців отримали підозри у скоєнні злочинів

Що кажуть у судах 

У Печерському райсуді Києва, відповідаючи на запит Watchers, зазначили, що роками працюють у режимі значного навантаження. До повномасштабного вторгнення у них було до 80 тисяч справ на рік (до пʼяти тисяч судових справ на одного суддю протягом року). А у 2024 році — 73 930 справ різних категорій. 

«За таких умов неможливо забезпечити розгляд судових справ у визначені законом строки. Питання ж розумності строків судового розгляду також вимагає врахування особливостей роботи судів та здійснення судочинства в умовах воєнного стану, а до цих тяжких подій – в умовах карантину COVID- 19», — йдеться у відповіді. 

У суді додали, що на розгляді часто бувають справи за зверненнями сторін на досудовому розслідуванні та мають невідкладні строки розгляду. Таким справам закон надає пріоритет.  

«Тому, на жаль, ми маємо випадки розгляду інших категорій справ за межами процесуальних строків. Зазвичай, це означає, що термін перерви у розгляді справ становить один місяць і більше, як і у справах, щодо яких Ви звернулись [справи Майдану]», — йдеться у відповіді. 

У суді зазначили також, що можуть бути обʼєктивні обставини, що перешкоджають розгляду: неявка учасників, неповернення до суду даних про їх належне повідомлення, необхідність невідкладного розгляду за участі судді іншої справи зі скороченими строками розгляду, хвороба чи інша незапланована відсутність судді за обʼєктивних обставин, карантинні заходи. А з 2022-го — загроза повітряних атак. 

«Справа стосовно Олександра Щ. [Щерби] перебувала в провадженні суду з жовтня 2016 року. За цей час було двічі здійснено повторний автоматизований розподіл справи, у звʼязку із задоволенням відводів (самовідводів) суддів, які брали участь на стадії досудового розслідування як слідчі судді, призначено 19 судових засідань, у яких суд провів підготовчий розгляд. Окрім цього, причинами перерв у розгляді були: неявка обвинуваченого, неявка захисника, клопотання обвинуваченого про розгляд справи в режимі відеоконференції, неявка сторін у справі, необхідність невідкладного розгляду за участі судді як чергового слідчого судді іншої справи зі скороченими строками розгляду, тощо», — йдеться у відповіді суду. 

У суді також  зауважили, що дати судових засідань визначались з урахуванням інших справ в провадженні судді, іншої його зайнятості, а також зайнятості учасників справи. 

«Справа стосовно Юрія К. [Калмикова] та Віктора Ц. [Цвигуна] перебувала в провадженні суду з липня 2017 року. За цей час у справі неодноразово було здійснено повторний автоматизований розподіл справи у звʼязку із задоволенням відводів (самовідводів) суддів, які брали участь у справі на стадії досудового розслідування, та 9 травня 2023 року справу було направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, у звʼязку з неможливістю визначити склад суду для розгляду справи», — зазначено у відповіді. 

Обвинувачені Юрій Калмиков та Віктор Цвигун у Подільському райсуді Києва. Фото: Адвокатська дорадча група  

Читайте також: Кругова суддівська порука. "Суддю Майдану" Кушнір відправили на довічне грошове утримання українцями

У Подільському райсуді Києва повідомили, що у них на розгляді – 14 справ Майдану. Там зазначили, що серед причин їх тривалого розгляду є, зокрема, зміна суддів або членів колегії. 

«Після зміни судді, зокрема через припинення повноважень, справу могли починати розглядати спочатку. В деяких справах зміна головуючого судді відбувалася декілька разів, оскільки повноваження суддів припинялися (судді йшли у відставку) не одномоментно», — повідомили в суді. 

Також серед причин тривалого розгляду у суді назвали період пандемії COVID-19, початок повномасштабного вторгнення рф та глобальні блекаути. 

«З усіх наведених причин судді могли знімати справу з розгляду або відкладати судове засідання. Після пристосування до роботи в умовах воєнного стану, проблемою став виклик потерпілих. В одній зі справ обсяг матеріалів складає 200 томів, а також потерпілими є 200 осіб, не всі з них мають своїх представників, а тому їх сповіщення про розгляд справи є утрудненим», — повідомили у відомстві. 

У суді додали, що через велику кількість учасників процесу інколи складно їх належно повідомити про судове засідання та встановити факт належного сповіщення. 

«У випадку неявки захисника хоча б одного з обвинувачених чи неявки прокурора, суд зобов’язаний відкладати судовий розгляд. В певний період 1-го півріччя 2025 року відправка поштової кореспонденції, в тому числі судових повісток, була неможлива через відсутність поштових марок», — додали у суді.

—

Аліна Кондратенко, Вікторія Матола; опубліковано у виданні Watchers

Читайте також: 

• Як виглядає дно суддівської системи України та кругова порука в суддівській мафії
• Роман Маселко – адвокат, правозахисник: "судді зрозуміли, що можна фактично торгувати судовими рішеннями і не отримати покарання"
• Як працює кругова порука в системі єрмаковсько-татарівської мафії
• «Кругова порука». Чому ані реформи, ані війна майже не вплинули на суддівську мафію
• Суддя Вовк вийшов за межі повноважень, забравши в НАБУ справу щодо Татарова
• Лише 10% українців повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади
• Ще один російській кріт в судовій системі України
• Суд відмовився призначити запобіжний захід одному із «суддів Майдану»
• ВРП з другої спроби звільнила ще двох "суддів Майдану" - вперше це намагались зробити сім років тому
• Сина "судді"-покидька Аблова розшукують за підозрою у вбивстві
•  Понад половини суддів столиці є недоброчесними, — Рух ЧЕСНО