Мінус 38% після ударів України. Наскільки великі проблеми російських НПЗ й що треба зробити щоб вони збільшились

Версия для печати

Питання шкоди, яку частіші атаки українських дронів завдають російській нафтопереробці, породжує дедалі сміливіші відповіді. Особливої популярності останніми днями набула оцінка, що українські удари призвели до простою 38% усіх потужностей російських НПЗ.

Цифра ця не лише вражаюча, а й має під собою певні підстави. Однак реальність, яка за нею ховається, набагато складніша,  зазначає Сергій Вакуленко — старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.

Щоб краще зрозуміти, що стоїть за показником 38%, можна спробувати піддати його зворотному інжинірингу. Для цього потрібно взяти список усіх російських НПЗ з їхньою паспортною потужністю (саме паспортною потужністю, а не середнім обсягом переробки). У сумі там набирається потужностей на 327 млн тонн на рік, або 900 тисяч тонн на добу.

До цього списку треба додати другий, де перераховані всі атаки на НПЗ до 26 вересня. А далі досить просто скласти потужності всіх заводів, які зазнали хоча б однієї атаки з 1 серпня 2025 року, і розділити на сумарну паспортну потужність усієї галузі. У результаті вийдуть ті самі 38% потужностей.

Наскільки правильно так рахувати? Хіба що для оцінки верхньої, максимальної планки збитків. Бо для отримання більш реалістичних цифр треба зробити поправку щонайменше на два питання.

Перший - чи можна вважати, що навіть одна атака пошкоджує весь завод цілком так, що він повністю зупиняє роботу? Другий - чи точно, що за минулий час нічого не лагодили й атаковані заводи простоюють досі?

У мене немає доказових відповідей на жодну з них - інформації поки що занадто мало. Проте досвід минулих років показує, що заводи, як правило, пошкоджуються лише частково і ремонтуються. А отже, якась частка потужності, що вибула, повернулася в стрій.

Читайте також: Дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї

Це не означає, що російська нафтопереробка не відчуває жодних проблем. Навпаки, ситуація зараз явно гостріша, ніж навесні-влітку 2024 року. Українські дрони і літають далі, і несуть потужніші бойові частини, і атаки регулярно повторюються.

Наприклад, тільки за останні два місяці на Волгоградський НПЗ було відразу чотири нальоти: 13 і 14 серпня і 18 і 24 вересня. На Новокуйбишевський - три, приблизно раз на три-чотири тижні. На Рязань, Саратов і Салават - по два.

Раніше така частота атак траплялася тільки із заводами Краснодара і Ростова, які перебувають у зоні досяжності дешевих легких і примітивних безпілотників, які запускають з української території і які непридатні для атак на більш віддалені цілі.

Проте проблема все-таки не настільки гостра, щоб стверджувати, що "від російської нафтопереробки залишилося трохи більше половини". Річ у тім, що сумарні потужності російських НПЗ дійсно становлять близько 327 млн тонн на рік, але реально Росія переробляє лише 260-270 млн тонн, а споживає 110-120 млн тонн нафтопродуктів.

Тобто 22% із тих самих 38% потужностей, що простоюють, простоюють просто завжди, а решта 78% виробляють значно більше продуктів, ніж Росія споживає.

Читайте також: Сили оборони уразили Волгоградський НПЗ і нафтохімічний комплекс у Башкортостані

Дизеля в Росії виробляється практично вдвічі більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання, бензину - на 16% більше. Крім того, виробляється нафта (бензиновий напівфабрикат) в обсязі 60% від споживання бензину. Зараз майже вся вона йде на експорт, але якщо знадобиться, з неї можна досить просто робити бензин, нехай і не найвищої якості.

Причини у вічного простою цих 22% потужностей різні. Але найчастіше це старі, в реальності майже виведені з експлуатації установки, які стоять собі на своїх планшетах на НПЗ, а господарям ніколи не вистачає часу їх розібрати і вивести з експлуатації за всіма правилами.

Також зменшення первинних потужностей переробки (виведення з ладу однієї з колон атмосферної дистиляції), як правило, не означає пропорційного зменшення виробництва товарних палив. Потужності первинної переробки (тобто кількість вироблених ними напівфабрикатів для бензину і дизпалива) майже завжди перевершують пропускну спроможність подальшого каскаду установок, на яких і виробляється моторне паливо, що відповідає стандартам.

Читайте також: На Ростовщині досі палає Новошахтинський НПЗ після атаки дронів

Тому при зупинці, скажімо, однієї з двох однакових колон продуктивність по бензину може знизитися відсотків на 25-30, а не на 50, як очікувалося б. Тож навіть твердження, що "в Росії простоює 40% потужностей первинної переробки", не означало б, що випуск бензину скоротився на 40%.

Що ж насправді? Ситуація в нафтопереробній галузі Росії зараз дійсно непроста, але не настільки катастрофічна, як можна було б подумати. Що буде далі, залежить від того, чи зможе Україна підтримувати або розширювати масштаб своєї кампанії проти російських НПЗ - охоплення (кількість заводів, що атакуються), натиск (кількість дронів і сумарна вага вибухівки в кожній хвилі) і тактовість (регулярність атак по одних і тих самих цілях).

Атакована галузь тут подібна до людини, яку регулярно б'ють: від одного або навіть десяти ударів кулаком нічого смертельного не трапиться, людина відновиться. Але після кожного удару відновлюватися дедалі складніше, і зрештою людина може виявитися забитою до смерті безліччю ударів, кожен з яких окремо був не смертельний.

Читайте також: НПЗ, ГПЗ і виробництво БпЛА уражено в Росії - Генштаб ЗСУ

Окреме питання, що цьому може протиставити російська ППО. Захистити один завод не так складно, але атакуючий тут у вигіднішому становищі - переспрямовувати атаку набагато простіше, ніж перекидати протиповітряні активи із заводу на завод. А якщо розмазувати системи ППО тонким шаром, оборона все одно пропускатиме якусь кількість ударів. Крім того, є й інші цілі, які треба обороняти.

З іншого боку - способи захисту теж можуть бути різні. Як ми вже побачили, НПЗ починають обертати сітками й оточувати "мангалами", як техніку в зоні бойових дій. Може, це привід посміятися, а може, дійсно робочий захід.

Читайте також: Рязанський НПЗ у РФ втратив половину потужностей після атаки українських дронів – ЗМІ

У будь-якому разі результат битви навколо російської нафтопереробки поки що далеко не очевидний. А оцінка в 38% хоч і має під собою певні реальні показники, але дуже далека від того, щоб точно відображати реальні проблеми галузі.

—

Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії; опубліковано у виданні Carnegie Politika

Читайте також: 

• Подвійний удар ССО вглибині РФ: уражено ракетоносій «Град» та великий НПЗ. Рашисти відповіли ударом по вокзалу на Сумщині
• Палаючі НПЗ та серце експорту Urals: Україна провела масштабну атаку на нафтову інфраструктуру Росії
• Українські БПЛА вразили НПЗ у Ленінградській області РФ
• Українські дрони вразили НПЗ у Сизрані Самарської області РФ
• Через атаку українських дронів масштабно палають два НПЗ в РФ
• «За Уралом» більше не безпечно: український дрон «Лютий» вразив НПЗ за 1500 км від фронту