Перша українська жінка, яка стала легендою воєнної історії: правда і міфи про Олену Степанів

Саме тому історія французької Жанни д’Арк здається чимось винятковим. Проте в українській історії теж була своя унікальна жінка, яка воювала, командувала, пройшла полон і табори, і все ж залишилася прикладом сили духу. Її звали Олена Степанів.

Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар» запустив мультимедійний проєкт «Правда чи міф?». Відстежувати проєкт можна на сайті Укрінформу та Інституту національної пам’яті, слухати в етері радіо «Байрактар», у соцмережах та на Spotify.

Можна лише уявити 1914 рік, на фронтах – мільйони чоловіків, і раптом – українка у лавах, нарівні з чоловіками. Із таких жінок у лавах Українських січових стрільців була сформована жіноча чота УСС. Відомі прізвища 34 жінок, які ймовірно були на фронті. Олена Степанів – одна із найвідоміших із них. 

Олена Степанів любила музику і танці. А ще була спортивної статури тому стала моделлю для підручника з гімнастики українського ентузіаста спорту Івана Боберського – Олена демонструвала правильне виконання різних вправ. 

Читайте також: Нестор Махно "Самурай" і його жінка Галина Кузьменко "Самураїха". В тісних «обіймах» чекістів

Степанів ще й зображена на українській марці часів УСС. Постать Олени стала культовою ще за життя, адже її першою з жінок зарахували на військову службу в званні офіцера. З 1914 року, коли розпочалась Перша світова, в якій взяли участь 38 держав із чисельністю понад півтора мільярда людей, Олена теж вирішила йти на війну. Є така версія, що коли робили фото для військового квитка, вона мусила сховати волосся, аби не видати свою стать. 

Але фотограф впізнав у ній жінку й викликав австрійських жандармів. Думав, що зловив шпигунку! Чи справді це так? Правда чи міф?

Про такий факт часто згадують. Справді, на початку ХХ століття жінка-офіцер була незвичним явищем. Олені Степанів для того, щоб стати на військову службу, доводилось здолати багато труднощів. Був випадок у 1914 році, коли командант легіону Українських січових стрільців Михайло Галущинський, який категорично був проти залучення жінок до активної військової служби, наказав висадити її з поїзда зі стрільцями, що вирушали на фронт.  

У 1915 році у запеклих боях на Болехівщині Олена потрапила до російського полону, два роки вона провела у Ташкенті. Про неї писали російські газети: «Полонена баришня-офіцер розділила участь полонених австрійців. Родом галичанка, за переконанням мазепинка».

Читайте також: Останні розбійники Карпат: Ілько Липей і Юрій Клевець

Після краху Російської імперії у 1917-му, повернувшись на Галичину, Олена поновилась в УСС та продовжила боротьбу – уже за незалежну Україну проти Польщі в УГА – Українській Галицькій Армії. Отакі дивовижні траєкторії творив людям Час.

Є фантастична версія, що майбутній глава відновленої Польщі Юзеф Пілсудський, перебуваючи у Львові, познайомився з Оленою Степанів. Дехто навіть стверджує про глибокі, але нерозділені почуття Пілсудського, адже Олена на той час вже була у щасливому шлюбі з Романом Дашкевичем, теж вояком УСС.

Чи правда, що Юзеф Пілсудський був закоханий у неї і допоміг Степанів потрапити до війська?

Достовірних даних щодо цього факту немає. Проте, відомо, що вони зустрічались і навіть дискутували про україно-польські відносини. Зокрема у 1912 році у Львові після лекції Пілсудського про боротьбу зі спільним ворогом – Москвою. 

В Олену закохувалися багато юнаків. Не всі з них поводилися гідно. Збереглись спогади про одного з таких невдалих залицяльників, який заходився позаочі наговорювали на Олену. Її друзі викликали його на поєдинок. Але Олена не дозволила іншим захищати її честь і сама викликала того наклепника на поєдинок, заявивши, що вона за рівноправність чоловіків і жінок і свою честь оборонятиме сама. Та до поєдинку не дійшло, українська студентська громада Львова оголосила наклепнику бойкот.

Читайте також: Як княгиня Ольга їздила до Константинополя й приймала християнство

За кілька місяців війни у боях під горою Маківкою офіцерка Олена Степанів отримала першу бойову нагороду – медаль «За хоробрість», це була одна з вищих  військових нагород  Австро-Угорської імперії Габсбургів, а ще Олені Степанів було присвоєне офіцерське звання «хорунжий».

Але це ще не все – офіцерка Олена Степанів стала докторкою географії. Вже після закінчення військової кар’єри вона захистила дисертацію у Відні, а згодом викладала історію та філософію у легендарному Українському таємному університеті, який працював у Львові з 1921 по 1925 рік.

А потім – радянський період окупації, наступні випробування – жінка «отримала» 10 років таборів заслання в Мордовію і навіть там не втрачала завзяття – написала низку праць з географії. А повернувшись, викладала у школі та не припиняла наукову роботу.

…Вона дожила до 1963 року, похована у Львові на Личаківському цвинтарі. Вулиці Олени Степанів є в кількох українських містах, і в столиці – теж. У Львові й донині вручають відзнаки імені Олени Іванівни Степанів у школі, яка носить її ім’я і розташована на вулиці її імені. Цими відзнаками нагороджують жінок за значний внесок у розвиток освіти, науки, культури та громадської сфери.

Читайте також: У пам’ять про першу в історії України жінку-офіцера Олену Степанів: «Шляхотна постать і хрустальний характер»

Цікаві факти про Олену Степанів:

• Олена Степанів стала моделлю для першого україномовного підручника з гімнастики Івана Боберського – демонструвала правильне виконання вправ.

• У боях під горою Маківка вона отримала медаль «За хоробрість» – одну з найвищих відзнак Австро-Угорської імперії, і саме тоді здобула звання хорунжої.

• Після потрапляння в російський полон про неї писали газети: «Полонена баришня-офіцер розділила участь полонених австрійців. Родом галичанка, за переконанням –мазепинка».

• Після війни Степанів захистила докторську дисертацію у Відні, викладала в Українському таємному університеті у Львові, пережила радянські табори в Мордовії, але продовжувала працювати як науковиця.

• У Львові й нині вручають відзнаку імені Олени Степанів – жінкам, які зробили вагомий внесок у розвиток освіти, науки, культури та громадського життя.

Могила Олени Степанів на Личаківському цвинтарі у Львові. VPZHR.GP.GOV.UA

—

Ярина Скуратівська, Київ, опубліковано у виданні Укрінформ

Консультація: Володимир Тиліщак

Ілюстрації: Катерина Березовець

Читайте також: 

• Українське військо: секрет регенерації
• Українські жінки в Першій світовій війні: емансипація, вишкіл і нові типи
• Битва Вітовта проти Золотої Орди на Ворсклі: чому вона доленосна
• 37 фактів про Олександра Довженка до дня його народження: “Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя”
• 80 років тому розпочалася битва за Україну
• Жінки в Легіоні УСС та УГА виборювали не лише незалежність країни