Протест, штурм, зачистка: що треба знати про "революцію", яка не відбулася в Тбілісі

Версия для печати

 4 жовтня, у день муніципальних виборів у Грузії, на Площі Свободи в Тбілісі було оголошено про "мирне повалення режиму". Організатори масштабної акції протесту заявили, що відтепер влада належить народу, і пообіцяли уряду низку "сюрпризів".

Революції, однак, не сталося, лідери руху опинилися під арештом, а правляча "Грузинська мрія" дала зрозуміти: затримані - агентура Заходу. І в цьому партію охоче підтримала політична еліта Росії, зазначає видання SOVA.  

Спочатку заявлена мета акції, на якій було оголош ено про формування Національних зборів, - "мирне повалення влади". Найбільші опозиційні сили об'єдналися навколо цього гасла, однак підготовка йшла в умовах повної секретності. А також жорстких репресій: напередодні виборів багатьох лідерів опозиції, які підтримали ініціативу, було заарештовано.

У результаті роль головної публічної особи і рупора акції посів оперний співак Паата Бурчуладзе, який залишився на волі. За день до мітингу він відкрито закликав громадян "узяти владу у свої руки" - відповідно до Конституції - і обіцяв прямо на площі оголосити склад "тимчасового технічного уряду", який має негайно призначити нові парламентські вибори.

4 жовтня перед невеликою сценою на Площі Свободи зібралися десятки тисяч громадян. Паата Бурчуладзе у своєму зверненні оголосив про формування Національних зборів і зачитав їхню Декларацію, що проголошує негайне припинення повноважень чинної влади. За його словами, народ повертає собі владу від "узурпатора" для відновлення демократії та євроінтеграції, і з цього моменту МВС має підкорятися народу, а не Бідзіні Іванішвілі.

Кульмінація настала, коли Бурчуладзе перейшов від декларацій до прямих вимог: він оголосив список "головних лиходіїв" режиму, яких необхідно негайно затримати, включно з прем'єр-міністром Іраклієм Кобахідзе і почесним головою "Грузинської мрії" Бідзіною Іванішвілі.

Фото: SOVA

Відразу після цього на сцену вийшов член "Єдиного національного руху" Муртаз Зоделава. Уже він дав конкретний наказ до дії, закликавши "чоловічу силу" протесту попрямувати до президентського палацу Орбеліані.

"Кінець порожнім розмовам на акціях, кінець хитанням, кінець рабству Бідзіни! Усіх чоловіків прошу рушити, жінки, ви повинні залишитися тут, не розходимося! Тбілісі, Грузія, виходьте! Чоловіча сила. Ми зберемося за садом Бараташвілі і заберемо ключі від палацу президента", - заявив Зоделава.

Відразу після цього натовп рушив до резиденції на вулиці Атонелі. Буквально за лічені хвилини демонстранти повалили частину металевого паркану і зробили спробу прориву у внутрішній двір. Опір натовпу чинив невеликий загін сил безпеки, який перебував у резиденції. До прибуття підкріплення він намагався стримати натиск протестувальників, використовуючи перцевий спрей.

Після того, як акція, за заявою МВС, "вийшла за межі закону", спецназ перейшов до масованого використання водометів і сльозогінного газу для розгону протестувальників. З боку "Сухого мосту" почалося відтіснення протестувальників від палацу. У відповідь протестувальники почали кидати в поліцейських підручні предмети і частини бруківки.

Після години опору силовики відтіснили натовп від палацу, проте повністю придушити протест не вдалося. У трьох місцях продовжували горіти барикади, зібрані з ресторанних веранд і вуличних конструкцій.

У цей час велика частина протестувальників продовжувала залишатися на проспекті Руставелі біля будівлі парламенту. Багато учасників акції чекали вказівок від її організаторів. Ті, своєю чергою, обіцяли, що штурмом президентської резиденції справа не обмежиться. Муртаз Зоделава пообіцяв нові "сюрпризи" для "Грузинської мрії", заявивши, що Бідзіні Іванішвілі не вдасться сховатися від народу.

Наслідки 4 жовтня

Нових "сюрпризів" від опозиції, однак, не було. Незабаром після спроби штурму палацу Орбеліані всіх ключових лідерів протесту заарештували. Паате Бурчуладзе, Муртазу Зоделава, Іраклію Надірадзе, Паате Манджгаладзе і Лаші Берідзе висунули кримінальні обвинувачення в закликах до насильницької зміни конституційного ладу й організації масових заворушень, що загрожує дев'ятьма роками в'язниці.

Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе підсумував події, заявивши, що "п'ята спроба влаштувати "Майдан" провалилася", а на тих, хто брав участь, найближчими днями чекає "сюрприз".

Міністр внутрішніх справ Гела Геладзе прямо заявив, що кількість затриманих може збільшитися. За його словами, проводять оперативно-слідчі дії, і після встановлення осіб усіх учасників їх буде притягнуто до відповідальності:

Окремо Служба державної безпеки заявила про виявлення великого схрону з вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами, зокрема дистанційного детонатора, нібито захованого в лісі неподалік від Тбілісі. За версією спецслужб, ця партія була придбана за вказівкою "представника грузинської військової частини, що діє на території України", і призначалася "для проведення диверсій паралельно зі спробою захоплення президентського палацу".

Настрої в опозиції

Перед арештом лідери опозиції зробили емоційні заяви. Муртаз Зоделава взяв на себе повну провину за подію, додавши, що ні про що не шкодує:

"Можливо, ми були менш креативні, менш організовані... але я ні на кого не перекладаю свою відповідальність, це був мій особистий бунт, я ні про що не шкодую".

А буквально за кілька хвилин до затримання Зоделава вимовив слова, які багатьом здалися поясненням провалу "революції". Звертаючись до тих, хто "продовжує боротьбу", політик заявив: "Не спілкуйтеся з людьми, у яких є ресурси".

Більше деталей розкрив син Паати Бурчуладзе Лексо, прямо заявивши, що, ймовірно, під час реалізації плану опозиції мала місце зрада. Лексо Бурчуладзе заявив, що, входячи в президентський палац, його батько не розраховував на зіткнення:

"Ми, напевно, зрозуміли, що можлива зрада, коли нас уже викликали на Атонелі. Я трохи запізнився, приїхав порівняно пізно, і коли побачив кадри події, то зрозумів: щось не так, як було прописано в плані".

Протестувальників, за словами Лексо, мали зустріти "відкриті двері", проте цього не сталося - все обернулося хаосом і насильством. Про те, з ким саме було досягнуто домовленості і в чому полягали її деталі, син Паати Бурчуладзе не пояснив, лише зазначивши, що "запитань стало більше, ніж відповідей".

"Пасткою режиму" подію назвала п'ятий президент Грузії Саломе Зурабішвілі. Вона назвала штурм палацу Орбеліані "провокацією", наголосивши, що протест має залишатися виключно мирним:

"Ніхто з тих, хто стоїть тут, не вірить у провокації, а те, що там зараз відбувається - це чиста провокація. За чиїм сценарієм вона спланована, я не знаю, але це спроба розігнати тих, хто протистоїть режиму, тобто мирний протест".

Відмежувалися від дій організаторів акції й інші опозиційні сили: лідери партій "Лело" і "Гахарія - За Грузію" закликали прихильників не вступати в сутички з поліцією, а в партії "Федералісти", що підтримувала акцію, назвали 4 жовтня "днем національного фарсу".

Фото: SOVA

Трактування "Грузинської мрії"

У перші години після зіткнень лідери правлячої партії поклали відповідальність за те, що відбувається, на якісь сили за кордоном. У заявах представників "Грузинської мрії" західних дипломатів, особливо посла ЄС, було названо "головними кураторами" того, що відбувається, - тими, хто нібито спрямовував і підігрівав протест.

Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що за спробою дестабілізації стоїть "Глибинна держава" (Deep State), яка роками прагне замінити "Національний рух" іншими проєктами, але щоразу зазнає поразки. За його словами, партія готова "остаточно нейтралізувати антидержавну силу", а також "усі пов'язані з нею структури - іноземних агентів, екстремістські організації та медійні майданчики".

Підтримав теорію про зовнішніх кураторів і президент Михайло Кавелашвілі, окремо виділивши непослідовність Паати Бурчуладзе:

"Я дуже здивований, хто завербував цього артиста, з якою свідомістю він діяв. Вони вірили, що зможуть повалити владу дивом? У що вони взагалі вірили?".

Зі свого боку спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що 4 жовтня Грузія "уникла "майданізації", кровопролиття, хаосу і повернення в темне минуле".

"Ми врятувалися не тому, що якийсь екстреміст чи його іноземний інструктор схаменувся. Ми врятувалися тому, що правоохоронці захистили свою країну. <...> Внутрішні та зовнішні сили, які роками намагаються дестабілізувати Грузію, спробували здійснити вирішальну атаку проти грузинського народу і були жорстоко розбиті".

Папуашвілі також додав, що 4 жовтня "ми бачили керованих з-за кордону людей", які були готові "повалити легітимно обрану владу, а разом із нею - погубити майбутнє Грузії".

Фото: SOVA

Наративи "Мрії", озвучені в Москві

Російські політичні лідери і прокремлівські експерти повністю поділяють позицію членів "Грузинської мрії". У Москві події в Тбілісі вважають заздалегідь спланованим "глобалістами" сценарієм.

Член Ради Федерації Олексій Пушков, як і представники "Мрії", розкритикував західних дипломатів, заявивши, що ті вважають своїм головним завданням організацію "Помаранчевої революції", якщо влада країн, де вони працюють, "не слідує вказівкам Заходу".

Депутат Держдуми Костянтин Затулін також заявив, що протести в Грузії на тлі виборів - це чергова спроба дестабілізації суспільства всередині "пострадянської країни". При цьому він озвучив наратив партії Бідзіни Іванішвілі про те, що якісь зовнішні сили змушують Тбілісі відкрити другий фронт проти РФ:

"Немає жодних сумнівів, що вибори в Грузії - це чергове протистояння між тими, хто реалістично розглядає становище Грузії, і тими, хто абсолютно безоглядно діє під патронажем ЄС і прагне включити Грузію до фронту боротьби проти Росії".

Філософ і пропагандист Олександр Дугін висловився в тому ж ключі, заявивши, що "ті, хто вирує на вулицях, хочуть знищити цю Грузію, хочуть підірвати традиційні цінності, хочуть негайно змусити Грузію воювати з Росією".

На думку Дугіна, протест відображає "агонію глобалістів", які намагаються влаштувати максимум провокацій навколо Росії до зміни адміністрації у США: "Хочуть поставити Трампа в дуже невигідні умови... Тому запекло намагаються повалити ті режими, які займають помірковану позицію з опорою на суверенітет".

Дугін додав, що Грузія - єдина країна Південного Кавказу, де ситуація для Росії складається відносно сприятливо, і саме тому країна стає "метою зовнішнього тиску". Він закликав до "оперативних дій проти ворогів", щоб запобігти можливим втратам для Москви.

Підтримав риторику про зовнішнє втручання голова Комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький. Похваливши "Грузинську мрію" за правильну політику, він висловив упевненість, що Захід намагається протягнути "український сценарій" у Тбілісі:

"Майданні методички" колективного Заходу не застарівають. Але керівництво Грузії не раз доводило, що вміє діяти рішуче в національних інтересах".

Фото: SOVA

—

Опубліковано у виданні SOVA

Читайте також: 

• Грузинський поворот від воріт Європи
• Проросійські дії влади поставили Грузію на поріг революції
• Президентка Грузії назвала причини відмови правлячої партії від від зближення із Заходом
• В Грузії правляча партія рекламує себе плакатами зруйнованих Росією українських міст
• Грузія програла черговий раунд протистояння Росії. Урок повоєнній Україні
• «Грузинская мечта» может стать трагедией Грузии
• Чому народ в Грузії підтримує Україну, а влада - ні
• РФ розігрує «абхазький сценарій» для окупованих територій Сходу України?
• Донбасс и Абхазия: параллели и отличия
• Суд в Гааге начал расследование военных преступлений в Грузии в 2008 году
• Як Тбілісі знищує стратегічне партнерство з Києвом
• Уроки для України: чому Грузія здається Путіну і які неочевидні зараз проблеми постануть перед нами після війни