Що стоїть за протистоянням держави та московської церкви в Україні

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

У липні Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) повідомила Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП) про необхідність негайно усунути ознаки афілійованості з Російською православною церквою (РПЦ). У разі невиконання умов припису УПЦ має всі шанси остаточно припинити своє існування в Україні.

Ці процеси було запущено з моменту ухвалення Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» у серпні минулого року. Їх охарактеризували як офіційну спробу припинити вплив РПЦ на українців через релігію.

Тим часом в УПЦ відкидають будь-які звинувачення, нагадуючи, що вже не використовують приставку МП. Та попри це їм потрібно діяти у рамках уже ухваленого закону. Чи буде остаточно заборонена УПЦ, з’ясовував Укрінформ.

Читайте також: Священна війна за філію ФСБ в Україні загострюється, УПЦ (МП) грає у хованки з законом

ПРОТИ РПЦ, АЛЕ НЕ УПЦ

За результатами дослідження, ДЕСС виявила чотири головні ознаки, які, на їхню думку, свідчать, що УПЦ пов’язана з РПЦ:

  • Київська митрополія (КМ) УПЦ є частиною РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена законом.

  • У статуті КМ є ознаки її належності до УПЦ, яка пов’язана з РПЦ.

  • РПЦ має право ухвалювати обов’язкові для КМ рішення із церковних й організаційних питань.

  • Керівники КМ зобов’язані входити до органів управління РПЦ.

Для виконання припису митрополит УПЦ МП Онуфрій має надати рішення найвищих органів церковної влади щодо виходу УПЦ зі структури РПЦ та втрати чинності усіх положень статуту РПЦ.

«Припис полягає в тому, що Київська митрополія повинна забезпечити вихід УПЦ зі складу РПЦ. Припис не вимагає від УПЦ зрадити православ’я, змінити якісь віроповчальні положення, змінити мову богослужіння, змінити календар чи стати частиною іншої православної церкви. Усе, що вимагається, – це вийти зі складу РПЦ і надати відповідні рішення статутних органів УПЦ», – пояснює у коментарі Укрінформу голова ДЕСС Віктор Єленський.

Спочатку УПЦ надали час на усунення порушень до 18 серпня. Наразі дедлайн змістився.

«Вони отримали припис поштою 24 липня. Таким чином, УПЦ має місячний термін – до 24 серпня», – повідомив голова ДЕСС.

Якщо виникне необхідність продовжити термін і ДЕСС отримає обґрунтоване прохання, УПЦ може отримати додатково 60 днів.

«Якщо упродовж цих 30 днів (до 24–25 серпня) не буде виконано припис та не буде звернення щодо надання додаткових 60 днів, то ДЕСС зможе звернутися до суду з позовом про припинення КМ. Це означає, що Київська митрополія втратить статус юридичної особи і втратить правосуб'єктність», – говорить Єленський.

Та не виключено, що справа до суду таки дійде. Голова ДЕСС повідомив Укрінформу, що УПЦ подала позов до суду, який спрямований на зрив виконання припису. На його думку, це демонструє, що в церкві не мають наміру усувати ознаки, які пов'язують УПЦ із РПЦ.

У ДЕСС нагадують, що ухвалене законодавство має легітимну мету – недопущення підривної діяльності РПЦ на території України.

«РПЦ стала найзапеклішим ворогом не лише української державності, а й релігійної свободи. З моменту російського вторгнення в Україну у 2014 році РПЦ виправдала вбивства близько 50 священників, богословів і пасторів, деяких із них було знайдено в богослужбових облаченнях. Окупанти повністю або частково зруйнували понад 630 культових споруд і місць поклоніння. Вони закривають молитовні будинки, переслідують віруючих і катують релігійних лідерів», – зазначають у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті.

Окрім цього, на тимчасово окупованих територіях вільно може діяти лише РПЦ. Багато міст, приміром, Мелітополь, Бердянськ та інші, зіткнулися з тим, що РПЦ захопила культові споруди та молитовні будинки, насильно вигнавши з них законних власників.

Читайте також: Всеукраїнська Рада Церков категорично проти спеціального статусу російської мови та легітимізації РПЦ (ЗАЯВА)

ПОРУШЕНЬ НЕМАЄ

В УПЦ МП на це дивляться інакше. Митрополит Климент, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, стверджує, що цим приписом «вчиняється примус до взаємодії зі забороненими в Україні російськими релігійними організаціями».

Митрополит Климент

Митрополит Климент. Фото: Центр інформації УПЦ 

«Від нашої церкви наполегливо вимагається розпочати з ними офіційні контакти. Зовсім не важко в таких вимогах розгледіти злочини проти української державності та суверенітету», – коментує Укрінформу митрополит Климент.

За його словами, УПЦ не порушує українське законодавство. А роздуми стосовно такого поняття, як афілійованість, мають дуже мало спільного з експертизою. «Для цього можна було хоча б раз під час їх написання поспілкуватися з представниками Київської митрополії, отримати роз’яснення щодо питань, які мають не юридичний, а суто сакральний характер. На жаль, чиновники чомусь побоялися це зробити», – додає представник УПЦ.

Наразі триває аналіз отриманих від ДЕСС документів. Митрополит Климент упевнений, що жодних підстав для припинення діяльності УПЦ немає. Та додає, що це за умови, якщо український суд буде обґрунтовувати своє рішення тільки українськими документами.

Будь-які зв’язки з РПЦ він спростовує. Як і молитви за патріарха Кирила, що підтримує війну Росії проти України. Адже неодноразово виникали скандали, коли священники УПЦ МП під час богослужіння згадували лідера РПЦ.

Читайте також: ДЕСС вкотре виявила залежність упц (мп) від РПЦ

Митрополит Климент запевняє, що офіційно «статутом нашої церкви її єпископи і священники вже не мають його звершувати».

ОБ’ЄДНАННЯ НЕ ПЛАНУЄТЬСЯ

За підрахунками ДЕСС, у складі УПЦ залишається до 10 тис. громад. Але вони не поспішають переходити до Православної церкви України (ПЦУ). Найбільші спалахи переходу спостерігались після отримання Україною Томосу та на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 р. Далі цей процес загальмувався.

Та постає питання, що ж буде з громадами у разі початку судового розгляду й можливого рішення про припинення існування УПЦ.

Микита Потураєв, народний депутат від фракції «Слуга народу» та один з ідеологів уже згаданого закону, говорить, що в разі рішення суду не на користь УПЦ перед громадами виникне питання, що ж далі робити. «Тому що вони так втратять керівний центр», – коментує Укрінформу парламентар.

Він звертає увагу, що навіть за таких обставин закон не забороняє УПЦ потім створити новий керівний орган. Хоча це можна зробити й зараз.

Потураєв упевнений, що ПЦУ та УПЦ треба об’єднатися, для цього потрібно скликати собор. «Тобто це саме процес об'єднання, а не поглинання однієї церкви іншою», – пояснює народний депутат, додаючи, що завдяки цьому рішенню УПЦ могло б зберегти міжнародне визнання.

Укрінформ уточнив у митрополита Климента, чи готова УПЦ до такого кроку. Він відповів, що «очільник ПЦУ митрополит Епіфаній неодноразово публічно заявляв, що його релігійна організація наразі не зацікавлена в такому соборі».

Читайте також:  "Священна війна" патріарха "русского міра" та шизофашизму проти України

ПІДПІЛЬНІ ВІРЯНИ УПЦ

Український релігієзнавець Андрій Ковальов вважає, що наразі держава робить неправильні кроки щодо діяльності УПЦ.

«Фундаментальна помилка – це дивитись соціологію, за якою у ПЦУ великий рівень підтримки в суспільстві, а в УПЦ – низький. Не можна оцінювати релігійні організації як політичні партії. Це дійсно, можливо, спрацювало б у ситуації, якби ПЦУ та УПЦ йшли на вибори в парламент», – вважає Ковальов.

Та варто дивитись на кількість вірян, які ходять до церкви. Кілька мільйонів українців залишається адептами УПЦ.

«Тому зараз є виклик, як ось ці кілька мільйонів українців витягнути з Московського патріархату. Але відповіді нема. Із цими людьми потрібно вести діалог, – це доконаний факт. Та ніхто не знає, як із ними комунікувати. Натомість із ними говорять їхні духовні провідники, які доносять їм, що вони живуть у час гонінь. І ніхто не намагається спростовувати цей наратив», – коментує Укрінформу релігієзнавець. Тому ПЦУ віряни УПЦ сприймають вороже.

Це може призвести до того, що Українська держава отримає кілька тисяч підпільних громад Московського патріархату, які будуть просто поза законом. На його думку, щоб розв'язати цю проблему, варто залучити Вселенського патріарха Варфоломія.

Читайте також: Про кремлівську пропаганду у храмах УПЦ МП в Україні: патологічна загрузлість у “русском мірє”

Фото: ОПУ

Фото: ОПУ

Натомість у ДЕСС запевняють, що теперішні процеси щодо УПЦ не є спробою заборонити церкву: «Законодавство лише не дозволяє підпорядкованість релігійних організацій на території України Російській церкві, яка проголосила "священну війну" проти України».

Там нагадують, що в останньому звіті Pew Research Center, опублікованому 5 березня 2024 року, показники України за індексом державних релігійних обмежень не лише кращі, порівняно з пострадянськими країнами, але й із шістьма західноєвропейськими демократіями.

Читайте також: Агенти рашистів в рясах з УПЦ МП й досі почуваються в Україні як удома

Наразі УПЦ готує свою відповідь на припис ДЕСС, і від її змісту залежатиме подальший хід подій. Після отримання офіційної позиції церкви ДЕСС ухвалить остаточне рішення щодо виконання закону та, за потреби, ініціюватиме судові процедури.

Водночас питання громад, які залишаються у складі УПЦ, відкриті, що робить подальші кроки як держави, так і церкви ключовими для визначення майбутнього православної спільноти в Україні. Оскільки дедлайн подання відповіді було перенесено з 18 серпня на кінець місяця, остаточне виконання закону та рішення ДЕСС слід очікувати не раніше ніж у вересні.

Марина Шашкова, опубліковано у виданні Укрінформ


В тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]