Студентська «евакуація»: як геніальний план влади втримати молодь в Україні призвів до кадрового голоду та закриття кафе

Версия для печати

 У серпні українська влада продемонструвала блискучий хід стратегічної думки: щоб утримати молодих чоловіків в Україні, їм... дозволили виїжджати за кордон.

Логіка, за словами президента, полягала в тому, щоб молодь, маючи свободу, все ж завершувала навчання в українських вишах і з більшою ймовірністю поверталася. План спрацював ідеально: студенти тепер справді «вчаться» в українських університетах — з Польщі, Німеччини та інших країн ЄС. І поки влада запевняє, що «паніки немає», бізнес почав рахувати порожні робочі місця.

Чи справді студенти масово переривають навчання і беруть академвідпустки, аби виїхати за кордон? Це намагались з’ясувати у виданні «Главком», отримавши дані десятків вищих навчальних закладів, які входять до рейтингу найпопулярніших вишів України.

Читайте також: Чоловіки до 22 років масово звільняються з роботи та залишають Україну

Паніки немає (але це неточно)

Офіційна статистика, на перший погляд, заспокоює. За даними, які «Главком» зібрав у 24 провідних вишах, масового відтоку в академвідпустки не сталося. У КНУ ім. Шевченка та КПІ показники залишились на рівні минулого року, в Могилянці — всього 9 заяв.

Відповідь УжНУ на запит «Главкома»

Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського» нарахував 18 заяв на академвідпустку, і також наголосив: жодного «стрибка» порівняно з 2024 роком не зафіксовано.

Львівський університет ім. І. Франка повідомив, що на початку навчального року 11 здобувачів вищої освіти подали заяву. Ще сім продовжили академвідпустку. За словами представників вишу, заклад не надає можливості студентам, які виїхали за кордон, навчатися онлайн.

У Національному медичному університеті імені О. Богомольця зазначили, що у вересні 11 студентів-чоловіків взяли академвідпустку, також ще сім продовжили на другий рік. У виші онлайн можуть навчатися студенти, які на початок війни були вимушені виїхати за кордон. Втім, у виші уточнили: таких здобувачів освіти всього 2-3%.

У Донецькому національному університеті ім. В. Стуса, який тепер базується у Вінниці, дали академвідпустку шістьом студентам (торік було п’ять). У Харківському політехнічному інституті і в Тернопільському медичному університеті – по чотири заяви.

У Національному університеті водного господарства та природокористування, що в Рівному, узагалі не зафіксували жодної академвідпустки. Натомість 76 студентів обрали дистанційний формат, перебуваючи за кордоном.

У Волинському національному університеті ім. Лесі Українки не спостерігається зростання кількості заяв на академвідпустки серед студентів після відкриття кордонів для чоловіків 18-22 років. Проте університеті надає студентам можливість навчатися онлайн.

У Західноукраїнському національному університеті повідомили, що студенти, які виїхали за кордон, можуть продовжувати навчання дистанційно. Тому кількість академвідпусток у виші не зростає – заклад не фіксує масових заяв на перерву в навчанні.

Національний університет «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» підрахував кількість студентів, які у вересні 2025 року скористалися можливістю навчатися дистанційно, таких осіб – 373 (незалежно від віку та статті). А от академвідпусток у цьому році ніхто не брав.

Схожі дані подають і в інших вишах – Харківському медуніверситеті, Сумському державному університеті, Дніпровському нацуніверситеті ім. О. Гончара та Одеському нацуніверситеті ім. І. Мечникова. Там наголошують: онлайн-навчання дозволяє залишатися мобільними й водночас уникати перерв у навчанні. Однак виші не ведуть статистики, скільки їхніх студентів перебуває за кордоном.

Фактично, онлайн-навчання стало альтернативою академвідпустці і дозволило уникнути масового «вимивання» студентів.

Але диявол, як завжди, у деталях. Студенти не беруть академвідпустки, бо навіщо, якщо можна просто перейти на дистанційне навчання? Ця опція стала зручною альтернативою, що дозволяє одночасно і виїхати, і формально залишатися студентом українського університету. Самі виші при цьому не ведуть статистики, скільки їхніх «дистанційників» насправді перебуває за кордоном.

Державна прикордонна служба також не фіксує «масового виїзду» і списує чутки на російську пропаганду. Щоправда, їхні польські колеги, які, вочевидь, вміють рахувати, повідомили про зростання у понад 10 разів кількості українців віком 18-22 роки, що в'їхали до Польщі після ухвалення рішення.

Читайте також: Як дозвіл на виїзд за кордон чоловікам 18-22 років позначився на ринку праці та які проблеми можуть виникнути в майбутньому?

Хто буде носити ящики в «Сільпо»?

Державна прикордонна служба України запевняє, що не веде окремого обліку перетину кордону чоловіками віком 18-22 роки. При цьому, за відомостями прикордонників, з 28 серпня по 16 вересня 2025 року український кордон на виїзд перетнули понад 1,07 млн осіб. За аналогічний період минулого року виїхало близько 959 тис. осіб.

У відомстві стверджують, що жодного масового виїзду молодих чоловіків не фіксують, а чутки про «сплеск еміграції» можуть бути частиною російської пропаганди.

«Вони (хлопці віком 18-22 років – «Главком») перетинають кордон як на виїзд з України, так і на в’їзд. Рух відбувається в обох напрямках. Російська пропаганда намагалася розганяти інформацію про «штурми» кордону, масові черги», – зазначив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Поки чиновники зберігають спокій, бізнес почав бити на сполох.

• «Сільпо» та «АТБ» фіксують помітне зростання звільнень серед вантажників та охоронців.

• Агрохолдинг МХП назвав це ударом, що «в один момент зруйнував» багаторічні стратегії інвестування в молодь.

• Ресторанний бізнес відчув удар найсильніше: популярне Oregano Cafe в Рівному взагалі закрилося через від'їзд майже десяти працівників, а київські та львівські ресторатори прогнозують відтік до 20-30% персоналу в цій віковій категорії.

• За даними опитування Work.ua, 37% роботодавців уже втратили молодих працівників.

Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк зазначив, що чистий відтік молодих працівників у компанії за перші 10 днів після ухвалення рішення склав 106 осіб. Але, за його словами, це не створює суттєвої проблеми для «Нової пошти», загальна кількість працівників яких складає 35 тисяч осіб (за даними компанії)

Поперешнюк вважає рішення про виїзд чоловіків віком 18-22 років правильним як з етичної, так і з економічної точки зору. На його думку, свобода є запорукою розвитку. Підприємець підкреслив, що нові правила підсилять конкуренцію на ринку праці, що змусить бізнес покращувати умови та підвищувати зарплати.

Читайте також: Які наслідки відкриття владою виїзду за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років 

Співзасновник київських закладів «Завертайло» і Honey Станіслав Завертайло розповідає: «Від нас пішло вже п’ятеро людей після рішення уряду дозволити виїжджати за кордон чоловікам віком 18-22 роки».

Він додає, що це лише перші сигнали відтоку молодих працівників із кафе та ресторанів. «Зараз тільки починається перша хвиля. Колеги по цеху прогнозують до 20-30% відпливу персоналу в цій віковій категорії. У мене аналогічні очікування», – ділиться ресторатор.

Популярне Oregano Cafe в Рівному взагалі закрилося. Власники пояснили це від’їздом майже десяти працівників за перші два тижні після дозволу перетину кордону юнакам.

Співвласник львівської ресторанної групи FAMI Валерій Созановський повідомив, що після дозволу виїзду чоловіків віком 18-22 років, із компанії на початку вересня звільнилося 12 працівників. Це переважно офіціанти, кухарі та баристи.

Найбільше проблем із кадрами мають великі компанії – 60% з них підтвердили звільнення молодих співробітників. Для малого бізнесу (до 10 працівників) удар менш відчутний – тут про відтік повідомили лише 19%. Особливо гостро ситуація вдарила по готельно-ресторанному сектору (65%), роздрібній торгівлі (59%) та харчовій промисловості (52%).

Щоправда, джерела в уряді натякають, що паніка великих ритейлерів може бути пов'язана не лише з дефіцитом кадрів, а й зі зривом їхніх схем бронювання від мобілізації, де дешева молодь використовувалася для маніпуляцій із квотами.

Читайте також:  Уряд дозволив виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років

Стратегічна перспектива: мігранти з Бангладеш чи генії з Оксфорда?

Влада продовжує наполягати, що рішення було стратегічно правильним. Нардеп Федір Веніславський впевнений, що молоді люди здобудуть за кордоном цінний досвід, а потім повернуться відновлювати Україну.

Натомість колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба малює більш похмуру картину: демографічна катастрофа, яку доведеться компенсувати, залучаючи трудових мігрантів з Азії — Бангладеш, Непалу, Індії.

Отже, ситуація зрозуміла. Урядовий план працює, хоч і з нюансами. Університети успішно втримали студентів (десь у межах ЄС). На кордоні все спокійно (якщо дивитися лише в українську статистику). А бізнес отримав чудовий стимул підвищувати зарплати (тим працівникам, яких ще не знайшов). Залишається лише дочекатися обіцяного повернення освіченої молоді або, як запасний варіант, почати вчити бенгальську.

Читайте також:  Зеленський позбавляє Україну майбутнього: понад 10 тисяч чоловіків віком 18-22 роки виїхали з України лише за тиждень

Деякі компанії вже певний час запрошують трудових мігрантів до України, хоча цей процес також не простий. Співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр заявив: «Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є. Серед іноземців найчастіше винаймають людей з Індії та Бангладешу. Це різноробочі, спеціалісти логістики, водії, зварювальники. Потрібні зміни до процедури працевлаштування іноземців, спрощення. Зараз це триває в середньому близько шести місяців, роботодавець має вкласти в це багато коштів».

—

За матеріалами видання ГЛАВКОМ

Читайте також: 

• Син нардепки від "Слуги народу" Копанчук втік з України
• Як дорослі дітки "слуг народу" тікають від війни з України
•  Сцикопіхота. Ідентифіковано 2248 чоловіків, які втекли з України через систему «Шлях», і тих, хто їм допомагав
• Корупційна система "Шлях" почала серйозно шкодити іміджу влади, бо очолювана вона вірогідно її представниками
• Внутрішній фронт. Корупційна система "Шлях" - «можуть собі дозволити»
• Львівські депутати використовують систему "Шлях" для відпочинку за кордоном