Сусіди західного кордону Угорщина та Польща перетворюють його на антиукраїнський фронт

Версия для печати

Поки сусід зі Сходу продовжує загарбницьку війну проти України, двоє її сусідів уже на Заході розігрують українську карту. У Польщі президент ветує закон, який може позбавити українців соціальної допомоги. В Угорщині прем’єр погрожує наслідками через удари по російському нафтопроводу «Дружба».

RFI Українською запитала в експертів, чому лунають такі заяви і в що вони можуть перерости. 

Заяви Польщі

Заява президента Польщі Кароля Навроцького, зроблена 25 серпня, зчинила багато галасу. 

«Президент Кароль Навроцький не погоджується на привілейоване ставлення до громадян інших держав. Тому він ухвалив рішення ветувати закон про допомогу громадянам України в його нинішньому вигляді й представить власні законодавчі пропозиції. Ми дотримуємося свого слова!» — пояснює допис у соціальній мережі. 

Кароль Навроцький хоче, щоб батьківську допомогу програми «Родина 800+» отримували тільки ті українці, які працюють у Польщі та платять податки. Також ЗМІ повідомляли, що тільки ця категорія українців, за президентською ініціативою, матиме можливість отримати безплатну медичну допомогу. 

Хоче польський президент офіційно затвердити гасло «Стоп бандеризму». А «бандерівський символ» пропонує прирівняти до тих, які «відповідають німецькому націонал-соціалізму, широко відомому як нацизм, радянського комунізму». Ще Навроцький дуже хоче внести поправки до закону, які би дозволили створити «Комісію з розслідування злочинів проти польського народу щодо злочинів ОУН-УПА».

Читайте також: Пасивність і відсутність стратегії Польщі щодо України та її наслідки

Світлина опублікована на фейсбук-сторінці президента Польщі Кароля Навроцького, 26 серпня 2025 © Karol Nawrocki / Facebook

Усе це дуже сподобалося користувачам соціальних мереж. Під дописами з цими заявами вони залишали сотні коментарів із подякою: мовляв, саме за такого президента голосували. 

За словами кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, саме цього і добивався Навроцький, виголошуючи пропозиції та рішення. 

Ми повинні розуміти, що все це відбувається через те, що, по-перше, Навроцький хоче подякувати тим громадянам, які підтримували його. І це ті виборці, які голосували як за нього персонально, так і за тих кандидатів, які віддали (йому) потім голоси. А це ще більш радикальний електорат, який голосував за Славоміра Менцена та за Гжегожа Брауна. От і все.

Хоче показати, що він відповідає їхнім вимогам, відповідає їхнім бажанням і відповідає їхнім сподіванням. А по-друге, це вже приціл на парламентські вибори, які відбудуться в 2027 році. Це якщо говоримо про чергові перегони, а позачергові можуть бути ще раніше. Тобто ми не знаємо, наскільки керівна коаліція на чолі з Дональдом Туском зможе зберегти єдність,

— пояснює Станіслав Желіховський. 

А позачергові вибори не варто унеможливлювати, бо консерватори з партії «Право і справедливість» хочуть повернутися у владу. Вони можуть це зробити разом із ультраправою «Конфедерацією». Мета цих політсил спільна — політично вижити та усунути з влади прем’єра Дональда Туска з його «Громадянською платформою», яка, судячи з рейтингів, втрачає підтримку поляків.

Читайте також: Убивство, фейки та відео: Як клікбейт та антиукраїнська риторика спричинили шторм в польських медіа

Кароль Навроцький наприкінці президентської кампанії у Польщі. 1 червня 2025 © AP

Тому, говорить пан Желіховський, є ризик та небезпечна тенденція радикалізації політики Польщі. Вона може погіршитися у разі дострокових виборів і позначитися на відносинах з Україною. Бо якщо при владі будуть ультраправі політики, неодмінно виникнуть міграційні питання, які зачеплять українських переселенців. Однозначно вони активніше та гостріше порушуватимуть питання історичної пам’яті та аграрного комплексу України, можуть не оминути й української євроінтеграції. 

За словами Станіслава Желіховського, таку політичну карту розігруватимуть, не щоб тиснути на Україну, а заради досягнення політичних цілей. На тлі цього Україна може робити правильні кроки, щоб налагодити відносини з сусідом, як у випадку з ексгумацією тіл жертв Волинської трагедії. Але і це може не спрацювати. 

«Я думаю, що найближчі місяці покажуть, наскільки Польща зміниться. І якщо зміниться, то в якому напрямку. Але поки що оптимістичних прогнозів я не можу виразити. Усе-таки думаю, що певного роду проблеми, тертя, матимуть місце. Єдине, що залишається Україні, не допустити, щоб ці тертя були ще більшими, аніж вони можуть бути. Тобто треба врахувати той досвід, який мав місце, наприклад, у 2023-2024 роках (йдеться про блокування кордонів. — Ред.)», — говорить пан Желіховський. 

Читайте також: Брехня Орбана та його посіпак проти України все більше схожа на російські наративи

Докори від Угорщини 

Уже не один день триває обмін повідомленнями та заявами між українськими та угорськими посадовцями. Привід — удар українських Сил безпілотних систем по нафтоперекачувальній станції нафтопроводу «Транснефть Дружба» в місті Унеча Брянської області РФ. Сталося це в ніч проти 22 серпня. Повідомив про удар та оприлюднив відповідне відео очільник Сил безпілотних систем Роберт Бровді («Мадяр»). 

Це був третій удар по «Дружбі» за короткий проміжок часу в серпні. Постачання нафти до Угорщини та Словаччини зупинили. 

Активно реагував на події очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто, який обурювався ударами України. Особливо різким він був після того, як у День Незалежності Володимир Зеленський на питання про нафтопровід «Дружба» та відносини із Угорщиною відповів:

Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування дружби залежить від позиції Угорщини.

На це Петер Сіярто писав на фейсбук-сторінці про «загрозу українського президента» і про те, що Угорщина не має стосунку до війни. Мовляв, Україна влаштувала серйозні атаки проти безпеки їхнього енергопостачання, «але атаки проти енергетичної безпеки можна трактувати як атаки проти суверенітету». А депутат Європарламенту від угорської партії «Фідес» назвав атаку на «Дружбу» «збройною атакою на Європейський Союз». 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що б’ють по «Дружбі» через те, що Будапешт не підтримує вступу України до ЄС. Про це він повідомив в інтерв’ю Magyar Nemzet і пригрозив Зеленському «тривалими наслідками». 

Читайте також: Прем'єрміністр Угорщини Орбан нацистською промовою спричинив гучний політичний скандал

Володимир Путін і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на зустрічі у Кремлі в Москві, Росія. 5 липня 2024 © Alexander Zemlianichenko / AP

Те, що зараз транслює Угорщина, — лякачки, вважає політолог, доктор політичних наук, засновник аналітичного центру «Об'єднана Україна» Ігор Петренко. Прем’єр Орбан перебуває в геополітичному шпагаті: дружить із Росією, США і Китаєм та водночас намагається воювати з істеблішментом ЄС. Хоча там же, в Унії, шукає і союзників, і вигоду. 

«І тут, звичайно, питання України — це те, що він вдало може і хоче продавати і конвертувати. Він розуміє, що якщо Росія не зможе йому постачати дешеві газ і нафту, то значить, компенсацію має дати Європейський Союз. Європейський Союз не хоче компенсацію, а тоді (Орбан) буде блокувати ініціативи», — пояснює Ігор Петренко.

За його словами, угорський прем’єр експлуатує саме українське питання, бо «в нього криза жанру».

«Припустімо, що за пів року, рік вийдемо на (мирні) домовленості і війна припиниться. Про що він буде говорити? Чим він буде зшивати свій електорат та лякати угорців? Нічим», — говорить пан Петренко.

Читайте також: Віктор Орбан: Нешановний голова

Чи є щось спільне між сусідами?

За словами Станіслава Желіховського, Польщу та Угорщину у своїх заявах щодо України об’єднує правий наратив, а не вплив Росії. Та й президента першої складно запідозрити в симпатіях до РФ, судячи з його антиросійських заяв. Цього не скажеш про Орбана, який на зв’язку із Кремлем. 

Певний час у ЄС Угорщина та Польща були партнерами, і саме схожість їхньої політики треба шукати в недалекому минулому, — пояснює Ігор Петренко. Так, у голосуванні в ЄС вони підстраховували одна одну. Якщо, наприклад, в Угорщини забирали право вето, то ветувала тоді Польща. А за процедурою, якщо одна країна позбавлена права ветувати, то обов’язково всі інші мають погодитися з рішенням, щоб його ухвалили. 

Польща та Угорщина рятували одна одну та мали спільну риторику. Умовно, це протистояння тиску з боку Європейського Союзу, тобто відстоювання позиції своїх суверенних прав: мовляв, маємо контролювати суди, медіа, потребуємо не ЛГБТ, а традиційні цінності тощо. 

Україні, щоб вирівняти відносини із сусідами, потрібно діяти раціонально та виважено, бо і Варшава, і Будапешт розуміють, що Київ їх захищає, — пояснює пан Петренко. Зокрема, він радить із Польщею будувати відносини на безпековому підґрунті, співпрацювати в певних альянсах із залученням інших партнерів. З Угорщиною може бути дієвою співпраця в проєктах, із якої матиме вигоду не тільки Будапешт, а й Орбан. 

—

Оксана Козлова, опубліковано у виданні RFI Українською 

Читайте також: 

• Орбан пригрожує заблокувати продовження санкцій ЄС проти росії - Politico
• На «Дружбі» Кремля: як Словаччина та Угорщина створюють пропутинську вісь у ЄС
• Уряд Угорщини анонсував "угорську культурну експансію" на Закарпатті
• Угорщина вкотре врятувала від санкцій очільника рпц гундяєва, а той віддячив урядовця орденом (ФОТО)
• "І так налаштовуємось на півроку під угорським лідерством". Наскільки високі шанси проросійського Орбана очолити Єврораду?
• Риторика Орбана все більше ускладнює його стосунки з Європейським Союзом
• Угорщина - єдина з країн ЄС, яка проголосувала проти фіндопомоги Україні у розмірі 1 млрд євро