Угоди і незгоди. До чого призвела попередня ресурсна угода Трампа з союзником

Версия для печати

Незважаючи на відсутність помітного прогресу в переговорах про припинення Українсько-російської війни, адміністрація Дональда Трампа продовжує наполягати, що все вдасться швидко залагодити, якщо Україна погодиться підписати зі США масштабну ресурсну угоду.

За задумом Білого дому, ця угода має надати американцям пріоритетне право на розробку українських корисних копалин і контроль над ключовою інфраструктурою, що дасть змогу Вашингтону повернути витрачені на підтримку Києва кошти. А для України вона стане своєрідною гарантією безпеки, бо ніхто не ризикне нападати на країну, де активно працюють та інвестують американські компанії.

Така логіка викликає чимало запитань і претензій, і головна з них гранично проста. У свій перший термін президент Трамп уже пробував застосувати таку саму угоду у відносинах з іншим американським союзником - Афганістаном. Але її підписання 2020 року призвело не до взаємної економічної вигоди і міцного миру, а до стрімкої дестабілізації.

Читайте також: Трамп оголосив торгівельну війну усьому світу, але не РФ та Білорусі та іншим диктаторським режимам. Чому і які будуть наслідки

Трильйон у надрах

Під час передвиборчої кампанії Трамп жорстко критикував демократичну адміністрацію за безглузде вкладення мільярдів доларів у далеку від американських виборців країну, охоплену війною. У підсумку, вигравши вибори, президент-республіканець встановив контакт із тими, кого доти не вважали прийнятним партнером для переговорів і хто навіть перебував під санкціями. А офіційна влада країни-союзника була відсторонена від діалогу і дізнавалася про результати лише постфактум. Зрештою все це призвело до катастрофи.

Такий опис ситуації може звучати дуже знайомо, але йдеться зовсім не про те, що відбувається зараз навколо України, а про афганську політику Трампа в його перший термін. Він завжди називав присутність американських військ в Афганістані безглуздою і обтяжливою, обурюючись тим, що Вашингтон витратив на цю країну понад $1 трлн, а ситуація там не стала стабільнішою. Бізнесмен і політик наполягав, що США повинні інвестувати у власну інфраструктуру, а не відновлювати чужі країни.

Обравшись уперше президентом у 2016 році, Трамп певний час вагався, не знаючи, як розв'язати афганську проблему так, щоб ситуація не виглядала так само невдало, як рішення Барака Обами вивести американські війська з Іраку 2011 року, що призвело до підйому ІДІЛ. Тоді проамериканський президент Афганістану Ашраф Гані, щоб утримати увагу Трампа на афганській темі, запропонував йому доступ до місцевих природних ресурсів, зокрема, до рідкоземельних металів.

Влада США стверджувала, що Афганістан розповсюджує запаси міді, залізної руди, золота та інших ресурсів на суму близько $1 трлн, хоча незалежні експерти вважали ці оцінки сильно перебільшеними. Так чи інакше, угода Трампа зацікавила: він побачив у ній можливість компенсувати американські витрати, пов'язані з багаторічною афганською війною. А для Кабула така домовленість, що передбачала довгострокову присутність американського бізнесу, стала б своєрідною гарантією безпеки.

Однак ідея хоч і сподобалася Білому дому, не викликала ентузіазму в американських компаній. Розробці афганських ресурсів перешкоджали затяжна війна, теракти, корупція і загальна нестабільність у країні.

Проте відступати Трамп не хотів. Він продовжував говорити, що США повинні перестати витрачати мільярди доларів на далеку країну та якнайшвидше передати відповідальність за неї сусіднім державам - Індії, Пакистану та Росії.

Читайте також: Небезпечний новий світ трампізму

Таліби - партнери

На тлі дедалі більших успіхів талібів концепцію ресурсної угоди довелося трохи змінити. Угоду вирішили укладати з ними, щоб отримати можливість вивести американських військових і заощадити гроші платників податків. У 2018 році Вашингтон почав неформальні переговори з "Талібаном". При цьому офіційну афганську владу було усунуто від діалогу, що стало в очах багатьох підтвердженням, що навіть американці не сприймають їх всерйоз.

Формально відразу після укладення угоди США з талібами в Афганістані мали розпочатися міжафганські переговори. Але в їхню перспективу вже ніхто не вірив. Афганська влада і військові, усвідомивши, що американці готуються піти без будь-яких гарантій безпеки, втратили мотивацію продовжувати службу.

Однак Трампа це мало хвилювало. У США починалася передвиборча кампанія, і формальне завершення війни в Афганістані могло створити йому образ миротворця і стати важливим аргументом для переобрання.

У підсумку 29 лютого 2020 року США підписали з "Талібаном" Дохійську угоду. "Це величезне досягнення. Ми уклали угоду, яка покладе край цій нескінченній війні і поверне американських солдатів додому", - не приховував тоді радості Трамп.

Документ не був підписаний ні американським президентом, ні навіть тодішнім держсекретарем Майком Помпео. З боку США підпис поставив Залмай Халілзад, спецпредставник президента з Афганістану. Лідер талібів Хайбатулла Ахундзада також утримався, доручивши розписатися своєму сподвижнику, богослову Абдулу Гані Барадару. Усе це зайвий раз вказувало, що сторони, як і раніше, не довіряють одна одній і сумніваються в ефективності досягнутих домовленостей.

Читайте також: Чи скотиться Америка в технофашизм?

Паперовий світ

Так чи інакше, угода відбулася. Документ хвалили за точність формулювань і чіткі терміни виведення іноземних військ - 9,5 місяців із моменту підписання. Угода також описувала перспективи економічного співробітництва двох країн. Американці пообіцяли зняти санкції з "Талібану" і виключити його з чорних списків міжнародних організацій. А таліби зобов'язалися не допустити повернення в Афганістан "Аль-Каїди" та інших терористичних угруповань.

Для початку переговорів з офіційною афганською владою "Талібан" зажадав звільнити 5 тисяч своїх в'язнів, пообіцявши в обмін відпустити тисячу афганських військових. Влада визнала обмін нерівноцінним - серед ув'язнених було чимало терористів. Але Вашингтон змусив Кабул прийняти умови талібів.

Для балансу Трамп погрожував карами і "Талібану", якщо той не дотримуватиметься умов угоди. Але ці погрози не сприймалися всерйоз: усі розуміли, що США прагнуть якнайшвидше покинути Афганістан, а що стане з країною пізніше - Вашингтон уже не хвилює.

І дійсно, вигравши президентські вибори 2020 року, Джон Байден назвав угоду Трампа з талібами "поганою", але не став її скасовувати. Повторні переговори навряд чи привели б до іншого результату, а американське суспільство втомилося від цієї війни. Тож Байден визнав зобов'язання за угодою Трампа, лише зсунувши дату виведення військ із травня на серпень 2021 року.

Читайте також: Новий (без)порядок та "Велика держава Шредінгера"

Діалог між талібами та афганською владою застопорився, щойно розпочавшись. Теракти і напади на урядові об'єкти поновилися. Таліби заявляли, що повне виконання умов угоди можливе лише після виведення американських військ. Це явно суперечило домовленостям і могло б стати підставою для відтермінування виведення американських військових. Але не стало: що довше США залишалися в Афганістані, то частіше таліби вдавалися до насильства, зокрема проти мирних жителів і американських солдатів.

У підсумку в серпні 2021 року і війська США, і президент Гані залишили країну, а владу захопили таліби. Відтоді в Афганістані так і не з'явилося ні стабільності, ні безпеки, ні американських інвестицій. Утім, про ресурсну угоду Трампа з талібами теж мало хто згадує - навіть у момент, коли таке ж рішення намагаються застосувати в Україні.

—

Читайте також: 

• Китай мог знать о подготовке к захвату Крыма и поддерживать его, – эксперт по вопросам безопасности
• Трамп запровадив для всіх країн 25% мита на імпорт сталі та алюмінію
• Чому закриття USAID може виявитися прологом американського занепаду і чому Трамп гірший за корупцію
• Кабель розірвався. Росію підозрюють у серії диверсій на Балтійському морі
• Після трьох років повномасштабної війни рашистів проти України Захід починає розуміти: він слабший, ніж уявляв
• Чому колективний Захід позбавивши Україну ядерного щита не вивчив урок
• Російська ядерна віра. Ядерний чинник у війні РФ проти України
• Таємниця російського "ядерного потягу" на фоні російської військової корупції
• Путінська Росія з ядерною дубиною проти цивілізованого світу