В Чехії на парламентських виборах перемогла антиукраїнська сила: чого чекати нам від чеського Орбана

Версия для печати

 3-4 жовтня проходили вибори до нижньої палати парламенту Чехії – Палати депутатів. Чехія – парламентська республіка, тому саме результати цих виборів визначать склад нового уряду.

Для України їх результат може мати надважливе значення, адже Прага очолює ініціативу з постачання артилерійських снарядів Україні. А ще – надала ЗСУ сотні одиниць військової техніки, економічну допомогу та прийняла майже 400 тисяч біженців. Як може змінитися внутрішня та зовнішня політика Чехії після виборів розповідає видання LB.ua.

Палата депутатів складається із 200 депутатів, що обираються на чотири роки. Виборча система є пропорційною із використанням регіональних списків. Держава поділена на 14 виборчих округів, що відповідають адміністративним регіонам країни, з представництвом від 5 до 26 депутатів. Кількість місць партії залежить від її рейтингів у кожному із округів, що іноді призводить до ситуацій, коли партії отримують трохи більше чи менше депутатів, ніж мали б отримати пропорційно за голосами на національному рівні.

Прохідний бар’єр становить 5% для окремих партій, для блоків він підвищується залежно від кількості сил у них: 8% – для коаліції двох партій і 11% – у разі коаліції з трьох і більше партій.

Уперше на цьогорічних виборах було дозволене голосування поштою для громадян Чехії за кордоном, що зареєструються у списку виборців у посольствах. Голосувати за кордоном раніше можна було тільки особисто в чеських дипломатичних представництвах.

Ключовою для результатів виборів може стати явка виборців. У виборах до Палати депутатів, що відбувалися в цьому столітті явка складала від 58 до 65 відсотків. На попередніх виборах саме вища явка проєвропейського виборця призвела до перемоги цих сил.

Партія експрем’єра Бабіша за результатами підрахунку понад 99,7% голосів перемагає на парламентських виборах у Чехії, але не отримує монобільшості.

Склад парламенту, що завершує каденцію

Хто попередньо проходить до наступного парламенту та якими можуть бути урядові коаліції

Найімовірнішою є перемога ANO на виборах, з огляду на те, що найближчий переслідувач відстає за різними оцінками на 7-15%. Очікуваним кандидатом на посаду прем'єр-міністра є лідер партії ANO та очільник уряду Чехії у 2017-2021 роках Андрей Бабіш. 

ANO – важковаговик чеської політики починаючи із парламентських виборів 2013 року, на яких набрала набрала 18,65%, посівши друге місце. На виборах в 2017 році партія стала переможцем із результатом у 29,64%, а у 2021 році знову зайняла друге місце із 27,17% голосів. ANO обіцяє збільшення соціальних витрат, зниження податків і опозицію до “зеленої” політики Європейського Союзу та розширення інтеграційних процесів. 

В 2023 році Андрей Бабіш програв у другому турі президентських виборів чинному лідеру Чехії Петру Павелу із результатом 41,68% проти 58,32%. 

Бабіш є другою найбагатшою людиною в Чехії за даними Forbes із статками на 3,5 млрд доларів. Він – засновник, генеральний директор та співвласник холдингу “Agrofert”, що управляє понад 210 підприємствами в різних галузях, від сільського господарства і відновлюваної енергетики до хімічної промисловості і медіа.

Бабіш є менш ворожим до Москви, ніж очільник чинного уряду Петр Фіала чи президент Чехії Петр Павел, однак не є другим Віктором Орбаном. Чітко виражених симпатій до Росії в лідера ANO немає. Електорат ANO дуже розрізнений – там є і проросійські, і проукраїнські виборці, тому Бабіш схильний уникати обговорення низки зовнішньополітичних питань.

Читайте також:  "Група друзів" хоче менше одностайності: у ЄС думають, як обійти вето Орбана щодо України 

Фото: EPA/UPG / Колишній прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер руху ANO (ТАК), перед теледебатами на CNN у Празі, 1 жовтня 2025 р

Зовнішній та внутрішній курс нового уряду значним чином залежатиме від складу коаліції. Найбільш очікуваним партнером ANO по урядовій коаліції є партія “Автомобілісти для себе”. Обидві політичні сили ідеологічно близькі – праві популісти та євроскептики. “Автомобілістів” багато чеських експертів взагалі називають технічним проєктом, який фінансує сам Бабіш. Партія намагається не позиціонувати себе щодо гострих зовнішньополітичних тем, її лідери подають себе як м’яких євроскептиків, що виступають проти переходу на євро, проти скасування права вето у ЄС, а також проти екологічних ініціатив Єврокомісії, зокрема заборони двигунів внутрішнього згоряння.

Однак за останніми опитуваннями голосів лише цих партій не вистачить для формування коаліції. Тож доведеться шукати партнерів серед інших політичних сил. Найбільш імовірними і жахливими для України варіантами буде побудова коаліції за участі блоку SPD-Триколор-Свободні-PRO або за участі руху “Stačilo!”.

Ультраправа партія “Свобода та пряма демократія” (SPD) Томіо Окамури – найбільш послідовні противники підтримки Києва та симпатики Москви, як і рух “Stačilo!” (“Досить!”), в якому домінуючу роль грають комуністи. Обидві партії виступають за зупинку військової допомоги України, розвиток відносин із Росією, а також проведення загальнонаціональних референдумів щодо виходу Чехії із ЄС та НАТО.

Чехія до виборів 2021 року, на яких Комуністична партія Богемії та Моравії вперше не подолала 5% бар'єр, залишилася останньою державою регіону, де комуністи зберігали присутність у парламенті. Після поразки партія змінила керівництво і тепер нова лідерка партії Катержина Конечна копіює політику Сари Вагенкнехт – популізм, критика ЄС та США та заклики припинити підтримку України.

Проте партнерство із “Stačilo!” буде важко пояснити виборцям ANO та інших правих сил. Досі комуністи не входили до жодної коаліції, оскільки всі партії сприймали їх як занадто токсичних. Проте цього разу комуністи йдуть на вибори разом з партією СОЦДЕМ, що може покращити їх шанси на партнерство. Андрей Бабіш не виключає можливості сформувати новий уряд у коаліції із блоком “Stačilo!”, заявляючи, що для нього вони не комуністи.

У другій половині липня президент Петр Павел підписав поправку до Кримінального кодексу, яка прирівнює пропаганду комунізму до пропаганди націонал-соціалізму. Новий закон набуде чинності 1 січня 2026 року. Тож “Stačilo!”, яка сприймає чинну владу вороже, ймовірно, буде відкритою до пропозицій щодо коаліції навіть від ультраправих.

“Свобода та пряма демократія” є більш імовірним третім учасником коаліції з огляду на ідеологічну близькість. У такому випадку новий уряд скоротить або повністю зупинить військово-технічну підтримку України. Зовнішня політика ж Чехії загалом стане дуже схожою на політику Угорщини та Словаччини. SPD є чітко вираженою українофобською партією. Її лідер – чеський бізнесмен японського походження Томіо Окамура – обіцяє і називає ключовою умовою для вступу в коаліцію перегляд всіх дозволів на проживання українців у Чехії та пропонує залишити лише тих українців, які доведуть, що працюють на позиціях, на які не можна найняти чеського громадянина.

В той же ж час залишається ймовірність, що Бабіш вирішить не йти на коаліцію із SPD та/або “Stačilo!”, щоб не зазнати серйозного репутаційного удару. Все таки значна частина виборців ANO – люди з поміркованими поглядами, що не задоволені станом економіки країни. Формування ж уряду із радикалами може стати для них неприйнятним. Інший ймовірний запобіжник від коаліційної угоди з ультраправими чи ультралівими – залежність його компанії “Agrofert” від європейських субсидій.

Читайте також: Сусіди західного кордону Угорщина та Польща перетворюють його на антиукраїнський фронт

У випадку відмови від співпраці із радикальними політичними силами, ANO потрібен буде партнер із чинної коаліції. Проте кожна із урядових сил такий сценарій поки виключає. Політики із нинішньої коаліції, зокрема прем'єр-міністр Петр Фіала, продовжують гостру критику Бабіша, змальовуючи його маріонеткою Путіна через його позицію щодо допомоги Україні та витрат на оборону. 

Така позиція спрямована на мобілізацію проєвропейських виборців, оскільки демонструє, що єдина альтернатива нинішній коаліції – союз Бабіша з ультраправими, або й комуністами. Однак у випадку поразки урядових сил така тактика фактично нівелює можливість коаліційних переговорів із ANO, аби не допустити участі в коаліції радикалів. 

В той же ж час всередині партії ODS – найбільшої в блоці “Spolu” (“Разом”) – зростає підтримка “м’якого євроскептицизму”, від якого політична сила відійшла за керівництва Фіали. Очолює євроскептичне крило партії Мартін Куба – губернатор Південно-Чеського краю – електорального оплоту ODS.

Куба критикує Фіалу за “надмірну” військову допомогу Україні і за “надмірний” єврооптимізм. У разі поразки ODS на виборах імовірною буде зміна голови партії і саме Куба є очевидним претендентом. У такому випадку ймовірність співпраці із ANO зростає.

Шанси на збереження при владі чинної урядової коаліції мізерні. Блок “Spolu” та “Мери та Незалежні” (STAN) на двох набирають від 28-34%. Навіть якщо вийде переконати “Піратів” повернутися до коаліції, то ці цифри зростають до 37-44%. Так, сумарно це більша підтримка, ніж в ANO, однак цього результату недостатньо для більшості. Коаліції ж з іншими політичними силами є неприйнятними для більшості проєвропейських виборців. 

Проте є простір і для електорального дива. За останніми опитуваннями від 30% до 35% виборців досі не визначились, за кого голосуватимуть. Ці люди робитимуть вибір в останній момент і, як стверджують чеські соціологи, переважна більшість цих виборців на попередніх виборах голосували за партії нинішньої коаліції. 

Читайте також: Брехня Орбана та його посіпак проти України все більше схожа на російські наративи

Суспільні настрої: внутрішня політика

За даними чеського аналітичного центру STEM, 52% усіх виборців є певними у своєму виборі, 31% не визначились і 17% не збираються голосувати. Таким чином максимальна можлива явка становить близько 83%. У цьому контексті важливо оцінити не тільки рейтинг партій, а і рівень впевненості виборців, що схильні за них голосувати. 

Окрім того, що партія ANO станом на кінець серпня 2025 переважає в загальних рейтингах з розривом від проєвропейської SPOLU близько на 10-12%, вона також має найбільшу частку переконаних виборців серед усіх партій. Також ANO має найменший показник виборців, що повідомили про своє однозначне небажання голосувати за цю партію – 39%, в той час як у решти це значення коливається біля 50%.

Крім того, соцопитування STEM демонструють відсоток виборців, що можуть потенційно проголосувати за щонайменше дві партії.

Найбільший збіг спостерігається у виборців коаліційних STAN і SPOLU – 16%, тоді як у парі ANO та ультраправої групи SPD цей показник становить 12%, у ANO та лівих STACILO відповідно 10%. Ці значення дають уявлення про публічне сприйняття цих партій і можливі коаліційні рішення, до яких вдасться ANO для отримання більшості. 

Складність полягає в тому, що хоча STACILO і SPD поділяють євросцептицизм ANO, ймовірність знаходження спільної позиції між ними двома низька.

Подібно до інших популістичних рухів, ANO також здобуває прихильність в окремих демографічних категоріях більше, ніж в інших.Так, відсоток прихильників партії Бабіша серед населення 60+ більш ніж в півтора рази перевищує аналогічний серед молоді 18-29. Рівень освіти має ще більш наочний впливу на електоральні вподобання: 42% виборців без повної загальної середньої освіти віддають перевагу ANO і лише 11% SPOLU, тоді як серед людей з вищою освітою рейтинг становить 20% і 35% відповідно.

Опитування Центру дослідження громадської думки при Інституті соціології Чеської Академії Наук у червня 2025, що оцінювало підтримку уряду Петра Фіали, засвідчило, що теми, що спричиняють найбільше незадоволення виборців – це корупція, економічні злочини, стан публічних фінансів.

По-перше, це свідчить про системні проблеми в урядовій комунікації навіть на тлі зростання економіки. По-друге, антиістеблішментська риторика ANO більше вражає старших людей без вищої освіти. Це зумовлено непопулярними заходами скорочення бюджетних видатків, зокрема пенсійна реформа уряду Фіали. Гасло партії перекладається як “Стане краще”. Його абстрактність корелює з передвиборчими обіцянками, притаманних для популістських рухів в будь-якій країні: зниження податків одночасно з цінами на електроенергію та збільшенням пенсій.

Суспільні настрої: зовнішня політика

Суспільна думка в Чехії однозначно на боці НАТО: лише 13% незадоволені фактом членства в Альянсі, натомість 76% принаймні частково задоволені. Однак при цьому значна частина респондентів не сприймає загрозу достатньо гостру, щоб виправдовувала витрати на оборону. Так, 39% вважають, що ці витрати є зайвим обтяженням бюджету. При цьому 79% вважають членство в Альянсі необхідним.

Що стосується російсько-української війни, загалом більше 71% чехів вважають це загрозою для європейської та світової безпеки. Трохи менше половини респондентів згодні з діями уряду щодо допомоги Україні, а 31% виступають проти. Тим не менш 55% виступає за виділення фінансової допомоги.

У питання щодо закінчення війни також спостерігається тенденція, пов’язана з віком респондентів.

Так, більше половини респондентів 30+ виступають за завершення війни навіть на умовах серйозних поступок з боку України.

Що стосується питання міграції, то за даними ODI Global 35% не згодні з тим, що чужинці є загрозою порівняно з 23% у 2019. Однак більше половини чехів має негативні упередження щодо них, пов’язані з ризиками збільшення злочинності та безробіття серед чехів. Однак це упередження стосується мігрантів з Близького Сходу.

Читайте також: Прем'єрміністр Угорщини Орбан нацистською промовою спричинив гучний політичний скандал

Чеська опозиція, зокрема лідер ANO, обрала саме українців в якості мішені, оскільки це наразі найбільша група мігрантів у Чехії. Головний меседж такої риторики – “українці забирають наші гроші”. При цьому, українські біженці не мають права на чеські соціальні виплати. Особи з низькими доходами можуть подати заявку лише на гуманітарну допомогу для покриття основних потреб.

В той же ж час значна частина громадян Чехії безпосередньо підтримує Україну. Волонтерська ініціатива “Подарунок для Путіна” зібрала понад 41 мільйон євро від 360 тисяч донорів на закупівлю артилерії, бронетехніки та навіть гелікоптера Black Hawk для ЗСУ. Наостанок, у відповіді на питання про геополітичну орієнтації Чехії більшість респондентів висловили побажання щодо руху до більшої нейтральності.

Читайте також: Віктор Орбан: Нешановний голова

Що може змінитися у зовнішній політиці Чехії після формування нового уряду

Представники ANO неодноразово заявляли, що партія не ухвалить жодних рішень, які загрожуватимуть членству Чехії в ЄС або НАТО. Одним із наслідком зміни зовнішньополітичного вектору Чехії міг би бути опір санкційній політиці ЄС. Але при цьому варто пам’ятати, що Бабіш принаймні декларативно не є таким же проросійським, як Орбан чи Фіцо. Він наголошував, що саме його уряд ухвалив рішення про вигнання 63 російських дипломатів після скандалу з вибухом на складі боєприпасів і нещодавно заявив, що не збирається скасовувати блокування ряд російських медіа.

Крім того, його відмінність від колег по фракції “Патріоти Європи” полягає у відсутності в Росії енергетичних важелів впливу. Від квітні 2025 Чехія більше не імпортує російську нафту, на відміну від Словаччини та Угорщини, та не входить у топ-закупівельників російського газу в ЄС. Тому ризик виникнення проблем для України в цьому контексті є низьким.

Але разом з тим слід очікувати серйозного спротиву вступу України до ЄС. Як і ряд інших країн східного флангу ЄС, Чехія за цих умов перетвориться з бенефіціара на донора європейських структурних фондів. Бабіш, як власник одного з найбільших агроконгломератів Чехії, у цьому не зацікавлений.

Бабіш позиціонує себе як великий прихильник Трампа та його політики, водночас відкидає нещодавно узгоджене збільшення оборонних витрат у рамках НАТО до 5% ВВП і ставить під сумнів зобов'язання за статтею 5 про взаємну допомогу. Також партія Бабіша хоче переглянути рішення уряду про закупівлю сучасних систем зброї, зокрема винищувачів F-35.

У випадку перемоги Бабіша та формування ним євроскептичного уряду Вишеградська група (V4) (Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина) втратить останнього члена, для якого важливість підтримки України не ставиться під сумнів.

Читайте також: Чому без єдності, лідерства й політичної волі ЄС не зможе самостійно подбати про свою безпеку

Якою буде доля військової підтримки України

Чехія є одним із ключових партнерів України в військово-технічній сфері. Прага передала Києву щонайменше 8 вертольотів Мі-24, 190 танків Т-72, 130 бойових машин піхоти БМП-1, 43 САУ DANA, 9 САУ DITA, десятки САУ “Гвоздика”, десятки РСЗВ “Град”, 20 РСЗВ RM-70, 12 ЗРК “Стріла” та 2 “ЗРК” Куб. Загалом, за даними Кабміну України, сума військової допомоги від Чехії склала 900 мільйонів доларів.

Та найважливішою стала “Чеська ініціатива з постачання боєприпасів Україні”. У лютому 2024 року, коли американська допомога була призупинена, ініціатива ЄС щодо закупівлі снарядів буксувала, а Росія, отримуючи снаряди від Північної Кореї, мала перевагу в пострілах у 8-10 разів, Прага оголосила про можливість закупити для Києва 800 тисяч снарядів. Згодом цю цифру неодноразово збільшували.

Відмінність цієї ініціативи полягала в тому, що Чехія шукає боєприпаси за межами ЄС, а півтора десятка країн союзу фінансують їх купівлю. За 2024 рік ЗСУ таким чином отримали близько 1,5 млн боєприпасів, серед яких понад половина – 152 та 122 калібрів радянського зразка, що свідчить про те, що серед постачальників є нейтральні чи навіть лояльні до Росії країни.

Гарантія анонімності постачання – ключова причина, чому Чехії вдалося успішно здійснювати цю програму та отримувати боєприпаси у країнах, які не хочуть публічно продавати їх Україні. Закупівлі здійснюються в закритому форматі – уряд Петра Фіали не розголошує ні продавців, ні суми контрактів. “Чеська ініціатива” закуповує боєприпаси по всьому світу – в Європі, Південно-Східній і Центральній Азії, країнах Африки. Прага також забезпечує логістику та “додаткові витрати”, що забезпечують доставку боєприпасів. 

За оцінкою тодішнього заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка, на початку 2024 року співвідношення артилерійських пострілів між Україною та Росією становило 1:8, а вже влітку – 1:2, що підтверджує ефективність програми та її надважливу роль для Сил оборони.

Читайте також: Чому президент Польщі Навроцький й Ко успішно роблять те, на що РФ раніше мусила витрачати мільярди

В 2025 році Прага планує поставити Києву 1,8 мільйона артилерійських снарядів. В кінці серпня Ян Ліпавський повідомив, що Україна отримала вже понад мільйон снарядів великого калібру з початку 2025 року та що чинний уряд Чехії готовий продовжити програму на 2026 рік. Однак Петр Павел попередив про те, що не може гарантувати продовження військової допомоги Україні після парламентських виборів.

“Чеська ініціатива” зазнає гострої критики з боку місцевої опозиції, зокрема партії ANO. Чинний уряд звинувачують у звʼязках з приватними компаніями-закупівельниками, а останніх – у завищенні цін та низькій якості снарядів. Так, ексклюзивне право постачати боєприпаси для України отримали виключно п’ять компаній-посередників з Чехії – Czechoslovak Group (CSG), STV Group, Colt CZ Group, Omnipol та DSS.

Уряд країни не проводив публічних тендерів та не оприлюднив критерії їх відбору. Дві з п’яти фірм-посередників мають зв’язки з чеськими посадовцями. А радник з питань національної безпеки при уряді Чехії та один із координаторів “Чеської ініціативи” Томаш Пояр, раніше був радником компанії CSG. До складу комітету Colt CZ Group з етики та комплаєнсу входить радник президента Чехії Петр Коларж. Тож наближеність компаній-закупівельників до уряду заперечувати важко, однак це є доволі поширеним явищем – кадри із великого бізнесу та влади часто мігрують, а знайомства залишаються.

Звинувачення ж в завищенні цін та низькій якості снарядів взагалі є ірраціональними. Міністерство оборони України та СОУ не мали жодних вагомих претензій до якості снарядів. Що ж до завищення цін, то пояснення простіше нікуди – ціну в час війни визначають продавці. Не купить Чехія – купить Росія.

Бабіш неодноразово заявляв, що скасує ініціативу з постачання боєприпасів Україні у разі перемоги на парламентських виборах. Лідер ANO та чимало політиків партії стверджують, що на цю програму витрачають багато грошей платників податків, що звісно ж не відповідає дійсності – всі витрати оплачують інші держави ЄС.

Президент Чехії докладає зусиль, аби переконати Бабіша не закривати “Чеську ініціативу”. Влітку Петр Павел збирав усі ключові партії країни для “відвертої розмови, щоб переконатися, що всі вони розуміють принципи безпеки Чеської Республіки”. Після зустрічі він заявив, що ANO не проти продовження ініціативи щодо боєприпасів, лише робить акцент на прозорості процесу.

Тож Бабіш може змінити формат чеської ініціативи щодо постачання артилерійських снарядів Україні, аби виконати свої передвиборчі обіцянки. Одним із варіантів реформи є переведення програми під егіду НАТО, як це пропонував заступник лідера ANO Карел Гавлічек після зустрічі з Петром Павелом.

Розширені формати співпраці Чехії та України в оборонній сфері за уряду Бабіша є ще під більшою загрозою. Президент Володимир Зеленський заявляв у травні, що країни працюють над спільною школою підготовки пілотів літаків F-16, а тогочасний прем'єр-міністр Шмигаль розповідав, що сторони зміцнюватимуть інтеграцію української та чеської оборонних індустрій. Навряд чи це буде пріоритетом нової коаліції.

Суспільні настрої в Чехії щодо допомоги Україні змінюються в негативну сторону, тому Бабіш навряд чи продовжить політику уряду Фіали щодо активної підтримки Києва. Однак можна сподіватися і на те, що лідер ANO не обірве всі зв'язки із Україною в військово-технічній сфері: військова співпраця з Україною є вигідною для чеського бізнесу та економіки загалом.

Наприклад компанія Czechoslovak Group у співпраці з українською компанією “Українська Бронетехніка” здійснює будівництво виробничої лінії для виготовлення 155-мм артилерійських снарядів в Україні. Компанія планує поставити Україні 100 тис боєприпасів у 2025 році, а у 2026-му – понад 300 тис. Навряд чи новий прем'єр-міністр змушувати чеський бізнес відмовлятися від заробітку. 

Таким чином, ймовірна перемога партії ANO Андрея Бабіша на парламентських виборах не обов'язково означатиме тотальну зміну зовнішньої політики Чехії і уподібнення Угорщині. Однак ймовірний вступ її в коаліцію з ультраправими чи ультралівими силами призведе до компромісів із їхніми вимогами, що буде дуже несприятливим фактором для подальшої євроінтеграції України та збереження або посилення санкційного тиску на Росію.

—

Олександр Базар, аналітик Київського інституту національного інтересу; Софія Далібожак, аналітик Київського інституту національного інтересу; опубліковано у виданні LB.ua

Читайте також: 

• Орбан пригрожує заблокувати продовження санкцій ЄС проти росії - Politico
• На «Дружбі» Кремля: як Словаччина та Угорщина створюють пропутинську вісь у ЄС
• Уряд Угорщини анонсував "угорську культурну експансію" на Закарпатті
• Угорщина вкотре врятувала від санкцій очільника рпц гундяєва, а той віддячив урядовця орденом (ФОТО)
• "І так налаштовуємось на півроку під угорським лідерством". Наскільки високі шанси проросійського Орбана очолити Єврораду?
• Риторика Орбана все більше ускладнює його стосунки з Європейським Союзом
• Угорщина - єдина з країн ЄС, яка проголосувала проти фіндопомоги Україні у розмірі 1 млрд євро