Від укусів до стримування: армія дронів дозволяє Україні не програти у війні, але залишається неповноцінною без ракетної складової

Версия для печати

Війна України з російськими загарбниками майже остаточно перетворилася на війну дронів і дронових технологій. На тлі фактичного глухого кута на лінії зіткнення "другим фронтом" і для російської армії, і для ЗСУ стали повітряні атаки в тилах противника.

Головною новацією першої половини 2025 року стало кратне зростання масштабів російських комбінованих атак з використанням ракет, бойових "шахедів" і дронів-обманок. Своєю чергою Україна нарощує дроновий наступ на російську промислову інфраструктуру. Його результатом уже стали відчутні ознаки бензинової кризи в Росії. Ефективність атак з обох сторін забезпечує вдосконалення характеристик основних ударних дронів, зазначає аналітичний проєкт  RE:RUSSIA.

Дронова гонка має і якісний, і кількісний вимір. І якщо в перший рік війни однією з головних її тем були снаряди, яких не вистачало з обох сторін, то тепер про них мало хто згадує. За підсумками 2025 року виробництво різних типів дронів в Україні може сягнути 4 млн, а загальний арсенал з урахуванням європейських поставок - 5 млн.

Однак це лише половина необхідного для зміни балансу сил на користь України, вважають експерти. Російська програма розвитку ударних дронів теж не стоїть на місці: обсяги виробництва зростають, вартість знижується, технічні характеристики апаратів удосконалюються, що підвищує ефективність безпілотних атак.

Читайте також:  «За Уралом» більше не безпечно: український дрон «Лютий» вразив НПЗ за 1500 км від фронту

Однак міць українських атак залишається обмеженою, поки вони включають у себе виключно дрони, а не є комбінованими, як російські. При тому, що поточний баланс сил у війні здебільшого визначається дроновими перегонами, у довгостроковій перспективі ключовим питанням для України залишається розгортання ракетної програми. Така програма не тільки дасть змогу Києву проводити комбіновані атаки, як це робить Росія, але й здатна стати ключовим елементом її стримування, за умови що українське виробництво досягне значних масштабів і дасть змогу накопичити арсенал у 2-4 тис. одиниць.

За такого розвитку подій можна буде говорити про перехід України до розряду реальних військових держав, війну проти яких можна виграти лише ціною значних і майже неприйнятних втрат для сторони, що нападає.

На фронтах повітряної війни

Російсько-українська війна на даному етапі остаточно перетворюється на війну дронів і дронових технологій, на думку більшості експертів і спостерігачів. І хоча експерти сперечаються, чи є це фундаментальною революцією у військовій справі, чи є особливістю цієї війни, в якій обидві сторони не мають у своєму розпорядженні потужної авіації та засобів придушення ППО проти противника, - йдеться у повідомленні; засобами придушення ППО супротивника, на сьогоднішній день перебіг воєнного конфлікту і успіхи сторін визначаються двосторонніми дроновими перегонами, в яких обидві вони беруть участь.

При цьому на тлі глухого кута на лінії фронту, тобто відсутності значущого просування вперед протягом двох років російського наступу на північному Донбасі, "другим фронтом" і для російської армії, і для ЗСУ стали повітряні атаки в тилах противника.

Головною новацією першої половини 2025 року стало кратне зростання масштабів російських комбінованих атак з використанням ракет, бойових "шахедів" і дронів-обманок. Цього вдалося домогтися як за рахунок відпрацювання самої стратегії комбінованої атаки і нарощування чисельності задіяних у ній одиниць, так і за рахунок використання нового типу дронів "Герань-3" / Shahed-238.

Читайте також: "Фламінго" прилетіли. Чи може Україна перевершити Росію в далекобійних озброєннях

Зі свого боку Україна розробила стратегію атак на російську промислову інфраструктуру, передусім на НПЗ та об'єкти зберігання і транспортування палива. Перші серії атак припали також на початок року, потім були призупинені під тиском США, але в липні поновилися і в серпні перетворилися на потужний наступ.

У вересні інтенсивність атак залишилася на рівні серпня, а в Росії з'явилися видимі ознаки бензинової кризи. Нестача бензину становить близько 400 тис. т (з 2 млн), тобто близько 20%, вважають джерела "Коммерсанта", а уряд розробляє термінові заходи боротьби з кризою. Ефективність цієї стратегії може ще більше підвищитися в найближчому майбутньому у зв'язку з тим, що Трамп, за даними The Wall Street Journal, дав дозвіл на використання американських розвідданих для українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Нарощування дронової війни проти російської інфраструктури у другій половині року стало можливим завдяки черговому прориву в дронових технологіях. Станом на серпень нинішнього року ЗСУ мали на озброєнні кілька моделей ударних дронів, включно з Ан-196 "Лютий", FP-1, а також UJ-26 "Бобер", AQ-400 "Коса" та ін., зазначає відомий фахівець з ракетних технологій Фабіан Хоффманн.

Основну роль при цьому на першому етапі відігравав Ан-196 "Лютий", розроблений "Укроборонпромом" у 2023 році. За даними джерел "Української правди", причетних до розроблення стратегії "війни з нафтовиком" ("#еб... шнефть", як вони її називають), у 2024 році на "Лютий" припадало до 80% успішних атак по російських цілях, включно з ударами по Новолипецькому комбінату і НПЗ у Рязані, Нижньому Новгороді та Татарстані.

"Лютий" здатний нести близько 75 кг боєприпасів і здійснювати польоти на 1000 км, оснащений автономною навігаційною системою, може змінювати висоту польоту залежно від рельєфу місцевості, а також коригувати траєкторію під управлінням оператора. Його вартість становить близько $200 тис. (можна порівняти з вартістю російського Shahed-136).

Читайте також: Стіна дронів проти табунів мотоциклів: чи доб'ється Росія успіху в кампанії 2025 року, якщо перемир'я не відбудеться

Однак прорив у дроновій війні цього року багато в чому пов'язаний з використанням нового далекобійного дрона FP-1. На нього тепер припадає близько 60% українських ударів по об'єктах на території Росії, писала в серпні український військовий аналітик Олена Крижанівська. FP-1 зроблений з фанери, а тому легший за російський "Шахед", який виробляється з карбонового матеріалу, зазначає український портал Defence Express.

Тому "Шахед" потребує потужнішого чотирициліндрового двигуна, тоді як FP-1 достатньо двоциліндрового. Дрон FP-1 несе бойову частину до 120 кг (Shahed-136 - до 90 кг) і має дальність польоту до 1600 км (Shahed-136, "за" оцінками експертів RUSI, до 1 тис. км). Технічний директор стартапу Fire Point, який розробив дрон, Іріна Терех в інтерв'ю Associated Press стверджує, що його вартість становить лише близько $55 тис. Наразі Україна виробляє до 3 тис. дронів FP-1 на місяць, вказує Defence Express.

Дронова гонка замість снарядної

Однією з головних тем першого року війни були снаряди. "Шойгу, де снаряди?" - кричав нині покійний творець ПВК "Вагнер" Євген Пригожин тодішньому російському міністру оборони. Європейські та американські військові проводили поспішні ревізії складів і можливостей розгортання нових виробництв. Тепер про них майже не згадують. Натомість обертів набрали дронові перегони, і сторони чудово усвідомлюють свою критичну залежність від їхнього перебігу.

Ще в липні 2022 року український уряд запустив стратегію "Армія дронів" для прискорення розвитку української індустрії дронів, а за рік - ініціативу Brave1, в рамках якої підтримку на суму понад $8 млн отримали понад 1500 оборонних технологічних компаній. На початку 2025 року в Україні працювало близько 500 виробників БПЛА, тоді як три роки тому їх було сім.

Виробництво різних типів дронів в Україні зросло з 600 тис. у 2023 році до 2,2 млн у 2024-му, стверджується в недавньому огляді української дронової індустрії. За підсумками 2025 року воно може скласти 4 млн, заявивпрезидент України Володимир Зеленський. 

Читайте також: Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році

Ще близько 1 млн Україна має отримати від так званої коаліції дронів (утворена на початку 2024 року, вона об'єднує Австралію, Канаду, Нову Зеландію, Туреччину та цілу низку європейських країн, готових організовувати та виділяти гроші на забезпечення українців БПЛА).

Запуск українського БПЛА "Лютий"

Однак, на думку експерта Atlantic Council Марка Андріянича, ці 5 млн безпілотників становлять лише половину кількості, необхідної для зміни балансу сил на полі бою на користь України. При виробництві 10 млн апаратів на рік Україна була б здатна ефективно пригнічувати російське ППО і виводити з ладу лінії постачання російської армії швидше, ніж Москва встигала б їх відновлювати, стверджує експерт.

Технічно Україна здатна виробляти таку кількість дронів. За повідомленням асоціації "Технологічні сили України", яка об'єднує провідних приватних виробників у сфері високих військових технологій, у 2024 році українські виробники РЕБ і дронів були завантажені лише на 37% через відсутність держконтрактів. Однак для дворазового збільшення обсягів виробництва БПЛА будуть потрібні інвестиції союзників у розмірі €10 млрд протягом двох років, вказує Андріянич.

Читайте також: Військова перемога України та закінчення війни — дві різні речі

Російська програма розвитку ударних дронів теж не стоїть на місці. Підгалузь виробництва літальних апаратів є сьогодні найбільш швидкозростаючим сектором російської промисловості (→ Re: Russia: Дрони проти рецесії). За оцінками європейських військових аналітиків, Росія зараз виробляє близько 2700 "шахедів" і 2500 дронів-приманок на місяць, що дає їй змогу запускати до 400 дронів за одну ніч.

При цьому Росії вдалося істотно здешевити їхнє виробництво: якщо на початок війни один Shahed-138 обходився Росії в середньому в $200 тис., то в 2025 році - вже в $70 тис., говорять джерела в українській військовій розвідці. У результаті введення в дію нових виробничих потужностей і стартових майданчиків Росія незабаром зможе запускати в рамках однієї атаки по 1-2 тис. ударних дронів, що стане вкрай серйозним викликом для українських засобів захисту.

Однак головний інноваційний фокус поточного моменту зміщується від виробництва досконаліших і дешевших дронів до пошуку засобів захисту від них. Цим питанням стурбовані сьогодні всі армії і ВПК світу. Але в будь-якому разі перегони дронових технологій являють собою саме перегони: сторони миттєво "підглядають" одна в одної технологічні рішення і копіюють їх. Тому критично важливим виявляється питання швидкого та ефективного впровадження інновацій у масове виробництво.

Читайте також: Як український дроновий фронт став системним фактором у війні з рашистами

Не одними дронами: від "укусів" до стримування

Наскільки ефективною виявиться в результаті українська стратегія війни з російською промисловою інфраструктурою, поки до кінця не зрозуміло. Однак міць українських атак у будь-якому разі залишиться обмеженою, поки вони включають у себе виключно безпілотники. Хоча дрони є головним засобом, що зсуває баланс сил на користь однієї або іншої сторони на теперішньому етапі війни, у довгостроковій перспективі цей баланс буде залежати від комбінації дронових і ракетних систем.

Запуск ракети "Нептун". Фото: Міноборони України

Судячи з усього, Україна зможе вийти на новий рівень, тільки вибудувавши стратегію комбінованих атак, схожих з тими, які регулярно здійснює Росія. Справа впирається, таким чином, у налагодження Україною власного ракетного виробництва, що дасть змогу уникнути використання західної зброї для ударів по російській території.

Читайте також:  Ми всі думаємо, наскільки сильна армія путіна?

Тривалий час ракетна програма України топталася на місці, зазначає Фабіан Хоффманн. Причиною цього були спроби українців спиратися на "багаж минулого" - радянські розробки. Однак перешкодою ставали відсутність комплектуючих, які виробляються в Росії, і вразливість українських підприємств для російських ударів. До кінця минулого року, однак, Україна домоглася успіхів у створенні значної кількості малих крилатих ракет, включно з ракетами "Рута" (дальність польоту - 300 км, максимальна швидкість - 800 км/год) і "Пекло" (дальність - 700 км, максимальна швидкість - 700 км/год).

Нарешті, принципово новою розробкою стала важка крилата ракета FP-5 Flamingo, яку представив у серпні той самий стартап Fire Point - розробник дрона FP-1. Здатна розвивати швидкість до 950 км/год, з масою 6000 кг і корисним навантаженням 1150 кг, вона стане першою в арсеналі України важкою ракетною системою власного виробництва.

Заявлена дальність польоту (3 тис. км) залишає в потенційній зоні ураження майже всю європейську частину Росії. Як писали раніше, якщо вдасться налагодити їхній серійний випуск, то наявність в України арсеналу ракет з такими характеристиками сама по собі змінить баланс сил у війні та створить потужний інструмент стримування російської агресії як на сьогоднішньому етапі, так і в майбутньому (→ Re: Russia: Трофеї ненадійної співпраці).

На думку Хоффманна, стабільний щомісячний випуск 30-50 таких ракет матиме відчутний вплив на перебіг війни, а наявність арсеналу в 2-4 тис. крилатих і балістичних ракет переконає Москву в безглуздості спроб нової агресії проти України.

Спочатку компанія Fire Point заявляла, що виробляє близько 30 ракет Flamingo на місяць, до кінця вересня - що уже 50, а до кінця року обіцяє збільшити виробництво в сім разів, що дасть змогу щорічно випускати понад 2500 ракет. За непідтвердженими повідомленнями українських ЗМІ, перше використання ракети могло відбутися 30 серпня - вона могла вразити ціль на території Криму.

Читайте також: Українські крилаті ракети дальністю понад 3 000 км, вже у серійному виробництві

Фламінго

Хоффманн допускає, що нинішні оцінки обсягу виробництва FP-5 можуть бути завищені. Вузьким місцем проєкту є турбовентиляторний двигун, який використовується в ракеті і який виробляється тільки на заводі "Мотор Січ". Масштабувати виробництво складно і через бойові дії, що тривають: потужності для виробництва і складування ракет займають велику площу, що робить їх уразливими для російських ракетних ударів, а також для актів саботажу.

Читайте також: Українські ракети «Фламінго» летять до Криму тестувати знищувати окупантів

Навіть після закінчення війни великим викликом для України стане пошук розв'язання проблеми безпечного зберігання ракет і одночасної організації процедури їхнього запуску в стислі терміни. Нарешті, ще одним викликом програмі стали звинувачення щодо компанії Fire Point у завищенні цін і наданні недостовірних даних про обсяг поставок (наприкінці серпня газета "Kyiv Independent" з посиланням на п'ять обізнаних джерел повідомила про розслідування, ініційоване проти компанії Національним антикорупційним бюро України, однак саме Бюро "спростувало" ці твердження).

Але якщо всі ці проблеми буде розв'язано і українська ракетна програма набере обертів, то вже наступного року Україна зможе наростити свій потенціал і зробити рішучий крок до статусу реальної військової держави, війну проти якої можна виграти лише ціною значних і майже неприйнятних втрат для сторони, яка нападає.

—

Опубліковано у виданні RE:RUSSIA

Читайте також: 

• Війна дронів та адаптацій. Аналіз поточної ситуації на фронті: звіт воєнного аналітика Майкла Кофмана
• Стіна дронів проти табунів мотоциклів: чи доб'ється Росія успіху в кампанії 2025 року, якщо перемир'я не відбудеться
• Про обстановку на фронтах, найближчих перспективах наступу ЗСУ та військовий потенціал путінської армії
• Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році
• Напередодні "вирішального прориву": Росія готується до "масштабного наступу", результат якого можливо надовго визначить сценарій завершення війни