Втрата надії та репресії російських окупантів: чому кількість учнів з окупації в українських школах зменшується

Версия для печати

 Українська система освіти охоплює менше 8% дітей шкільного віку з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Наразі приблизна кількість таких дітей складає 44 тисячі. Але освітяни та правозахисники свідчать, що з кожним роком ця кількість продовжує зменшуватися.

Одною з головних причин є безпекові фактори, адже ці тисячі дітей і їхні батьки постійно перебувають у зоні ризику. Через навчання в українській системі їм загрожують переслідування й утиски з боку окупаційної влади. Тож діти змушені відвідувати школи, де викладається російська програма, а вдома потай вчити українську.

Практично єдиним виходом для тих, хто зацікавлений в українській освіті, є дистанційне навчання в релокованих з окупованих територій школах. Але останні ініціативи Міносвіти з регулювання онлайн-навчання не лише не сприятимуть збільшенню учнів з окупованих територій, а й можуть призвести до закриття таких шкіл.

Детальніше про те, з якими викликами стикаються українські школярі в окупації та які варіанти вирішення цих проблем бачать правозахисники та Офіс омбудсмана, читайте в матеріалі ZMINA . 

Правозахисники неодноразово наголошували, українські діти в окупації стикаються із системною мілітаризацією, індоктринацією, примусовою паспортизацією, русифікацією та знищенням української ідентичності. 

Директорка мелітопольського ліцею №16, релокованого з окупованої території, Наталія Савченко розповіла виданню ZMINA, як в окупації на рівні шкіл посилюють російську пропаганду серед українських дітей. 

“У них є обов’язкові подорожі та екскурсії. Якщо до окупації за подорожі платили батьки або це були грантові кошти, то зараз Росія посилено фінансує такі поїздки. Дітей повозили по всій Росії та Криму, їм показали, “яка велика Росія та як все там чудово”. У них щодня у школах лунає гімн Росії, розвішені російські прапори та портрети Путіна. Щодня відбуваються уроки “О главном”, і щодня змушують дітей збирати речі для російських солдатів”, – говорить Наталія Савченко. 

Експерти наголошують, що для Росії освіта – інструмент виховання лояльності до війни через мілітаристсько-пропагандистські рухи та організації. Як наслідок, Україна ризикує отримати покоління своїх громадян, яке вже за 11 років окупації не знатиме іншої правди, крім викривленого світосприйняття, нав’язаного Росією.

Експертка з питань внутрішнього переміщення Марія Красненко вказує, що Росія незаконно залучає дітей до мілітаристсько-пропагандистських рухів на кшталт “Юнармії” або “Орлятка”. 

“Учнів будь-якого віку залучають до позашкільних рухів, де створюється специфічна атмосфера нібито єднання, яка сприяє тому, щоб поступово впроваджувати політичний контекст, підвести дітей до того, що Росія – їхня батьківщина. На молодіжну політику у 2025 році Росія запланувала витратити понад 800 млн доларів, щоб сформувати лояльну молодь, яка надалі захоче долучитися до російських збройних формувань”, – розповідає Марія Красненко. 

За оцінкою Центру громадської просвіти “Альменда”, на всіх тимчасово окупованих територіях можуть проживати 1,6 млн українських дітей. За приблизними оцінками органів державної влади України та даними окупаційних адміністрацій, в окупації можуть проживати близько 600 тисяч дітей шкільного віку. Офіс уповноваженого оприлюднив таку статистику за регіональним розподілом:

• Автономна Республіка Крим та м. Севастополь – 285 000і ;
• Запорізька область – понад 41 000;
• Херсонська область – близько 20 000;
• Донецька область – 147 000;
• Луганська область – понад 100 000.

На цих територіях Російська Федерація незаконно змінила систему освіти з українських стандартів на російські і не забезпечує можливості здобуття освіти українською мовою. Тож діти не мають у школах української мови та історії України як навчальних предметів та не можуть спілкуватися українською. 

Крім того, окупаційна влада прицільно працює над знищенням українських та українськомовних книжок в окупації, тому діти та молодь не мають змоги навчатися за друкованими матеріалами.

Офіс омбудсмана також отримує свідчення того, що Росія вдається до погроз й застосовує адміністративні санкції до батьків задля примусу дітей навчатися за російськими стандартами.

Водночас в Офісі омбудсмана переконані, що дистанційне навчання в школах повною мірою може не забезпечити формування компетентності володіння українською мовою через відсутність постійної практики. Як наслідок, це значно ускладнює здобуття української освіти на наступних освітніх рівнях, де освітній процес ведеться державною мовою. Загалом, незаконні дії Російської Федерації у сфері освіти призводять до освітніх втрат, констатують освітяни та правозахисники.  

Коаліція правозахисних організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України закликає уряд розробити Концепцію доступу до освіти для дітей з ТОТ України, яка має передбачати комплекс заходів для подолання освітніх втрат, адаптації до українського контексту, розвитку громадянської стійкості та протидії дезінформації. Також правозахисники коаліції переконані, що Україна має створювати умови, можливості та сприяти виїзду молоді з умов окупації.  

Як усунути освітні виклики для молоді на ТОТ

Офіс уповноваженого вказує, що для учнів із ТОТ, які отримали загальну середню освіту, відсутні варіативні моделі здобуття освіти, які б адаптувалися до їхніх потреб і можливостей. У Омбудсмана переконані, що Міносвіти має забезпечити можливості навчання за дистанційними програмами, підготовку до складання іспитів і адаптаційні курси, які б враховували специфіку, зокрема перебування в умовах триваючої окупації.

В Офісі омбудсмана також вказують на неузгодженість порядків отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту. Так, для отримання освітнього документа про повну загальну середню освіту мешканцям ТОТ, які не планують вступ до українських вишів, потрібно скласти 7 річних оцінювань за рівень базової школи та 15 за рівень профільної. Водночас ті, хто планує вступ до університетів через освітні центри “Крим–Україна” та “Донбас–Україна”, для отримання того самого документа складають 2 річних оцінювання.

Така розбіжність викликана паралельною дією та неузгодженістю між Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти та Порядком прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес.

Також правозахисники констатують недостатню комунікацію з учасниками освітнього процесу зі сторони органів державної влади України. Як приклад запровадження окремих політик, вони наводять впровадження “Школи офлайн” влітку 2024 року. Цей процес відбувався без обговорення з цільовою групою і засвідчив чутливість питань і суттєві застереження з боку освітянської спільноти. 

Загалом, Офіс омбудсмана надав дотичним до освітнього процесу державним органам рекомендації, виконання яких допоможе відновити та зберігати зв’язок держави Україна із дітьми та молоддю в окупації. Нижче наводимо перелік основних рекомендацій. 

Міністерству освіти та обласним військовим адміністраціям

Забезпечити варіативність та адаптивність доступу до закладів середньої освіти через окремі моделі відповідно до потреб, можливостей і пріоритетів дітей та молоді, які проживають в окупації.

Йдеться про створення можливості, щоб учень або його батьки могли обрати навчання в українській системі освіти за однією із запропонованих моделей.

Перша модель. Організація навчання за дистанційною або індивідуальною формами здобуття освіти відповідно до типової освітньої програми, з урахуванням індивідуальних потреб учнів. Ця модель є чинною та застосовується впродовж останніх років для навчання учнів, які перебувають на територіях, тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року.

Друга модель. Організація навчання за дистанційною або індивідуальною формами здобуття освіти відповідно до типової освітньої програми, адаптованої до потреб учнів на ТОТ, що передбачає вивчення лише предметів українознавчого компоненту та враховує особливості перебування здобувачів освіти на ТОТ (“Адаптована освітня програма”). Зокрема, може бути забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня з конкретизацією варіативної складової для формування або відновлення національної та громадянської ідентичності та для подолання освітніх втрат і розривів (за вибором учнів). Схожа модель існує для навчання дітей, які виїхали з України за кордон через війну Росії проти України. 

Третя модель. Організація навчання за однією з індивідуальних форм здобуття освіти, зокрема екстернатною, відповідно до окремої освітньої програми для випускників закладів загальної середньої освіти, які перебувають в окупації, для отримання документа державного зразка про повну загальну середню освіту. Освітня програма цієї моделі має передбачати:

• курси з підготовки до проходження оцінювання з української мови та історії України;
• обов’язкові освітні компоненти для формування або відновлення національної та громадянської ідентичності;
• можливість вибору курсів або навчальних предметів для подолання освітніх втрат.

Ця модель має спростити існуючий механізм отримання документа про повну загальну середню освіту та підготувати дитину до проходження державної підсумкової атестації.

В Офісі омбудсмана вважають, що заклади загальної середньої освіти мають забезпечити реалізацію як усіх трьох запропонованих моделей, так і першої чи/та другої, першої та третьої, другої та третьої.

Тож Міносвіти рекомендують задля залучення здобувачів освіти з окупованих територій сформувати вичерпний перелік закладів, які надають освітні послуги дітям із ТОТ, та оприлюднити перелік на офіційній сторінці Міносвіти. 

“Має забезпечуватись системна координація дій між закладами освіти, департаментами освіти, Міносвіти та іншими зацікавленими, зокрема органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, міжнародними організаціями, радами з питань ВПО. Міносвіти забезпечує роль координатора. Місце проживання або перебування учня на ТОТ не може обмежувати його права бути зарахованим до будь-якого закладу освіти, визначеного МОН таким, що забезпечує здобуття освіти дітьми на ТОТ”, – рекомендується у спецдоповіді.

Серед рекомендацій є запровадження курсів підвищення кваліфікації для всіх учителів, що мають містити методики щодо психологічної роботи з дітьми з ТОТ та з дітьми, які перемістилися на підконтрольну територію. 

Міносвіти, Міністерству цифрової трансформації України та Мінрозвитку

Забезпечити інформування про можливості здобуття освіти дітьми та молоддю з ТОТ.

Для підвищення доступності інформації про можливості навчання в українських закладах освіти дітей із ТОТ відомствам рекомендують розмістити покрокові інструкції на офіційних вебресурсах. Основною платформою має стати сайт МОН.

Крім того, в Офісі уповноваженого вважають, що варто поширити інформацію через регіональні департаменти освіти, вебресурси закладів вищої освіти та закладів загальної середньої освіти, соціальні мережі офіційних освітніх установ і неурядових організацій, міжнародних партнерів.

Запуск інформаційних кампаній має відбуватись через соціальні мережі, радіо й інтернет-ресурси, які є доступними на ТОТ. Підтримка має надаватись через месенджери й електронну пошту, щоб забезпечити оперативний зворотний зв’язок.

Під час розроблення інформаційних матеріалів і вибору каналів поширення потрібно враховувати ризики блокування доступу на ТОТ. Тож до цього процесу необхідно залучати фахівців з інформаційної безпеки, щоб забезпечити надійність, доступність і захист інформації навіть в умовах інформаційних обмежень окупаційної влади.

Міносвіти, Міністерству охорони здоров’я України, Мінсоцполітики 

Забезпечити надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Діти та молодь з ТОТ та їхні батьки мають бути забезпечені безоплатною психологічною допомогою у дистанційному форматі, якщо така необхідна. Потрібно забезпечити проведення психологічних тренінгів для дітей і вчителів, створення груп підтримки тощо.

Допомогу мають надавати шкільні психологи. Їхні ставки мають бути переглянуті з урахуванням специфіки роботи.

Педагогічні працівники, які взаємодіють із дітьми та молоддю з ТОТ, мають володіти високим рівнем психологічної компетентності, адже високий рівень психологічної підготовки вчителів є ключовим елементом створення безпечного та підтримуючого освітнього середовища.

—

Микола Мирний, опубліковано у виданні ZMINA

Читайте також: 

• "Кого боги зненавиділи, того зробили вчителем". Статуси і статки українського сільського вчительства
• Нова школа України: можливості та виклики
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном
• В Міносвіти показали нове обладнання для шкіл і розповіли, як його закуповуватимуть
• Яке робоче навантаження вчителів в Україні та в Європі (докладна аналітика)