Як у 2025 році влада намагалась приборкати НАБУ, активістів і медіа

Версия для печати

Цьогоріч антикорупційна екосистема України опинилася під безпрецедентним тиском з боку державних органів і пов’язаних структур. Кримінальні справи, обшуки та судові процеси проти детективів НАБУ, активістів та журналістів демонструють, що тиск на них має комплексний характер і охоплює не лише окремих людей, а й цілі інституції.

Масштабні дії проти НАБУ, Центру протидії корупції та медіапроєкту Bihus.Info показують системність цих атак: законодавчі ініціативи, інформаційний пресинг і процесуальні обмеження створюють психологічний та професійний тиски, що ускладнює роботу антикорупційних структур і громадських активістів. Водночас активна громадянська позиція та міжнародна підтримка частково стримують спроби підірвати незалежність антикорупційної системи.

Події літа 2025 року підтверджують, що боротьба за незалежність антикорупційних органів ведеться не лише у судах і кабінетах слідчих, а й у публічному дискурсі та на вулицях міст. Відстоювання прозорості, автономності та підзвітності влади залишаються ключовими викликами для держави і громадянського суспільства.

ZMINA зібрала інформацію про відомі та обговорювані на сьогодні кейси, щоб показати, як тиск на антикорупційників проявляється у різних формах та чому їхня робота залишається критично важливою для демократії в Україні.

Операція проти детективів НАБУ: десятки обшуків і затримання

21 липня Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора провели масштабну операцію – близько 70 обшуків у детективів НАБУ та прокурорів САП. Кількох співробітників затримали. У НАБУ заявили, що такі дії правоохоронців паралізували роботу бюро та мають ознаки політичного тиску.

Серед фігурантів справ – детектив Руслан Магамедрасулов і його батько Сентябр. Їх звинувачують у продажі технічної коноплі до Дагестану (РФ). Водночас самі матеріали справи залишаються суперечливими: на оприлюднених СБУ телефонних розмовах одні почули слово “Дагестан”, інші – “Узбекистан”. Свідок, з яким і спілкувалися про ці продажі, підтвердив, що йшлося саме про Узбекистан. Він та його син також заявляли про тиск з боку есбівців, однак у відомстві це спростовують. 

Під час одного із судових засідань 65-річного Сентябра Магамедрасулова роздягли догола “для перевірки”, що родина розцінила як моральний тиск і приниження.

Читайте також: Справу проти детектива НАБУ Магамедрасулова зліплено кривими руками: Железняк описав 10 фактів щодо справи детектива НАБУ (ВIДЕО)

Русланові закидають також зловживання службовим становищем і можливу участь у податкових махінаціях. У НАБУ вважають, що звинувачення сумнівні й можуть бути частиною кампанії із залякування детективів. Нині обидва Магамедрасулови перебувають під вартою.

Руслан та Сентябр Магамедрасулови. Фото: Центр протидії корупції

Ще одного детектива НАБУ – Віктора Гусарова – звинувачують у державній зраді. За версією слідства, у 2012–2015 роках він нібито передавав російським спецслужбам дані про українських правоохоронців. “Координатором” цих дій СБУ називає колишнього заступника керівника охорони Януковича Дмитра Іванцова.

Захист наголошує, що підозра необґрунтована, адже Іванцов на той момент не вважався державним зрадником і обіймав посаду в Управлінні державної охорони України, а комунікація між ним і Гусаровим відбувалася в межах професійних контактів. Матеріали, які стали підставою для звинувачень, зібрали понад десять років тому, й зараз вони не містять нових доказів. 

Юристи також звертають увагу: у 2024 році СБУ офіційно підтвердила Гусарову доступ до державної таємниці – попри те, що факт його спілкування з Іванцовим був відомий. Показово, що ця комунікація відбувалася ще до того, як Гусаров у 2016 році почав працювати в НАБУ.

Наразі він також перебуває під вартою без права внесення застави.

Читайте також: Катували та погрожували вбити: бандитський напад СБУ на детектива НАБУ - нові деталі

Віктор Гусаров. Фото: “Суспільне Новини” / Олексій Арунян

Відомо і про нові, менш гучні справи проти детективів. Так, у вересні 2025 року детективу НАБУ Віталію Тєбєкіну інкримінували недостовірне декларування майна. Ще трьом детективам пригадали старі ДТП, що стало підставою для їхнього відсторонення. У НАБУ та серед правозахисників підкреслюють, що у багатьох випадках застосовані запобіжні заходи та публічні комунікації правоохоронців не відповідають принципам пропорційності та презумпції невинуватості.

Того ж місяця СБУ провела санкціоновані судом обшуки у справі про зловживання на “Укрзалізниці”, зокрема у посадовців компанії та пов’язаних підприємців, серед яких були колишні детективи НАБУ.

У НАБУ припустили, що ці дії можуть бути пов’язані з попередньою роботою колишніх детективів бюро, які розслідували корупційні схеми на держпідприємствах, у тому числі в СБУ, і розцінюють обшуки як можливий прояв тиску на антикорупційні інституції. 

У відповідь у Службі безпеки заявили, що обшуки стосуються виключно фігурантів справи про зловживання у сфері вантажних перевезень та не пов’язані із “тиском на незалежність антикорупційних інституцій”.

Зі свого боку Центр протидії корупції опублікував ухвалу про обшук у помешканні колишнього детектива НАБУ Тараса Лікунова, в якій немає жодної згадки про розслідування зловживань на “Укрзалізниці”, а натомість йдеться про збір доказів у кримінальній справі проти народного депутата Федора Христенка. І саме Лікунов під час роботи в НАБУ викрив корупцію Артема Шила, одного з топкерівників СБУ.

На думку виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, згадані дії есбівців щодо експрацівників НАБУ спрямовані на дискредитацію всієї антикорупційної системи та помсту конкретним особам через розслідування, зокрема підозри есбівцю Артему Шилу у розкраданнях на “Укрзалізниці”, перевірки статків генерала СБУ Іллі Вітюка та розслідування щодо наближених до президента Олексія Чернишова й Тимура Міндіча.

Читайте також: "Міндічгейт" оголив вплив Банкової та втечу головного фігуранта тотальної корупції в енергетиці

Тиск на антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик відзначає, що антикорупційні активісти є тією групою громадських діячів, яка протягом багатьох років системно піддається переслідуванням в Україні. Це відбувається і на національному, і на регіональному рівнях. Причина таких переслідувань полягає у тому, що вони викривають зловживання, схеми, корупційні потоки, за якими стоять інтереси конкретних посадових осіб, або ж у тому, що ці активісти намагаються просувати зміни до законодавства, які зменшують можливості для корупції і незаконного збагачення.

“Протягом останнього десятиліття ZMINA фіксує різні форми тиску на антикорупційних діячів – це і фізичні напади на активістів та їхнє майно (наприклад, підпали будинків, автівок), переслідування членів родини, погрози активістам (у тому числі із надсиланням “траурних вінків” тощо), цькування і дискредитаційні кампанії у соцмережах і медіа із низькою репутацією, а також сфабриковані кримінальні справи проти активістів”, – додала правозахисниця.

Цього літа громадські антикорупційні діячі також відчули значний тиск. 11 липня ДБР повідомило про підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну. Обшуки відбулися в офісі організації та в помешканні активіста – у нього вилучили техніку та документи.

Слідство вважає, що після мобілізації у 2022 році Шабунін тривалий час не з’являвся до місця служби у 207 батальйон ТрО та під виглядом відряджень перебував у цивільних установах, зокрема в НАЗК, при цьому отримуючи щомісячне грошове забезпечення від ЗСУ у сумі понад 50 тисяч гривень. Крім того, йому закидають незаконне користування позашляховиком, ввезеним в Україну як гуманітарна допомога для армії, для особистих потреб.

Командиру 207 батальйону Віктору Юшку слідство інкримінує зловживання службовим становищем: він нібито направив Шабуніна у фіктивне відрядження з метою “неправомірної вигоди нематеріального характеру у вигляді використання звʼязків у майбутньому”. При цьому Шабунін продовжував отримувати повну грошову винагороду. Загальна сума виплат Шабуніну за 2022–2023 роки, за даними слідства, склала близько 224 тисяч гривень. Юшко заперечує провину, пояснюючи, що дії щодо Шабуніна були на підставі звернень уповноважених органів, а додаткові виплати не є порушенням.

15 липня Печерський суд обрав Шабуніну запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Йдеться про заборону залишати населений пункт, де розташована військова частина, здачу закордонного паспорта, заборону спілкуватися з колишнім військовим командиром та іншими військовослужбовцями, підозрюваними у справі Юшка, а також заборону контактувати з працівниками НАЗК і відвідувати будівлю відомства.

Це викликало критику з боку правозахисників та міжнародних організацій, які бачать в такому переслідуванні ознаки політизації процесу і спробу дискредитації активіста.

У серпні слідчі дії продовжилися: ДБР вручало нові підозри, а суди продовжували розгляд справ. Ці процесуальні заходи створювали атмосферу постійного тиску і складнощів для роботи Центру протидії корупції.

На початку листопада 2025 року Обсерваторія із захисту правозахисників – партнерська ініціатива Всесвітньої організації проти тортур (OMCT) та Міжнародної федерації з прав людини (FIDH) – закликала українську владу негайно зупинити будь-яке переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна.

Автори звернення також наголосили, що влада має гарантувати усім правозахисникам і антикорупційним активістам в Україні можливість вільно та безперешкодно здійснювати свою законну діяльність – без тиску, переслідувань чи загрози криміналізації.

Читайте також: Знищення антикорупційних органів: що стоїть за обшуками в НАБУ

Паралельно силовий тиск відчули й медіа. Так, журналісти “Слідство.Інфо” звернулися до правоохоронців через випадок, коли автору видання Євгенію Шульгату працівники ТЦК після вказівки, ймовірно, працівника СБУ намагалися вручити повістку. Шульгат напередодні випустив розслідування щодо майна родини керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка, тож команда вбачає у такій поведінці тиск. 

Команда журналістів та юристів-антикорупційників Bihus.Info теж зазнала інформаційних атак і публічних спроб дискредитації з боку окремих народних депутатів. Журналісти повідомляли про витоки службової інформації та спроби впливу на редакційну політику. Експерти вважають, що ці дії спрямовані на залякування команди й обмеження публікації матеріалів про корупцію у вищих ешелонах влади.

У вересні керівник Bihus.Info Денис Бігус заявив, що знову йде служити, зазначивши, що “пропозиція від Вінницького ТЦК була такою, від якої важко відмовитись”.

Закон №12414 і протести: як суспільство відстоювало незалежність НАБУ та САП

Одним із найрезонансніших епізодів тиску на антикорупційну систему у 2025 році стала спроба обмежити незалежність НАБУ та САП через ухвалення законопроєкту №12414. Документ викликав хвилю протестів у десятках міст України – від Києва й Львова до Дніпра, Одеси, Харкова та Чернігова. Громадські активісти, правозахисники та міжнародні партнери попереджали, що його реалізація може зруйнувати фундамент антикорупційної реформи.

22 липня Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон, який вносив зміни до Кримінального процесуального кодексу. Законопроєкт передбачав надання генеральному прокурору права здійснювати контроль за діяльністю НАБУ та САП. Критики зауважували, що це суперечить принципу інституційної незалежності антикорупційних органів і відкриває шлях до політичного впливу на їхню роботу.

Генпрокурор Руслан Кравченко запевняв, що контроль потрібен “для очищення системи від російських впливів” і що бюро нібито залишатиметься незалежним. Водночас у громадянському суспільстві заявили, що подібні аргументи – лише прикриття для централізації влади й послаблення антикорупційних механізмів.

Після ухвалення законопроєкту та масштабних обшуків, коли СБУ та ДБР затримали кількох детективів НАБУ, звинувативши їх у можливій співпраці з російськими спецслужбами, в Україні спалахнули протести.

На вулиці вийшли сотні людей. У Харкові на площі Свободи мітингувальники скандували “Руки геть від НАБУ!” та “Ганьба!”. У Чернігові тримали плакати з написами “12414 – номер зради” та “Корупція аплодує”. У Львові понад пів тисячі людей вигукували: “Мої рідні воюють не за це!” і “Єдиним джерелом влади є народ”.

Читайте також: Цього боїться корумпована СБУ: колектив НАБУ звернувся до Апеляційного суду щодо справи Магамедрасулова: просять забезпечити публічний розгляд

Мітинг у Києві

Занепокоєння висловили і міжнародні партнери України. Представники ЄС та США закликали владу дотримуватися міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики та гарантувати незалежність НАБУ і САП.

Після кількох днів тиску – як з боку суспільства, так і з боку міжнародних партнерів – ВР ухвалила новий закон, який повертав незалежність антикорупційним органам. Цей крок сприйняли як компроміс між владою та громадськістю й часткове відновлення довіри до державної антикорупційної системи.

Нові справи – стара схема

Протидія корупції в Україні ще до початку повномасштабного вторгнення Росії залишалася одним із найризикованіших напрямів громадської діяльності. Лише у 2020 році правозахисники зафіксували 101 випадок нападів або переслідувань активістів. Найнебезпечнішими сферами стали боротьба з корупцією, захист прав ЛГБТІК-людей та охорона довкілля.

Найпоширенішими методами тиску були залякування (22 випадки), фізичні напади (21) та пошкодження або знищення майна (18). Лише у чотирьох інцидентах нападників вдалося притягнути до відповідальності. Найбільше порушень виявили у Києві (44) та Одеській області (10), далі – Київська і Дніпропетровська (по 8) та Харківська області (6).

Активістів переслідували не лише фізично, а й юридично. Фіксували зловживання адміністративним правом – діячів штрафували або затримували за проведення мирних зібрань, більшість із цих протоколів суди згодом скасували. У 2020 році також зафіксували 10 випадків юридичного переслідування та дев’ять – дискредитаційних кампаній. Один із найвідоміших – позов народного депутата Андрія Деркача проти Центру протидії корупції (ЦПК) та організації “100% життя” через нібито розкрадання міжнародної технічної допомоги на суму 149 мільйонів доларів. Звинувачення супроводжувалися медіакампанією, у якій голову ЦПК Віталія Шабуніна та голову ради “100% життя” Дмитра Шерембея без доказів називали причетними до зловживань.

Як зазначає Тетяна Печончик, найбільш небезпечними для антикорупційних активістів після Євромайдану були 2017–2018 роки, коли відбулася ціла низка нападів і замовних убивств, замахів на життя активістів – наприклад, на Катерину Гандзюк, Олега Михайлика, Сергія Стерненка, Михайла Берчука. Це розлютило суспільство, і окремі з цих випадків стали доволі резонансними та викликали хвилю протестів і вуличних акцій, зокрема тих, які координувала ініціатива “Хто замовив Катерину Гандзюк”.

“Випадок Катерини Гандзюк став унікальним у тому сенсі, що за ґратами опинилися не тільки виконавці, але і замовники вбивства. Таким чином цим зловмисникам надіслали сигнал, що відкупитися і вийти сухими з води не вийде.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально перевернуло ситуацію – у 2022 році ми практично не фіксували нападів на активістів на підконтрольній уряду України території. Але в наступні роки ця тенденція з нападами на активістів, які протидіють корупції і організованій злочинності, та на журналістів-розслідувачів, на жаль, відновилася і знову наростає”, – підкреслила голова правління Центру прав людини ZMINA.

Читайте також: Олена Щербан: Як фальсифікують справу проти керівника детективів НАБУ, який документував друга Зеленського – Міндіча

У 2024 році тиск на антикорупційних активістів і журналістів-розслідувачів не лише не зменшився, а й набув нових форм – із використанням державних інституцій. 10 квітня СБУ та ДБР провели обшук у голови Харківського антикорупційного центру Дмитра Булаха, який водночас служив у Нацгвардії. Правоохоронці заявили про “зловживання при зарахуванні на службу”, однак підозри не вручили. Експерти назвали це помстою за викриття Булахом місцевих зловживань і публікацію інформації про подвійне громадянство одного з посадовців.

Торік під тиском також вчергове опинилися Віталій Шабунін та редакція Bihus.Info, а ще – журналісти-розслідувачі Євгеній Шульгат (“Слідство.Інфо”), Юрій Ніколов (“Наші гроші”), головний редактор руху “Чесно” Олександр Саліженко та інші.

У відповідь на ці події представники громадянського суспільства оприлюднили спільну заяву, у якій засудили переслідування активістів і журналістів під приводом перевірок, мобілізації чи служби в ЗСУ. Вони наголосили, що такі дії дискредитують не лише конкретних людей, а й Україну на міжнародній арені, створюючи підґрунтя для російської пропаганди.

Громадськість закликала владу та правоохоронців гарантувати захист антикорупційних активістів і журналістів, припинити практику незаконних переслідувань та покарати посадовців, які використовують державні ресурси для помсти. Без належного реагування, як зазначали експерти, такі випадки можуть перерости у системну проблему й суттєво підірвати довіру до антикорупційної політики держави.

Читайте також: Вороги народу України: 8 діючих нардепів, які голосували за "диктаторські закони" 16 січня підтримали ліквідацію незалежності НАБУ та САП

Війна триває, а корупція теж

Попри повномасштабну війну, антикорупційні органи та активісти продовжують робити критично важливу роботу, забезпечуючи прозорість органів влади та захист інтересів громадян. Саме зараз, у період зовнішньої агресії та руху України до ЄС, контроль над корупцією та незалежність демократичних інституцій набувають особливого значення.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців підтримують боротьбу з корупцією та право на критику влади. 56% респондентів вважають, що в Україні є реальні антикорупційні зусилля, а 90% — що владу можна й потрібно критикувати, переважно конструктивно. Лише 8% переконані, що критика влади неприпустима (у 2024 році таких було 13%).

При цьому 58% опитаних виступають за помірковану і конструктивну критику, аби не розхитувати ситуацію в країні, а 32% підтримують безкомпромісну й жорстку критику. Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, частка прихильників радикальної критики зростає до 45%, проте навіть у цій групі більшість (54%) схиляється до поміркованішої позиції або взагалі проти агресивної критики.

Ці дані свідчать, що українське суспільство усвідомлює важливість прозорості та контролю над владою навіть у складні часи. Саме така позиція створює тиск на державу та стимулює впровадження реформ, необхідних для виконання критеріїв ЄС і зміцнення демократичних інституцій.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка переконаний, що на шляху вступу України до ЄС найбільш складним буде проведення реформ у сфері демократичних інституцій, судочинства та боротьби з корупцією. Ці трансформації закріплені в першому переговорному кластері “Основи”, і їх реалізація прямо залежить від ефективної роботи антикорупційних структур та активістів.

Так чи інакше, антикорупційники залишаються незамінними для збереження довіри до держави, особливо у період війни та під час важливих євроінтеграційних реформ. Підтримка з боку громадян та суспільна увага до їхньої діяльності створює умови, за яких боротьба з корупцією продовжує бути реальною і результативною, хоч і небезпечною.

—

Маргарита Кравченко, опубліковано у виданні Центру прав людини ZMINA

На цю тему:

• Життя українців для Міндіча і Ко нічого не варті: він тиснув на Умєрова щодо закупівлі неякісних бронежилетів у шарашкіної контори (ПОДРОБИЦІ)
• "Революційні" $1.2M для "Че Гевари": НАБУ показало, як Чернишов "лікувався" у "пральні" Міндіча
• Марія Барабаш: Зеленський - це Партія Регіонів 2.0
• Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції - Свириденко
• Дана Ярова: Мовчання ягнят
• Офіційно: "Карлсону" та його "пральні" виписали підозри у створенні злочинної організації на "Енергоатомі"
• "Жах для тебе, а не для мене": НАБУ показало "Карлсона/Міндіча" – боса ОЗГ
• Ще один ляпас СБУ: ще у 2023 році "Енергоатом" допоміг виїхати за кордон експомічнику зрадника Деркача Бояринцеву - Железняк (ДОКУМЕНТ)
• Дана Ярова: Як зачистка антикорупційних органів співпала з мільйонами в сейфах чиновників