Як в Україні під час війни гундяєвським «генералам» вручають ордени та квіти

Версия для печати

 В одному з нещодавніх своїх звернень так звана «У»ПЦ стверджувала, що заявити Москві про свій вихід зі структур РПЦ вона не може, бо це нібито відновлення контактів зі структурою у країні-агресорі.

Хоч Українська держава не вимагає нічого більше, ніж чітко задекларувати: «Ми, Москво, більше не з тобою!». Це не вимога відновлення  «контактів», це заклик надіслати чіткі слова відмежування за належною адресою. Але насправді контакти Церкви, очолюваної митрополитом Онуфрієм Березовським, із російськими архиєреями тісні і дружні, вчергове наголошує видання РІСУ.

Наведу спершу дві важливі цитати…

Перша із резолюції Європейського Парламенту, ухваленої 10 вересня 2025 р.: «Одним із головних каналів російської пропаганди в Молдові є підпорядкована Москві Митрополія Кишинівська і всієї Молдови, яка перебуває в юрисдикції Російської Православної Церкви»

Друга із ще однієї резолюції – від 17 квітня 2024 р. — але вже не Європарламенту, а Парламентської Асамблеї Ради Європи, тобто організації, котра об’єднує делегації законодавчої влади не лише країн Євросоюзу, а переважної більшості країн географічної Європи:

«Єрархи Московського Патріархату Російської Православної Церкви, включно з патріархом Кирилом, виступають прихильниками ідеології «русского міра», оголошуючи війну проти України та «сатанинського» Заходу «священною війною всіх росіян», закликаючи православних вірян жертвувати собою заради своєї країни. Асамблея обурена, що режим Владіміра Путіна та його уповноважені [proxies] в єрархії Московського Патріархату так використовують релігію і спотворюють християнську православну традицію. Асамблея засуджує таку риторику та наголошує, що підбурювання до скоєння злочину агресії, геноциду та воєнних злочинів – це само по собі злочин. Асамблея закликає всі держави розглядати патріарха Кирила та єрархію Російської Православної Церкви як ідеологічне продовження режиму Владіміра Путіна. Вони – співучасники воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних від імені Російської Федерації та ідеології "русского міра"».

Російська Православна Церква (РПЦ) і нині діє поза межами Російської Федерації, у тому числі у країнах Євросоюзу, де її представництва навіть можуть отримувати фінансування від держави.

Присутня вона і в Молдові: тамтешня її частина зветься «Православна Церква Молдови» (ПЦМ) або «Кишинівсько-Молдовська митрополія». Її священники та єпископи – це клірики РПЦ. І якщо пастирі та владики «Української» Православної Церкви («У»ПЦ) принаймні на словах заперечують, що вони – служителі РПЦ, то їхні брати в ПЦМ і тепер цілком відкрито позиціюють себе як клір Російської Церкви.

Є чимало фактів, що єрархія ПЦМ – одне ціле з гундяєвсько-путінською ідеологічною армією. Мені спадає на думку така метафора щодо них – «церковні генерали русского міра». Наприклад, на офіційному сайті РПЦ (доступному в Україні через VPN) бачимо сповіщення від жовтня 2024 р. про відвідини цілою групою капеланів ПЦМ головного храму Збройних Сил Росії. До речі, мілітарна естетика цієї недавно зведеної культової споруди не раз викликала ошелешені реакції і враження несумісності із християнськими смислами.

Читайте також: Онуфрій Почекун. Чому московська церква в Україні чекає переговорів з рашистами як манни небесної

Єпископ і священники з Молдови у храмі Збройних Сил Росії (Москва), 2024 р. / Джерело фото: Фото із сайту РПЦ.

Сайт цитує слова молдовського єпископа Ніколая Рошки, котрий очолював делегацію: «По-перше я дякую Богові та висловлюю глибоку вдячність Патріархові Московському і всієї Русі Кирилу та нашому митрополиту Кишинівському і всієї Молдови Владіміру за те, що завдяки їхнім старанням, молитвам відбувся цей паломницький тур. Приємно й те, що цього року ми приїхали – група військових священників, і не лише військових священників, а й миряни, священнослужителі – до Свято-Троїцької Сергієвої лаври: відвідали її, помолилися на Божественній літургії. А також прибули сюди, до цього прекрасного храму, головного храму Збройних сил Росії, аби подивитися, помолитися, побачити щось прекрасне».

Таке от «прекрасне» – у «капищі», де освячуються масові вбивства!

Згаданий тут митрополит Кишинівський і всієї Молдови Владімір Кантарян, як відомо, постійний член Синоду РПЦ. Він сам заявляв у січні 2023 р. в інтерв’ю радіо «Німецька хвиля», що є не тільки громадянином України, а також і громадянином Росії, має і російський, і молдовський дипломатичні паспорти.

Митрополит Владімір Кантарян в Москві на засіданні Синоду РПЦ в липні 2025 р. / Джерело фото: Фото із сайту РПЦ.

Кантарян – не просто числиться постійним членом російського Синоду, а регулярно бере участь в його засіданнях в Москві. От скажімо, сповіщення про його участь у засіданні Синоду 24 липня 2025 р. На тому засіданні, як і на багатьох інших, приймалися окупаційні ухвали і щодо тих чи інших дій РПЦ на загарбаних територіях України. Наприклад, в журналі (протоколі) засідання сказано: «Видавнича рада РПЦ та видавництво Московської Патріархії до регіонів Донбасу та Новоросії доправили понад 44 000 примірників різних книг… Загалом із 2022 року на згадані території доставлено близько 107 000 примірників книжкової продукції». Годі сумніватися, що в багатьох тих книжках і брошурах – кондова пропаганда шовіністичних ідей.

На світлинах зі згаданого засідання ми бачимо Кантаряна в Даниловому монастирі в Москві – праворуч від Гундяєва, який очолює зібрання, і під його портретом на стіні. 

Але портрети Гундяєва – не тільки в московських кабінетах. Єпископи ПЦМ демонструють свою вірність Кирилу, розміщуючи їх у власних робочих кабінетах у молдовських містах. Наприклад, на сайті Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ чимало сповіщень про службові активності тамтешнього архиєпископа Петру Мустяце. На численних світлинах бачимо його «под сенью» Кирилового обличчя. У час повномасштабної війни Росії проти України.

У кабінеті архієпископа Петру Мустяце - портрет Кирила Гундяєва, 2025 р. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

Цей архиєрей у наші дні є членом однієї із синодальних комісій РПЦ і бере участь у її засіданнях, на яких головує вікарій Московського Патріарха. І він – частий візитер до функціонерів «У»ПЦ. Багатьом може здатися це неможливим, але факт у тому, що йому вдається легко перетинати молдовсько-український кордон, їдучи в нашу державу на їхні запрошення.

Востаннє він брав участь у спільних службах із буковинськими архиєреями та священниками Мелетієм Єгоренком, Никитою Строжуком та іншими два тижні тому – 27 серпня 2025 р., про що сповіщають і офіційний сайт його єпархії, і ФБ-сторінка «Вірні Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ».

Читайте також: Релігієзнавець щодо припису до УПЦ МП: В Україні свобода віросповідання, заборонені лише зв’язки із Москвою

Спільне служіння архиєреїв "У"ПЦ з архієпископом РПЦ Петру Мустяце, 27 серпня 2025 р., Колінківці, Чернівецька область. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

У 2023 р. саме він передавав орден Одеському митрополитові Агафангелу Саввіну від гундяєвського соратника Кантаряна. Також саме він 11 квітня 2025 р. передав Кантарянові орден, яким того нагородив Онуфрій. Орден, як і годиться, супроводжувався підписаною Онуфрієм грамотою із підкресленням «За заслуги перед УПЦ». Цікавий момент. У липні я сповіщав про цей кричущий факт на своїй ФБ-сторінці. І давав посилання на відповідну новину на офіційному сайті ПЦМ. Тепер за відповідним лінком порожньо: новину прибрали! Однак у мене на сторінці збережені світлини та скриншоти, які чітко підтверджують факт нагороди Онуфрієм постійного учасника засідань злочинних збіговиськ у Москві. Також ця інформація наявна на інших молдавських сайтах.

Орденська грамота від митрополита ПЦМ / РПЦ Владіміра Кантаряна митрополитові "У"ПЦ Агафангелу, вересень 2023 р. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

Фото з екрану нині вже видаленого сповіщення сайту ПЦМ / РПЦ про орден митрополитові Владіміру Кантаряну від митрополита Онуфрія, березень 2025 р. 

Сам же Петру Мустяце – цей любитель кабінетного затишку під портретом Гундяєва – також отримав у 2024 і 2025 рр., тобто на третьому і четвертому роках повномасштабної війни, нагороду від Онуфрія. І то не одну, а цілих два (!) ордени. А може, й більше.

Але про два точно є сповіщення на офіційних ресурсах. Орденом Георгія Побідоносця Онуфрій відзначив Петру Мустяце 29 вересня 2024 р. А не минуло й півроку, як 7 лютого 2025 р. предстоятель «У»ПЦ удостоїв його ще й ордена Ярослава Мудрого. Обидва ордени вручав від імені та за дорученням Онуфрія Агафангел Саввін, з яким Петру, вочевидь, дружить особливо тепло. Про це свідчить фото із уже згаданого сайту Унгенської та Ніспоренської єпархії.

Читайте також: Про кремлівську пропаганду у храмах УПЦ МП в Україні: патологічна загрузлість у “русском мірє”

Митрополит "У"ПЦ Агафангел Саввін вручає архиєпископу ПЦМ / РПЦ Петру Мустяце орден від предстоятеля "У"ПЦ Онуфрія, 2024 р. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ

Орденська грамота від митрополита Онуфрія архиєпископу ПЦМ / РПЦ Петру Мустяце, вересень 2024 р. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ

Але дружать та співпрацюють (колаборують?!) Онуфрій та Петру й особисто. Мене просто таки шокувало фото із сайту Унгенської та Ніспоренської єпархії, де бачимо за спільним столом Березовського і Мустяце. Сповіщення на сайті називає це «духовною бесідою».

Чи не влучніше б назвати цей діалог нарадою спецагентів? І навіть не факт їхньої зустрічі найбільш вражає, а те, що на стінах кабінету – портрети багатьох російських патріархів! Вони розвішені, вочевидь, у хронологічному порядку – від найпершого Патріарха Московського і до сьогодення. І це вже не в Молдові, це в Одесі, в Україні, адже сповіщається, що зустріч відбулася 28 вересня 2024 р. в контексті святкування річниці Свято-Успенського Одеського монастиря.

Читайте також:  «Просто виконайте закон». Держава пропонує УПЦ (МП) розлучитися з Москвою, у відповідь — позов до суду і здивування

Митрополит Онуфрій та архиєпископ ПЦМ / РПЦ Петру Мустяце в Одесі, вересень 2024 р. На бічних стінах - портрети московських патріархів. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

Дружня зустріч в Одеській області митрополита Агафангела та архієпископа ПЦМ / РПЦ Петру Мустяце, лютий 2025 р. / Джерело фото: Фото з сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

Цікаво, що такий близький Онуфрієві та Агафангелові Мустяце також активно комунікує із тими людьми у світі, які прямо виступають апологетами Гундяєва. Наприклад, прикметним є його візит у жовтні 2024 р. до архиєпископа Єрусалимського Патріархату Феодосія Севастійського. Це теж, звісно, супроводжувалося взаємним обміном відзнаками.

Митрополит ПЦМ / РПЦ в гостях у світового апологета Гундяєва архиєпископа Феодосія Севастійського (Єрусалимський Патріархат), жовтень 2024 р. / Джерело фото: Фото із сайту Унгенсько-Ніспоренської єпархії ПЦМ / РПЦ.

Зрештою, і «У»ПЦ на своєму офіційному сайті не раз цитувала, зокрема, і зовсім недавно – 3 серпня 2025 р. – слова підтримки цього єрусалимського єрарха на її адресу і безпосередньо Онуфрієві. Законну та справедливу вимогу держави до «У»ПЦ недвозначно розірвати з Москвою цей владика лукаво іменує «переслідуванням». Ось цитата: «В Єрусалимі ми молимося за Його Блаженство митрополита Онуфрія та за Українську Православну Церкву, і звертаємось до всіх духовних і церковних авторитетів світу, а також до правозахисних й гуманітарних організацій, із закликом зупинити систематичне переслідування, якому піддається ця Церква».

Феодосій сумозвісний тим, що під час цієї війни активно поширює вигідний Москві оманливий наратив про нібито «миротворчість» Гундяєва. Ось його слова: «Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил не раз у своїх заявах закликав до миру, але його духовний обов’язок як Патріарха Московського – захищати свою країну і свою Батьківщину, засуджувати західні змови та проєкти, спрямовані проти Росії».

Це цілком перегукується із тезою так званого Наказу XXV Всесвітнього російського народного собору «Сьогодення і майбутнє Росії» (березень 2024 р.). Ось ті жахливі слова, які для Росії – керівництво до таких самих жахливих дій:

«Спеціальна воєнна операція є новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу проти злочинного київського режиму та колективного Заходу, що стоїть за ним. Вона ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року. У ході СВО російський народ зі зброєю в руках відстоює своє життя, свободу, державність, цивілізаційну, релігійну, національну й культурну ідентичність, а також право жити на власній землі в межах єдиної Російської держави. З духовно-моральної точки зору спеціальна воєнна операція є Священною війною, у якій Росія та її народ, захищаючи єдиний духовний простір Святої Русі, виконують місію «Утримувача», що боронить світ від натиску глобалізму й перемоги Заходу, який занепав у сатанізм. Після завершення СВО вся територія сучасної України має увійти до зони виключного впливу Росії. Можливість існування на цій території русофобського, ворожого Росії та її народові політичного режиму, так само як і режиму, керованого з ворожого Росії зовнішнього центру, має бути повністю усунута».

Читайте також:  "Священна війна" патріарха "русского міра" та шизофашизму проти України

Лицемірство «У»ПЦ та Онуфрія в тому, що вони цитують Феодосія, мовляв, не буває хороших воєн, усі вони погані, але знають, що Феодосій прямо підтримує Гундяєва, який благословляє війну та «обіцяє» змиття гріхів загарбникам. Кваліфікуючи слова та вчинки Гундяєва як нібито справедливий захист ним своєї Батьківщини, Феодосій перевертає правду з ніг на голову.

Наведу ще одну промовисту вкрай шовіністичну тезу зі згаданого Наказу російського народного собору: «Росії слід повернутися до доктрини, що існує понад три століття, згідно з якою русскій народ складається з великоросів, малоросів і білорусів, які є гілками (субетносами) одного народу, а поняття «русскіє» охоплює всіх східних слов’ян – нащадків історичної Русі. Окрім визнання й розвитку у вітчизняній науці, доктрина триєдності повинна бути законодавчо закріплена, ставши невід’ємною частиною російської правової системи. Триєдність має бути залучена до нормативного переліку російських духовно-моральних цінностей і здобути відповідний правовий захист».

Наголошу: цей собор з року в рік очолює саме Гундяєв. І цей документ, вочевидь, скріплений його підписом. Коментарі зайві, правда?

Під час наречення Патрокла Поромбака на єпископа ПЦМ / РПЦ. Москва, Тронний зал храма Христа Спасителя. Квітень 2024 р. /  Джерело фото: Фото - сайту РПЦ.

До речі, є ще один єрарх з Молдови – Патрокл Поромбак (світське ім’я – Анатолій). Зовсім «новенький» в архиєрейському статусі. У квітні 2024 р. у Тронному залі храму Христа Спасителя в Москві Гундяєв та інші російські архиєреї нарекли його на єпископа. Нареченню передувало обрання його вікарним єпископом на засіданні Синоду Російської Церкви – 12 березня 2024 р.

До слова, те саме засідання Синоду прийняло окупаційні рішення щодо загарбаних Росією територій Запорізько-Мелітопольської єпархії. Після обряду наречення Патрокл виголосив зворушену промову, звернуту до «його Святості, Святішого владики та Отця» та інших російських архиєреїв, що зібралися там. Промова рясніє такими епітетами щодо Гундяєва і його соратників: «богомудрі», «просвітлені Богом» і т.д. А ось ще цитата з його звернення до Гундяєва: «Ваша Святосте, Ви завжди будете для мене живим і дієвим прикладом».

І майже одразу після події в Москві – через якісь три місяці – цього наслідувача прикладу злочинця Гундяєва із квітами зустрічали в Україні – у Чернівецькій області. У червні та липні 2024 р. на запрошення єпископів «У»ПЦ Мелетія Єгоренка, Силуана Чорнея, Лонгіна Жара, Никити Сторожука його радо приймають і слухають його проповіді у селах нашої країни: Красноїльську, Банченах, Димці. Про все це свідчать сповіщення на офіційних сайтах "У"ПЦ та ФБ-сторінці «Вірні Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ».

Наприклад, офіційний сайт «У»ПЦ та згадана ФБ-сторінка інформували 16 липня 2024 р. про подію, що відбулася 15 липня того ж року в Красноїльську Чернівецької області: «Наприкінці богослужіння єпископ Патрокл привітав настоятеля та вірян з визначною подією в житті парафії та виголосив проповідь». Проповідь, за визначенням, це морально-духовна настанова, це щось виховне. Поставмо собі запитання: на що спрямоване виховання в «У»ПЦ, якщо проповіді в її храмах доручають у наші дні особам, котрі під час повномасштабної війни Росії проти України отримують від Гундяєва наречення, звеличують його нібито «мудрість» й обіцяють завжди сприймати його як приклад для себе?

Блюзнірськи промовистою є й світлина на ресурсах «У»ПЦ, де таку заплямовану та загрозливу для державної безпеки людину, як цей Патрокл, буковинці – адепти «У»ПЦ зустрічають квітами!

Читайте також:  Релігієзнавець Юрій Чорноморець: 90% єпископату УПЦ МП підпадають під різного роду статті кримінального кодексу

Єпископа ПЦМ / РПЦ Патрокла Поромбака почесно зустрічають у Красноїльську на Буковині квітами, липень 2024 р. / Джерело фото: Фото з ФБ-сторінки "Вірні Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ".

Вартий згадки і ще один частий гість «У»ПЦ та її Чернівецько-Буковинської єпархії – єпископ Філарет Кузмін, також обраний Синодом РПЦ на чолі з Гундяєвим під час повномасштабної війни – у жовтні 2023 р. До речі, на тому засіданні, де був присутній орденоносець Кантарян, і де, серед інших питань, також ухвалювалися окупаційні рішення про порядкування РПЦ в Криму, відібраного в України Росією.

Філарет Кузмін, до слова, 19 серпня 2025 р. у Банченах Чернівецької області вручив орден від Кантаряна буковинському митрополитові Лонгіну Жару. У той день Жар отримав ордени і від Кантаряна, і особисто з рук Онуфрія.

На мою думку, також саме цей Філарет передав від Онуфрія орден проросійському політику, прихильнику більшовицької ідеології Ігорю Додону, який під час війни хизується своїми поїздками до віце-прем’єрів Росії. Як відомо, фото грамоти з підписом Онуфрія та самого ордена Додон опублікував на своїй офіційній ФБ-сторінці із «пташкою» – знаком гарантії автентичності сторінки.

Згодом «У»ПЦ спробувала спростувати факт нагородження цього частого відвідувача будинку Уряду Росії. Однак факт присутності Філарета 19 серпня 2025 р. в Банченах разом із Онуфрієм та факт його ж участі 20 серпня в Молдові у святкуванні, про яке Додон і зробив сповіщення з інформацією про орден, дають підстави не вірити у спростування.

Я вважаю, у верхівці «У»ПЦ сподівалися, що жест їхньої любові до путінського і лукашенківського друга не помітять в Україні. А коли прорахувалися в цьому, – поширили нібито «спростування». Серед світлин до цього матеріалу додаю і те фото з ФБ-допису Додона, де видно, що він на згаданому святкуванні в молдавському селі Каларашівка стоїть біля Філарета з орденом на шиї.

Ігор Додон, імовірно, з орденом князя Володимира від митрополита Онуфрія, село Каларашівка, 20 серпня 2020 р. / Джерело фото: Фото - з офіційної ФБ-сторінки "орденоносця"

Читайте також: Священна війна за філію ФСБ в Україні загострюється, УПЦ (МП) грає у хованки з законом

Поряд єпископ Філарет, який на день раніше був у Банченах з Онуфрієм. 

Окремих висновків не буде. Орденська і комунікативна порука онуфріївської раті із «генералами» Гундяєва явно свідчать про їхню спільність, ідейну одностайність. Я не сумніваюся, що молдовські гості і є прямими фізичними посередниками в комунікації української філії з керівництвом РПЦ у Москві…

Сподіваюсь, це нарешті усвідомлять і ті українці, хто досі вірить у байки керманичів «У»ПЦ, ніби вона не підмосковська, ніби вона не рашистська…

—

Олександр Бродецький, опубліковано у виданні РІСУ

В тему: 

• Гундяєв снарядами вибиває своє мп з України
• Росія проти українців здійснює геноцид. Докази й аргументи
• «Православный коммунизм» в фашисткой России: кто стоит за спиной Путина
• Як російські попи разом із силовиками насильно депортують українців до росії що має ознаки геноциду
• Митрополит Олександр Драбинко: "Доки не позбудемося москальщини, не буде нічого людського"
• Чи існує змова між ОП та Новинським про захист московської церкви в Україні?
• Священики ПЦУ у заручниках окупантів
• Як бреше російська православна церква
• Злочинці в рясах з Московського патріархату: чи вб'є це УПЦ (МП)?
• Церковь врага: как УПЦ МП влияет на украинцев
• Що не так з росією?
• Несостоявшееся государство путина
• Кривавий московський звір: «Сам Сатана живе в моїй сраці»
• Спроби «відбілити звичайного росіянина» буде мати наслідком лише наступні війни
• Археология войны. Что останется после вторжения России в Украину?