Касьянов: Fire Point — кінець епохи бідності для друзів президента

По суті це історія сучасної України, в якій патріотизм, героїзм, життя на межі, і навіть відчай межують з розкішшю, великими грошима і грандіозними аферами.

В історії Fire Point майже немає темних плям; «історія успіху» українського «дива» відбувалася відкрито, публічно, тому що наші західні партнери, які давали гроші на цей успіх, не могли робити це не публічно. Не складає труднощів забити в гуглі «данська модель», щоб знайти практично всю публічну інформацію по справі Fire Point.

Читаючи і слухаючи інтерв'ю за інтерв'ю Штілермана, не можна не помітити, як тонко зрежисовано це кіно: спочатку тільки текст, потім інтерв'ю з тінню без обличчя, і ось головний герой виходить на сцену під оплески глядачів. Що ж, каже він, сумно розводячи руками, хтось злив в мережу мої дані, і тепер немає сенсу ховатися. Доводиться жити з численною охороною, а це дуже важко.

Кілька разів у кількох інтерв'ю, а в інтерв'ю Мосейчук, здається, двічі, пан Штілерман говорить про гроші українських платників податків, на які працює компанія. Це ключова неправда.

Компанія Fire Point працює на гроші наших західних партнерів, в першу чергу Данії, за так званою «датською моделлю», і в цьому криється секрет успіху компанії, яку вже називають «українським єдинорогом».

Секрет Fire Point не в унікальності дронів, не в тому, що «наші дрони і ракети найкращі», не в тому, що це «найпростіші дрони», не в тому, що вони «найефективніші», а в тому, що компанія Fire Point ось уже два роки має стабільне і практично невичерпне джерело великих грошей і всебічну адміністративну підтримку.

Президент Зеленський разом з Єрмаком і Умеровим особисто лобіювали інтереси приватної компанії Fire Point, особисто зустрічалися з першими особами Данії і просили для Fire Point грошей.

Останній раз це було 4 вересня 2025 року, коли Зеленський з Єрмаком приїхали до Данії, щоб «проштовхнути» будівництво заводу Fire Point в Данії на гроші датського уряду. Тепер в Данії датські журналісти копають цю тему.

Так звана «датська модель» передбачає, що українська влада надає датському або німецькому, та іншим західним урядам список оборонних проєктів, які слід профінансувати, і повідомляє суму грошей, яка для цього потрібна. Тому компанію Fire Point обирали не данці; її обрали наші перші особи і запропонували датському уряду.

Вони запропонували данцям фінансувати Fire Point ще тоді, коли про цю компанію майже ніхто не чув, а безпілотники FP-1 літали погано і недалеко. Міністр оборони Данії – великий друг України (це правда) отримав ще восени 2023 року орден «За заслуги I ступеня» від Зеленського. Ймовірно, це просто збіг, але саме тоді стартувала Fire Point.

У 2024 році компанія Fire Point отримала від данців «скромні» 320 млн доларів, що склало третину всього ринку безпілотників у грошах. Зовсім непогано для компанії-початківця.

Цього року – завдяки зусиллям Зеленського, Єрмака та Умерова – вже більше 1 млрд євро від уряду Данії та 5 млрд євро від уряду Німеччини (за заявами Fire Point). А ринкова частка компанії збільшилася до 70-90% за різними оцінками.

Судите самі: з приблизно 3000 тисяч дронів deep strike, які українські виробники виготовляють на місяць, до 2500 штук – це дрони FP-1 компанії Fire Point. А може навіть більше.

Президент Зеленський нагородив чоловіка прем'єр-міністра Данії орденом «Ярослава Мудрого V ступеня». Звичайно, це теж збіг. Як збіг і те, що чоловік прем'єр-міністра Данії збирається знімати документальний фільм про Україну, що багатьма в Данії сприймається як корупція. Організація Transparency International Danmark вимагає, щоб його усунули від створення документального фільму про війну в Україні через конфлікт інтересів.

Мене одного насторожує така велика кількість кіношників, режисерів, продюсерів у нашому житті?..

Я робив детальний аналіз вартості безпілотників FP-1 у 2024 році – тоді держава за датські гроші купувала ці дрони по 55-58 тисяч доларів, тоді як «червона ціна» цим дронам – тоді ще дуже «сирим» і погано літаючим була в два-три рази менше, дивлячись як рахувати, і що закладати в ціну.

Наприклад, бортова електроніка на FP-1 була гіршою і дешевшою, ніж на нашому безпілотнику «Спис», вартістю 6 тис доларів. У них навіть висотоміра не було, а приймач супутникової навігації – ставили стандартний, «з коробки» кіт-набору «Оранж куб». Фахівці зрозуміють, про що я.

Компанія Fire Point визнає, що у дронів FP-1 у 2024 році було «багато дитячих хвороб», але запевняє, що всі недоліки усунені, і в 2025 році це – «найкращий безпілотник deep strike в Україні». Таку ж заяву зробила і Марія Берлінська.

Напевно, це правда, і безпілотник FP-1 за півтора року значно поліпшили, але хтось же дав команду на його застосування, коли він був «сирий» ще в кінці 2023 року?.. Хтось же вирішив, що слід застосовувати FP-1, а не перевірені, скажімо, «Люті» і «Бобри»?. Хтось же просив у данців гроші на цей, саме на цей проект. І хтось же віддав нікому раніше невідомій компанії 30% ринку deep strike в 2024 році і мінімум 80% ринку в 2025 році.

Хто б це міг бути?..

Якщо порахувати вартість виготовлення планера (крила, фюзеляж, хвіст), вартість бортової електроніки дрона FP-1 (розрахунки я робив тут, на фб), то в 2024 році компанія Fire Point продавала дрони FP-1 за завищеною в 2-3 рази ціною, і додатково до дозволених 25% прибутку «заробила» мінімум 120 млн доларів.

Сьогодні банді Міндича інкримінують 100 млн доларів відкатів, а тут – 120 мільйонів тільки в 2024 році! У цьому, 2025 році компанія Fire Point отримала вже мінімум 1 млрд євро, і якщо апетити збереглися на тому ж рівні, то «заробила» вона десь 300-400 млн євро. Не так вже й погано, а?..

Можна купити собі Помпео.

І справа не тільки в грошах, а в тому, що діючи під високим заступництвом, отримуючи за сприяння перших осіб держави сотні мільйонів доларів і навіть вже мільярди, компанія Fire Point зруйнувала ринок, вбила конкуренцію, пустила по світу інших розробників, через що Україна і її сили оборони залишилися, ймовірно, без інших, можливо кращих, конкурентних рішень.

Ще раз поясню, як це працює: ви президент України, у вас під час війни вся влада. Ваші друзі створюють компанію з виробництва далекобійних дронів, таку собі Fire Point, адже немає нічого простішого за далекобійні дрони ))

Це ідеальний бізнес – ви домовляєтеся з партнерами, вони дають гроші, компанія виробляє дрони, Сили оборони, які виконують ваші накази, ці дрони запускають. Навіть якби не було накруток з ціною, це вже був би дуже прибутковий, стабільний бізнес.

Можна ще пропускати комплектуючі через якусь європейську фірму-прокладку, де вони чудодійним способом дорожчають після заміни упаковки, корпусу, лейби або просто документів, і тоді звичайний автопілот стає «потужним багатопроцесорним», а середня за параметрами CRPA-антена супутникової навігації (умовно стійка до РЕБ) – «найкращою в світі CRPA-антеною, а всі інші треба викинути на смітник!»

Взагалі, коли «головний конструктор» називає вироблений на його підприємстві дрон «найкращим у світі», антену CRPA – «найкращою в світі», а технічний директор називає ракету «Фламінго» – «у всьому кращою, ніж Томагавк», то такі заяви не мають ніякого відношення до техніки, тактики і здорового глузду. Вони з ряду заяв типу «моя дружина – найкрасивіша» або «мої діти – найрозумніші». Не посперечаєшся.

Одне з найслабших місць далекобійного дрона при масовому виробництві – двигун. Якщо корпус можна навчитися робити швидко, робити багато, масштабувати виробництво, а електронні компоненти для безпілотників сьогодні теж виробляються масово, і завжди можна підібрати аналог у іншого виробника, якщо ваш не справляється з обсягами, але з бензиновим або реактивним двигуном не все так просто.

Ніколи раніше в світі, до нашої великої війни, в світі не вироблялося стільки далекобійних дронів з бензиновими моторами. І любителі, які збирають моделі літаків, схожі на сучасні безпілотники, ніколи раніше не купували у виробників таку кількість моторів, яку споживає війна сьогодні. І масштабувати виробництво двигунів внутрішнього згоряння не так просто, як масштабувати виробництво автопілотів або сервоприводів, тому що на різних безпілотниках застосовуються різні двигуни, і вони не взаємозамінні.

З проблемою двигунів зіткнулося і розширення виробництва дронів FP-1. Зарубіжний постачальник не зміг забезпечити тисячі моторів на місяць. А вітчизняне виробництво страждало і страждає «дитячими хворобами» якості, через що ресурс українських моторів виявився всього 2-3 години, що ніяк не може забезпечити дальність польоту більше 300 км. Потім мотор стукає, клинить і розвалюється.

Але в компанії Fire Point не розгубилися і знайшли грандіозне маркетингове рішення проблеми малого ресурсу моторів – створили радіокеровану FPV-версію літака FP-1, яку назвали FP-2 на малу дальність – middle strike, малий польотний час і під малий ресурс мотора. Але це, звичайно, не зовсім про корупцію. Однак історія успіху без цього штриха буде неповною; тому що, очевидно, компанія Fire Point не збирається зупиняти свою експансію на ринку. Адже поки данці платять гроші, їх треба освоювати.

Тому з'явилася купа всіляких додаткових грошових проектів - ракета «фламінго», балістичні ракети, зенітні ракети, протиракети, «купол Європи», «космічне сузір'я» та інша псевдотехнічна муть.

Це класична фінансова піраміда, в якій завжди програє наївний західний партнер, а свої українські - не отримують необхідну зброю та обладнання під час війни.

Поговоримо про ефективність безпілотника FP-1. Багато хто зараз каже, що він «ефективний», а представниця компанії навіть сказала, що ефективність цього дрона перевищує 50%.

Але як вимірюється ця ефективність?.. З чим її порівняти, з якими іншими хорошими дронами deep strike, коли компанія-виробник – абсолютний монополіст на ринку далекобійних дронів?..

І це підтверджує наш Генеральний штаб, який показує слайди, на яких видно, що більшість уражених цілей уражена саме дронами FP-1. Але ж їх найбільше!

Поширеною помилкою оцінки ефективності є оцінка за вагою бойової частини дрона. Мовляв, чим більша вага бойової частини, тим дрон ефективніший.

Однак, фпв-дрони цілком ефективні з бойовою частиною 0,5-1,0 кг. Для атак по ворожих літаках на аеродромах, по системах ППО, радарах, інших незахищених бронею об'єктах цілком достатньо ваги бойової частини в кілька кілограмів – все це бачили по кадрах операції «Павутина».

Для того, щоб підпалити нафтопереробний завод або нафтобазу, теж не потрібна бойова частина великої потужності – головне потрапити в уразливе місце.

Слід пам'ятати, що навіть стандартна авіаційна бомба вагою 100 кг на відстані 80 метрів вже майже безпечна. Тому головне - точно влучити в ціль. Інакше і ядерного заряду не вистачить.

Головний критерій ефективності для далекобійних дронів-камікадзе є здатність виконати бойове завдання, і зробити це за прийнятною ціною. Тобто – подолати ППО, долетіти до цілі в умовах впливу РЕБ, повної відсутності сигналів супутникової навігації, і точно влучити в ціль.

Перший тест на ефективність дрони FP-1 не проходять – багато разів намагалися ці дрони долетіти до москви за останній рік, де найпотужніша система ППО росії, були витрачені десятки мільйонів доларів на це, проте жоден дрон FP-1, на відміну від наших дронів «Спис» над москвою так і не пролетів. Ми це робили багато разів.

Весь секрет секрет ефективності дронів FP-1 - в кількості. Якщо компанія Fire Point виробляє близько 100 дронів на добу (за заявами їх представників), то за місяць виходить 3000 штук. Питання – скільки цілей на добу вражається нашими далекобійними дронами?.. Вражаєм ми 3000 цілей в місяць на території росії? – ні. 1000 цілей в місяць? – ні. Навіть 100 не вражаєм. Зазвичай одна-дві, буває жодної, буває більше – на добу. Тобто, в середньому, одна ціль на добу в російському тилу вражається переважно дронами FP-1, а запускається 100 штук. Це ефективно?..

Скільки це буде в грошах?.. Кажуть, що сьогодні дрони FP-1 подорожчали за рахунок CRPA-антени та іншого обладнання, і коштують близько 80 тис доларів за штуку. Тобто, за одну ніч, запускаючи 100 дронів, ми витрачаємо близько 8 млн доларів для ураження 1-ї цілі (в середньому), до якої долітають менше 10% дронів, а потрапляють в ціль взагалі одиниці.

Ефективно це чи ні – вирішувати глядачам єдиного телемарафону. Очевидно одне – це супер ефективно тільки для виробника дронів; адже чим більше дронів виробляється і запускається – тим більший заробіток. Якщо порахувати тільки офіційно дозволені 25% прибутку, то щодня компанія стає багатшою на 2 млн доларів. Два млн доларів на добу!

У нас, до речі, середній відсоток дольоту наших «Списів» ніколи не був менше 30% і досягав 70%. Були й відверто невдалі операції, але ми робили висновки, покращували параметри, налаштування, встановлювали додаткове обладнання, писали софт...

Наприклад, 11 березня 2025 року був масований наліт на москву всіх (крім нас), летіли і FP-1 - всього близько 400 апаратів. Не долетів жоден. Операція коштувала близько 20 млн доларів.

Через три дні, 14 березня 2025 року, ми запустили 24 «Списа», з яких до москви долетіли 9. Операція коштувала 144 тис доларів. Неефективний підрозділ, кажете?

З точки зору держави – як я це бачу – дрони повинні бути більш ефективними, якісними, може навіть більш дорогими, але в підсумку бойові операції будуть обходитися дешевше, тому що для запуску меншої кількості більш ефективних дронів, потрібно менше підготовленого персоналу, транспорту; і менше ризики ураження груп запуску ворожими іскандерами і КАБами.

Але навіщо це виробнику – абсолютному монополісту на ринку дронів?.. Монополія завжди, скрізь і всім нав'язує свої правила гри.

На розкішній прес-конференції компанії Fire Point в готелі «Інтерконтиненталь» говорили і про ракету «Фламінго».

Нагадаю, що вихід у світ компанії Fire Point почався саме з презентації ракети «Фламінго», спочатку ніби потайки показаної в серпні цього року, потім запросили журналістів, було багато шуму, захоплення, Ірина Терех у кепці, і її заява, що ««Фламінго» в усьому краща за Томагавки, тому що Томагавки безнадійно застаріли»... Тоді весь світ дізнався, що ракети «Фламінго» робляться по одній штуці на добу, потім виступив Зеленський і заявив, що вже в жовтні буде виготовлено 200 ракет...

А на прес-конференції в готелі «Інтерконтиненталь» сказали, що це поки що «експериментальна» зброя. І тут цікаво тільки одне – навряд чи це питання ставили на прес-конференції: експериментальну ракету «Фламінго» роблять за рахунок прибутку компанії Fire Point, або це окремий проект, під який президент України попросив окремий рядок фінансування у наших дорогих західних партнерів?..

Якщо «експериментальна» – то за рахунок прибутку. Якщо 200 штук на місяць – це вже оборонне замовлення, і, ймовірно, за рахунок партнерів за так званою «датською моделлю». А якщо сьогодні – «експериментальна», а вчора – в серпні цього року – вже серійна, то щось не сходиться, і у партнерів неминуче виникнуть питання...

У серпні цього року, коли я дізнався про розробку крилатої ракети за 9 місяців після того, як її намалювали на серветці в київському ресторані, мене довго трясло від сміху.

Найбільший європейський міжнародний ракетний концерн MBDA (забийте в гуглі), який виробляє, зокрема, ракету Storm Shadow, яку давно вже використовують українські сили оборони, має понад 18 тисяч висококваліфікованих співробітників, прекрасно обладнані інженерні центри, дослідне і серійне виробництво, центри випробувань і модернізації техніки. При цьому ракету Storm Shadow концерн MBDA розробляв понад 6 років.

Американська компанія General Dynamics Corporation – річний оборот понад 40 млрд доларів – ракету «Томагавк» розробляла 8 років. Російська крилата ракета «Калібр» розроблялася 12 років.

А наші локейшен-менеджери, продюсери, архітектори бетонних меблів розробили ракету «Фламінго» всього за 9 місяців. Грандіозний успіх. Таке може бути тільки в цьому нескінченному серіалі, в якому ми живемо вже котрий рік, немов у фантастичній Матриці.

Безумовно, можна зробити макет ракети. Можна навіть його ефектно запустити. Але сучасна крилата ракета – це ракета, яка може долати сучасну систему ППО. Тобто, вона повинна мати малу радіолокаційну помітність, літати низько, дуже низько в режимі огинання рельєфу місцевості, вона повинна вміти літати зовсім без GPS (та інших супутникових систем) і точно вражати цілі.

Що ми бачимо?.. – Демонстрацію красивих запусків, злив «інформації» через інтернет-канали про нібито успішне застосування ракети, пред'явлені російською стороною уламки однієї ракети в якомусь лісі, і все. Ах, та! – І ще президент говорив про нібито 6 успішних застосувань ракет «Фламінго», але підтверджень з ворожої сторони немає, супутникових знімків немає, і ніхто, здається, не чув і не бачив вибухів бойових частин тонни вагою на території Російської Федерації. Москву ракета точно не атакувала, хоча російські ракети постійно атакують Київ.

Проект «Фламінго» має всі ознаки грандіозної військово-технічної афери. По-перше, неможливо створити сучасну бойову ракету за такий короткий термін. Можна зробити макет. По-друге, для цієї ракети, такої ваги і таких габаритів просто немає двигунів у вільному продажу. Старих радянських двигунів АІ-25, які ставилися на перші екземпляри макетів, залишилося, напевно, не більше двохсот штук у всьому світі, а нові такої ж потужності коштують від 2,5 млн доларів. Компанія Fire Point заявила, що вирішить цю проблему будівництвом заводу з виробництва реактивних двигунів. Але для цього потрібно мінімум 1,5 млрд доларів, 400 підрядників, 2000 висококваліфікованих фахівців і 2 роки часу, якого в України немає.

Я вже не кажу про надскладний програмно-електронний комплекс управління і наведення, якого у компанії Fire Point точно немає, який можуть розробити лічені компанії у світі, і який в Україну точно ніхто не продасть.

Тому 3000 ракет до кінця року не буде. Не буде і 300 ракет. І навіть 30-ти не буде. Хоча Штілерман пішов ще далі і вже оголосив, що до кінця року будуть балістичні ракети Fire Point.

Дійсно, чому б не робити ракети, якщо партнери платять гроші?.. Деякі кажуть, що я заздрю, заглядаю в чужу кишеню... Це не заздрість. Це злість. Тому що ці гроші ми могли б витратити з більшою користю.

Чи потрібні нам всі ці далекобійні атаки за всі гроші світу?.. 8-10 млн доларів на добу. Скільки у нас бригад?.. 150, 200?.. – Кожній можна було б додатково дати ті ж 10 млн доларів на дрони, автомобілі, генератори, облаштування оборонних споруд і житло для військовослужбовців.

І на deep strike б залишилося. Тому що – я впевнений – нам потрібен інший deep strike: розумний, тактично грамотний, стратегічно прорахований, а не просто тактика списання запущених дронів в ім'я заробітку виробника.

Коли все це лайно вилізе на поверхню, буде погано всім. Такого скандалу, на відміну від крадіжок на відкатах в енергетиці, партнери нам не пробачать.

На фото: «мама українських дронів», близька до офісу президента; дядько українських дронів», який раніше працював над фільмами Володимира Зеленського; «тітка українських дронів», член комісії з підприємництва при президенті України ще до епохи Fire Point; «тато українських дронів», близько знайомий також з Міндічем, Цукерманом і Фурсенком.

Всі свої.

«Аргумент»

На цю тему:

• Співвласник Fire Point Штілерман визнав, що мав тісні стосунки зі злодійським кодлом Міндіча
• Касьянов: І ще раз про ППО Fire Point (тобто, про брехню влади)
• Фігурант "плівок Міндіча" Фурсенко ("Рьошик") офіційно працював у Fire Point, отримав "бронь" і виїжджав за кордон - САП
• Юрій Ніколов: Про зв’язок "Fire Point" з Міндічем