Університети й коледжі стали схованкою для ухилянтів

Версия для печати

Що показала позапланова перевірка Державної служби якості освіти.

На жаль, у часи війни чимало університетів і коледжів почали виконувати не властиву їм функцію — стали прихистком для тих, хто ухиляється від призову до ЗСУ. Адже статус студента дає відстрочку від мобілізації. Позапланові перевірки Державної служби якості освіти (ДСЯО) щодо організації навчання студентів, старших за 25 років, показали масштаби цього явища та схеми, завдяки яким таке стало можливим.

Про те, як освіта стала лазівкою, ZN.UA спілкувалося з головою Державної служби якості освіти Русланом Гураком.

— Пане Руслане, що саме змусило Державну службу якості освіти ініціювати позапланові перевірки університетів і коледжів щодо організації навчання для студентів віком понад 25 років?

— Перш ніж розпочати перевірки, ми провели моніторинг і побачили цікаву динаміку — нетиповий сплеск кількості студентів віком 25+ після початку повномасштабного вторгнення. Йдеться про всі рівні освіти: фахову передвищу, бакалаврат, магістратуру, аспірантуру. До 2022 року таких студентів було стабільно близько 30 тисяч, після — вже 230 тисяч. І впродовж 2022–2025 років цей показник утримується на цьому ж рівні з незначними коливаннями.

Ми проаналізували дані ЄДЕБО щодо закладів, де фіксується особливо яскравий сплеск вступу, й побачили спільні риси: вступ здебільшого на контракт, на найдешевші спеціальності, часто — без НМТ, лише за мотиваційним листом (це було дозволено 2022/2023 навчального року, зокрема й на бакалаврат). Ці дані дали змогу припустити, що значна частина вступників віком 25+ стали студентами виключно задля отримання відстрочки від мобілізації, — і ця гіпотеза підтвердилася під час перевірок.

Наш моніторинг дав змогу побачити «вікна» у вступній кампанії, що уможливили такий «технічний» вступ. Після оприлюднення висновків Верховна Рада 2023/2024 навчального року звузила можливості для цього: відстрочку більше не дають тим, хто вже має диплом про вищу освіту й вступає вдруге. Тобто якщо в тебе вже є бакалаврський ступінь, ти, звісно, можеш знову вступити на бакалавра за іншою спеціальністю, але відстрочки не отримаєш. До того ж на магістратуру потрібно складати вступні іспити. У підсумку кількість вступників 25+ на бакалаврат і магістратуру у 2024–2025 роках дещо зменшилася.

— Але ці нововведення не зачепили коледжів?

— Так, зміни не торкнулися закладів фахової передвищої освіти — ні тоді, ні тепер. Тому в 2024–2025 роках ми спостерігаємо аномальний сплеск вступу саме до коледжів.

— Тобто вступники віком 25+ перетекли з університетів до коледжів?

— Так. І їх у системі освіти налічується, як і раніше, близько 200 тисяч осіб, плюс-мінус. Деякі коледжі раніше мали хронічний недобір, а тепер — раптовий ажіотаж, причому переважно серед вступників віком 25+. Наприклад, є коледж, де із 700 студентів 600 старші за 25 років, і всі зараховані у 2023–2024 роках. Тобто фактично неживий заклад раптом став затребуваним. Утім, є й університети, де більш як половину студентів становлять особи віком 25+. Адже рішення Верховної Ради перекрило лише один із входів для тих, хто уникає призову, але не всі. До того ж левова частка таких студентів вступила ще 2022 року, коли не було ухвалено обмежень, і навчається й зараз.

Попри зусилля ДСЯО, Міністерства освіти і науки України, а також правоохоронних органів, переламати тенденцію використовувати освіту, щоб уникнути мобілізації, наразі не вдалося. Хоча ми комунікували з ректорами, головами обласних військових адміністрацій і вдалися до певних кроків. Порушено вісім кримінальних проваджень, затримано деканів і ректорів окремих університетів. Подано доповідні записки до Міністерства освіти і науки щодо анулювання ліцензій двох закладів освіти. З університетів і коледжів відраховано близько 50 тисяч осіб. Але навіть після цих відрахувань і заходів загальна ситуація не змінилася — понад 200 тисяч студентів віком старше 25 років досі залишаються в системі освіти. І кожної вступної кампанії їхні лави поповнюються.

— Скільки університетів і коледжів потрапили під ваш моніторинг?

— Ми перевірили близько 50 закладів освіти. Але їх буде більше, ми ще в процесі. Фізично неможливо перевірити всіх одразу, тому зараз фокусуємося на тих закладах вищої освіти, де студентів віком 25+ понад тисячу.

До речі, коли приходимо з перевіркою, найчастіше чуємо від ректорів: «А ми тут до чого? Студент приніс документи — ми його прийняли. Усе законно». Я завжди відповідаю: ми не ставимо під сумнів конституційне право громадян на доступну та якісну освіту незалежно від віку. Але ми хочемо бачити, як саме ці студенти вступали, як вони навчаються, чи складають сесії, чи відвідують пари. І от коли беремо ці факти, то аргументів у ректорів уже немає.

Ось, наприклад, ми з вами говорили про те, що у 2022–2023 роках було дозволено вступ лише за мотиваційними листами, без НМТ. І в одному з київських університетів ми виявили сто мотиваційних листів із абсолютно однаковим текстом, але підписаних різними особами. І це навіть смішно, адже текст написаний від імені дівчини, а підписали його сто хлопців віком 25+: «Я спортсменка, захоплююся вільною боротьбою, хочу вступити на такий-то факультет університету».

— Окрім мотиваційних листів, які ще схеми використання системи освіти для уникнення мобілізації ви побачили під час перевірок?

— Насамперед — порушення процедури вступу. У коледжах вступні іспити для студентів 25+ часто проводили за непрозорою й нестандартною процедурою, тобто не так, як для інших абітурієнтів. Зазвичай ці внутрішні випробування приймали самі викладачі, які були членами приймальних комісій.

Іще один поширений механізм — вступ без військово-облікових документів, що є порушенням законодавства. Це означає, що частина абітурієнтів не ставали на облік і не з’являлися до військкоматів, тож, відповідно, не мали права подавати документи до закладів освіти. Але після того, як вони отримували наказ про зарахування до лав студентів, ішли до військкомату, сплачували штраф за порушення терміну постановки на облік і вже як студенти легалізували свою відстрочку.

Ми, Державна служба якості освіти, вважаємо, що всі, хто вступив без військово-облікових документів, були зараховані незаконно. Тому ми офіційно зверталися до ректорів із вимогою відрахувати таких студентів. Сподіваємося, що це буде зроблено.

Іще одна поширена схема — перевищення закладами освіти ліцензійного обсягу. Тобто вони приймали на навчання більше студентів, ніж дозволено їхньою ліцензією, і переважно на контракт. А це означає, що заклад набирав більше людей, ніж може забезпечити якісною освітою відповідно до власної матеріальної бази, кадрового ресурсу та методичного забезпечення.

Крім того, у більшості перевірених коледжів та університетів ми не знайшли підтверджень того, що студенти віком 25+ реально навчалися. Документи свідчать: сесію складено, поточні оцінки виставлено, студентів переведено на наступний курс. Але ми не змогли знайти жодного доказу відвідування ними занять і виконання завдань.

Хоча був один виняток — справді приємний. В одному з київських університетів на магістратурі навчалося лише п’ятеро студентів віком 25+, і всі вони регулярно відвідували заняття, працювали через онлайн-платформи Moodle і Google Classroom. Згодом з’ясувалося, що всі п’ятеро — демобілізовані військові.

— Ви навіть перевіряли, чи заходять студенти на навчальні онлайн-платформи?

— Звісно. Адже деякі заклади освіти, особливо на прифронтових територіях, пояснювали: «В нас навчання виключно онлайн, очно ніхто не відвідує занять». Тоді ми просили показати, як саме організовано освітній процес. І отримували відповідь: «Ось, наприклад, у нас є платформа Moodle, через неї ми навчаємо всіх студентів». Але коли ми входили в Moodle, з’ясовувалося, що жоден із цих студентів там не зареєстрований або ніколи на неї не заходив і не виконував завдань.

— Чи було зафіксовано випадки корупції щодо навчання чи вступу вступників віком 25+?

— Так. Наприклад, у Тернопільській області в одному з коледжів ми виявили схему: директор створив окреме відділення для студентів віком 25+, набрав туди 20 викладачів, які також отримали відстрочку від мобілізації. Водночас ми не знайшли жодного підтвердження того, що ці викладачі справді викладали: ні навчального навантаження, ні курсів, які вони мали б вести. Але вони отримували заробітну плату. За цим фактом правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження. Ба більше, встановлено, що директор отримав незаконну вигоду.

— Хабар?

— Так, саме хабар. Цей факт задокументовано, справу скеровано до суду.

— Чи спілкувалися ви під час перевірок із викладачами закладів освіти? Як вони себе виправдовували, чим пояснювали участь у покриванні можливих ухилянтів?

— Ми спілкуємося з викладачами. Є різні позиції. Десь викладачі перед нашою перевіркою намагалися заднім числом оформлювати документи, створювати навчальні плани та програми, робити графіки відвідувань, онлайн-консультації. Але ми однаково бачили невідповідності — документи не збігалися. Інші викладачі могли просто не знати про порушення. Наприклад, зараз триває розслідування щодо одного закладу освіти (і саме тому я наразі не хочу озвучувати його назву, як і інших): там 170 студентів віком 25+ були оформлені в одну групу, і супроводжувала цю групу одна людина — методист. Тому я гадаю, що інші викладачі не знали про цих студентів. Хоча в залікових книжках стоять їхні підписи, але, на нашу думку, всі вони підроблені. Остаточно це скаже слідство.

— Як видно з інформації за результатами ваших перевірок, заклади освіти медичного та правничого профілю не популярні серед вступників віком 25+. Чому?

— Тому що для тих, хто вступає, щоб уникнути призову, важливі три речі: щоб було легко вступити й навчатися, і все це — недорого. Ані медичні, ані правничі спеціальності цим критеріям не відповідають. По-перше, для вступу на ці напрями потрібно мати щонайменше 150 балів НМТ. По-друге, оплата за навчання дуже висока. І навчатися там нелегко.

— Тобто там, де під час вступу відбувається якісний відбір студентів, можливостей для ухилянтів мало.

— Так. Наведу приклад. У КНУ імені Шевченка на бакалаврських програмах навчається лише 68 студентів віком понад 25 років. А є коледжі та університети, де таких студентів — 600, 800, 900 і більше. Ось і вся різниця.

Ми розуміємо, що фізично не можемо перевірити всі навчальні заклади в країні. Тому разом із міністром освіти збирали ректорів — і в Києві, і в регіонах. Демонстрували результати перевірок і закликали до співпраці. Вважаю, що ця робота дала результат. Багато ректорів створили внутрішні комісії, які перевіряли навчання студентів віком 25+. Майже всі надіслали нам звіти: хтось — про виявлені порушення й ужиті заходи, хтось — про те, що зловживань не виявлено. Ми приходили саме до тих, хто звітував «у нас усе гаразд», аби допомогти перевірити ситуацію об’єктивно. У підсумку в деяких університетах було відраховано одразу по 100–150 студентів. Тому 50 тисяч відрахованих по країні — це не лише результат роботи Державної служби якості освіти, а й приклад відповідального ставлення самих закладів.

— А до тих закладів освіти, які покаялися, ви не ходили з перевірками?

— Саме так. Тих, хто визнав проблеми і звітував нам про відрахування, ми не перевіряли повторно. Бо бачили, що є співпраця й реальні кроки для наведення ладу в освітній системі. Адже ті порушення, про які ми говоримо, — це не лише дискредитація громадянського обов’язку захищати Батьківщину. Це також дискредитація самої системи вищої освіти. І про це ми та Міністерство освіти і науки відверто говорили на зустрічах із ректорами.

Друга важлива теза, яку ми з ними обговорювали, — потенційні корупційні ризики. Якщо ректор сам не є учасником схеми, він зобов’язаний розібратися: хто привів до закладу студентів-порушників? Хто їх захищає? Хто організовує їм сесії?

І, нарешті, третє: ми маємо говорити й про роль керівників навчальних закладів — ректорів, директорів — у боротьбі країни проти ворога та піклуванні про суспільне благо.

— Якщо університет порушує ліцензійні обсяги, процедури вступу, навчає липових студентів, я дуже сумніваюся, що його ректор про це не знає.

— Були випадки, що ректори цього не знали, тому що порушення виявили у структурному підрозділі університету — коледжі. Наскільки мені відомо, зараз МОН готує 20 перевірок щодо виявлених фактів та анулювання ліцензій для закладів-порушників.

— Як на мене, ця історія — не лише про дискредитацію освіти. Вона про суспільну терпимість до корупції та недоброчесності. Можна скільки завгодно говорити про необхідність її викорінення та обурюватися гучними скандалами, і водночас заплющувати очі на хабарі «за обставинами».

Пане Руслане, що, на вашу думку, треба змінити в законодавстві, аби закрити можливості для схем, які ви побачили? Варіанта «рубати руки» не пропонувати.

— Я вважаю, що в умовах воєнного стану не потрібно забороняти навчатися в закладах освіти вступникам віком 25+. Але потрібно обмежити вік, до якого дають відстрочку, — наприклад, до 25, 27 чи 30 років. Тобто щоб вступати могли всі, але відстрочку через навчання отримували тільки до досягнення певного віку. Є бажання навчатися — будь ласка. Але якщо є в тебе законні підстави виконувати свій громадянський обов’язок — ти зобов’язаний його виконати і можеш призупинити своє навчання: взяти академічну відпустку чи перевестися на заочну форму.

Зображення з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Ухилянт-"мажор" Олександр Слобоженко погрожує журналісту Ткачу
• Новини агентури ФСБ: ухилянт заховався під рясою монаха упц (мп), щоб незаконно перетнути кордон
• Типовий ухилянт з "Кварталу" Ханумак, який втік до США, відбрехався за виїзд із України