Ворог перетворив Shahed-136 на ерзац-бомбардувальник: чим загрожує встановлення на "камікадзе" мін ПТМ-3

Версия для печати

В Україні було верифіковано новий тип Shahed-136 зі встановленими під його крилами двома протитанковими мінами ПТМ-3. Це нововведення значно розширило можливості російських окупантів щодо терору, а також підвищило рівень загрози від дронів-камікадзе.

Детальніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Насамперед розберімося, що таке ПТМ-3. Це протитанкова міна, що застосовується для дистанційного мінування території. Вона має невелику вагу – 4,9 кг із наповненням вибухової речовини масою 1,8 кг.

Небезпека міни в тому, що вона має неконтактний магнітний детонатор, що реагує на метал. Насамперед ідеться про автотранспорт, бронетехніку тощо, але якщо до міни підійде людина, на якій є металевий предмет масою більше ніж 50 грамів, то міна відреагує і на нього.

Примітно те, що ПТМ-3 на російських ударних дронах зустрічається вже не вперше і РОВ регулярно намагається інтегрувати цей боєприпас у свої повітряні засоби ураження.

З січня 2025 року ПТМ-3 стали часто встановлювати на дешеві ударні дрони "Молнія-2". Ці БПЛА взагалі перетворилися на експериментальний засіб ураження, мета якого – знайти баланс між дешевизною і руйнівністю, а тому на них можна було побачити і протитанкові міни ТМ-62, і кумулятивні заряди КЗ-6, і термобаричні від РПО-А "Шмєль".

Днями був показаний і баражуючиий боєприпас "Ланцет", на якому замість стандартної бойової частини розміщувалася міна ПТМ-3.

Але це ми говоримо про бойові частини, що встановлюються на дронах, у випадку ж із Shahed-136 ідеться не про заміщення і без того потужної БЧ "камікадзе" – 90 кг, а про застосування ПТМ-3 за прямим призначенням, у касетах КПТМ-3 для подальшого відстрілу і дистанційного мінування. І загрози від такого застосування не можна недооцінювати.

Загрози

На сьогодні використання Shahed-136 як ерзац-бомбардувальника не стало масовим, але якщо російському командуванню така ідея сподобається, то вони без зусиль можуть її масштабувати, і тоді практично кожен дрон-камікадзе виконуватиме роль носія ПТМ-3.

Річ у тім, що під час нальотів "Шахеди" можуть просто відстрілювати ПТМ-3 уздовж доріг або над полями – у такий спосіб мінуючи траси, якими рухаються мобільні вогневі групи. Група з п'яти дронів-камікадзе може розкинути 10 таких мін, 10 дронів – це вже 20 мін і так далі. Рухаючись уздовж трас Shahed-136, дистанційно замінують їх, і ймовірність підриву транспорту МВГ (мобільних вогневих груп) буде досить велика.

Крім того, під час нальотів на міста перед заходом на ціль Shahed-136 можуть відстрілювати ПТМ-3 в районах нанесення удару, щоб не тільки МВГ, а й транспорт рятувальних служб зазнавав ризику наїзду на таку міну. ДСНС, поліція, швидка допомога, інші служби... А з огляду на екіпіровку пожежників і навіть медиків міна цілком може на них відреагувати своїм неконтактним магнітним детонатором.

Тим часом, коли вранці після нальоту почнеться рух цивільного автомобільного транспорту по дорогах і трасах, то виникне ризик підриву на ПТМ-3 вже і його. Ба більше, міна може відреагувати на велосипедиста або людину на електросамокаті, моноколесі тощо.

Не меншу загрозу може становити і мінування полів, адже помітити ПТМ-3 в пшениці, що колоситься, нереально. Відповідно під час збирання врожаю зростає ризик підриву тракторів та іншої фермерської сільгосптехніки навіть у глибоко тиловій Україні. Хоча у мене є сумніви в раціональності мінування полів.

Річ у тім, що ПТМ-3 завдяки своїй специфічній формі і вазі в результаті пікірування з висоти може практично повністю заритися в м'який ґрунт. І така детонація принесе практично нульову шкоду техніці. Знаючи такі особливості ПТМ-3, російські окупанти будуть їх, найімовірніше, частіше застосовувати саме вздовж доріг з асфальтовим, твердим покриттям, і так само по містах.

По суті, ми зараз можемо спостерігати за тим, як РОВ реалізують новий формат терору, призначений для масштабування і без того масового геноциду українців.

Масштабований терор

Упродовж усього часу застосування Shahed-136 російські окупаційні війська намагалися вдосконалити не лише сам дрон-камікадзе як літальний апарат, а й збільшити його руйнівні здібності.

Протягом останніх трьох років ворог намагався застосовувати бойові частини з більшим наповненням осколкових елементів (шрапнеллю – для підвищення уражувального осколкового ефекту). Були зразки Shahed-136 з установкою термобаричних БЧ запального типу тощо. Але зупинилися, як ми можемо бачити, на розвитку класичної осколково-фугасної (ОФ) бойової частини з підвищеним ефектом загоряння, яка на сьогодні має масу 90 кг.

По суті, нинішні "Шахеди" за своїми руйнівними здібностями можна порівняти з 250-кілограмовими авіаційними бомбами ОФАБ-250, а одночасний наліт із 20-30 і більше дронів на одне місто ідентичний килимовому авіаційному бомбардуванню.

Але тепер до тактики масованих концентрованих нальотів може бути додано розкидання ПТМ-3. Наприклад, Київ уже не здивувати масованими комбінованими нальотами у складі 50 дронів-камікадзе. Не важко порахувати, скільки під час таких нальотів "Шахеди" можуть розкидати ПТМ-3 по різних районах міста.

Командування РОВ цілком може перейти до дистанційного мінування невибіркового характеру українських доріг, полів, міст, тилової зони України і до підвищення масштабів терору.

Висновки

У якийсь момент командування РОВ мало прийти до ідеї застосування Shahed-136 як бомбардувальника. Принаймні, такий потенціал у них, за рахунок льотних і аеродинамічних характеристик, а також вільної площі крила для корисного навантаження я бачив ще у 2022 році. І, здавалося б, у нас було три роки, з дня першого застосування Shahed-136 по Україні, щоб підготуватися до подібних загроз і вивести ідеальну формулу протидії, але – ні.

Ми виявилися непідготовленими до масштабування виробництва і застосування противником Shahed-136 і дронів-приманок, аналогічно і з ПТМ-3, дефіциту і нестачі в яких ворог не відчуває. Поки що можна говорити про загрозу, яка нависла над тиловою Україною, але не про ефективну протидію їй...

Хоча єдина ефективна протидія – знищення її як такої в зародку. А зародок – за 1 300 кілометрів від кордону з Україною, в Єлабузі та Іжевську.

Всі зображення - з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Чому ми програємо битву за небо
• Юрій Касьянов: Як захистити небо
• Чому наші українські міста стають беззахисними перед масовими нальотами "Шахедів"