«Те, що росіяни коять в Україні, вони відпрацювали в Чечні». Майрбек Тарамов про анатомію російського терору

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Грозний після боїв, 27 лютого 1995 року. Фото: Геннадій Хамельянін / ТАСС

 Російська тактика випаленої землі, фільтраційні табори та прицільні удари по цивільних не є новим винаходом війни 2022 року. Це почерк, який світ ігнорував чверть століття тому на Кавказі.

Майрбек Тарамов, правозахисник, автор документальної книги-свідчення «Коли сивіють діти» та радник Уряду Чеченської Республіки Ічкерія з правових питань, знає про це як ніхто інший. Провівши понад 20 років у еміграції, він продовжує документувати злочини імперії.

В інтерв'ю ми поговорили про паралелі між війнами в Ічкерії та Україні, розкол у чеченській діаспорі, торгівлю людьми як бізнес російських офіцерів та неминучий розпад Росії.

Майрбек Тарамов

Майрбек Тарамов

— Пане Майрбеку, ви покинули Чечню понад чверть століття тому. Як ви почуваєтеся в еміграції, спостерігаючи за тим, що відбувається зараз на пострадянському просторі?

— Я покинув свою землю дуже давно. Вже понад двадцять років живу у Швеції, до цього рік провів у Туреччині та п’ять — в Азербайджані. Слава Всевишньому, здоров’я поки тримається, хоча мені вже 77 років і я пережив інфаркт.

На мій стан сильно вплинула робота над альбомом «Коли сивіють діти» (When Children Go Grey). Це документація злочинів проти нашого народу. Лікарі радили мені не писати й не дивитися подібні матеріали, бо вони б’ють просто в серце. Я дуже емоційна людина, але мовчати не можу — мовчання є співучастю.

З роками туга за Батьківщиною стає нестерпною. У справжніх чеченців це майже генетичне. Але зараз шлях додому для мене закритий. Тому я щиро сподіваюся на перемогу незалежної України. Я вірю: коли Україна зруйнує цю фашистську державу під назвою Росія, відкриється і наш шлях до свободи. Багато чеченців мого віку мріють повернутися додому. ІншаАллах, це станеться.

— Аналізуючи дії армії РФ у Чечні та нині в Україні, чи бачите ви ідентичний почерк?

— Російські фашисти не вигадують нічого нового. Усе, що вони відпрацювали в Чечні, особливо під час другої кампанії з приходом Путіна, перенесено в Україну. Методи ідентичні: тактика облоги, проведення каральних операцій, психологічний терор.

Єдина суттєва технічна відмінність — це наявність дронів, яких у Чечні не було, а зараз рашисти їх активно застосовують.

Але ключова різниця — у реакції світу. Чечня була в ізоляції, ми не мали й частки тієї допомоги, яку сьогодні Україна отримує від Європи та США. Це величезна сила. Єдині, хто у ті роки прийшли нам на допомогу, були українці — група бійців під командуванням Сашка Білого.

Також варто зазначити цинізм інформаційної війни: у Чечні російські військові не знімали на камери тортури над своїми ж солдатами, як це роблять тепер. А от щодо знущань з мирних жителів — терор був тотальним в обох випадках.

Читайте також: Трагедии чеченского села Самашки - 20 лет. ФОТО

— Російська пропаганда часто намагається дискредитувати чеченський рух опору. Як би ви пояснили різницю в поглядах між лідерами діаспори, зокрема між Ахмедом Закаєвим та Джамбулатом Сулеймановим?

— Це дві абсолютно різні величини. Ахмед Закаєв — людина, якій я дуже вдячний. Він працює невтомно, має беззаперечний авторитет у світі. Провідні міжнародні медіа надають йому слово, бо він оперує достовірними фактами. Я пишаюся тим, що є його радником з правових і громадських питань.

Сулейманова я знав у Баку, ми співпрацювали 6–7 років тому. Тоді він був у команді Закаєва. Згодом стався розкол: він відійшов і почав формувати власну структуру з радикально налаштованих мусульман, переважно ветеранів.

Показовим є інцидент на кордоні, коли шведська поліція провела повний обшук його машини. Це сигнал, що спецслужби ЄС ставляться до нього з недовірою. Багато його колишніх соратників повернулися до Уряду ЧРІ, але він продовжує свій окремий шлях. Виникає питання: хто за ним стоїть? Очевидно, є якась «тіньова сила». Українським медіа я б радив обережно ставитися до популяризації цієї фігури.

— Ви згадали про злочини проти цивільних. Які саме методи терору Росія перенесла з Кавказу в Україну?

— Майже всі. У Чечні, де населення становило трохи більше мільйона, рашисти знищили третину — 300 тисяч людей. З них — 42 тисячі дітей.

Росія застосовувала проти нас ракети «земля-земля» типу СКАД. Я власноруч тримав уламки ракети, що вдарила по мечеті в селищі Калініна — вона була виготовлена ще у 1968 році. Найжахливішим був удар по Центральному ринку Грозного, який забрав життя сотень мирних людей.

Я документував історію жінки на ім'я Раїса, яка вижила в тому пеклі. Їй відірвало руку, вибило око, тіло було понівечене. В Україні Росія діє за тими ж лекалами: удари по житлових кварталах, лікарнях, школах.

— Одна з найболючіших тем — це діти війни. Що вам відомо про долю чеченських дітей і чи є тут паралелі з депортацією українських дітей?

— Це найтрагічніша сторінка. У Чечні дітей вбивали не лише бомбами. Рашисти розкидали вибухівку, замасковану під іграшки. Діти брали їх до рук і калічилися або гинули.

У моєму альбомі є свідчення про двох братів, які знайшли таку «іграшкову» машину. Коли вони почали її тягнути, вона вибухнула. Дітям відірвало руки. Це жах, від якого неможливо оговтатися.

Крім убивств, була практика викрадення. Частину дітей захоплювали під час евакуацій та на блокпостах, відправляли до спецшкіл ФСБ, де з них виховували манкуртів — ворогів власного народу. Те саме зараз відбувається з українськими дітьми: викрадення, депортація, насильницьке «усиновлення». Ордер на арешт Путіна від МКС — це лише перший крок у визнанні цих злочинів.

Читайте також: Чечения: 20 лет спустя

— Час від часу з’являється інформація про катування та вилучення органів у полонених. Чи маєте ви докази подібних дій?

— Щодо України я не маю чіткого підтвердження фактів вилучення органів для трансплантації. Обмін полоненими все ж таки відбувається, і приховати масові хірургічні втручання такого типу було б складно. За Україною стоїть цивілізований світ, який моніторить ситуацію.

Але в Чечні торгівля тілами та органами була реальністю. Про це детально свідчив колишній міністр охорони здоров’я ЧРІ Умар Хамбіїв. Схема була жахливою: молодих чоловіків затримували на блокпостах, вивозили до Москви або в польові шпиталі, де проводили вилучення органів. Потім понівечені тіла повертали в Чечню або викидали на узбіччях. Це був кривавий бізнес російського командування.

— Як ви оцінюєте перспективи спільної боротьби України та народів Кавказу?

— Це стратегічне питання. Україна вистоїть, але союз із кавказькими народами — це мультиплікатор сили. Чеченці воюють пліч-о-пліч з українцями ще з 2014 року. Зараз сформовано три чеченські батальйони — це досвідчені воїни, які чудово знають психологію та тактику росіян. До боротьби долучаються грузини, черкеси, дагестанці. Росія воювала з нами 300–400 років, ми — народи-воїни.

Перемога України та Кавказу означатиме не просто військову поразку РФ, а початок розпаду імперії. Росія вже тріщить по швах. У фіналі залишиться Москва та кілька прилеглих областей, а інші республіки отримають історичний шанс на незалежність.

Ви питаєте про терміни? Пів року, можливо трохи більше чи менше — це реалістичний орієнтир для переломних подій. Слава Україні! Слава Ічкерії! Слава Кавказу! Героям слава!

Валентин Деменко, Стокгольм, Швеція для  «Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]