Денис Янгол: "Корисні каліки"

Версия для печати

"Я ніколи не хотів бачити себе військовим. Але я пішов воювати, а не служити. Відчуваєш різницю?" — цитата з фільму Мстислава Чернова "2000 метрів до Андріївки".

Саме так... Більшість тих, хто мобілізував себе у перші дні війни й вижив, продовжує служити.

Дехто зміг "списатися" через поранення, дехто — через бойові травми.

Інші змушені залишатися на службі. У деяких випадках — просто щоб заповнювати штат.

Думайте, "нездорових" військових із бойовим досвідом залишають в строю щоби передавали досвід? Я був інструктором в відділі інструкторів. Перевівся щоби відновити здоров’я. "Бойовий досвід" передавали кадрові офіцери, левова частина яких жодного разу не була в контактних боях.

Здорові, фізично розвинуті хлопці.

Я же особисто викладав здебільшого те, що взагалі не стосувалося мого бойового досвіду та профілю.

І це в підрозділі, який "здає в оренду" своїх військовослужбовців на штурми та вважається особливим. Де кожен штурмовик повинен бути "Джекі Чаном", бо він не становить цінність тому, хто "бере його в оренду".

Пом'ятайте писав раніше: "Хочеш знайти колишнього розвідника екстракласа? Шукай на кухні, в РАО, в автослужбі заправником"

Знаєте, чому в підрозділах залишаються каліки, інваліди, люди з обмеженнями по стану здоров’я, яких довгий час ніхто примусово не звільняє, а ще й створюють системні перешкоди для звільнення?

Тому що, якщо їх прибрати з підрозділу, у батальйоні залишиться півтори роти боєздатних.

Полковник, який боїться втратити свою посаду командира, готовий утримувати "баласт" проблемних військових, аби підрозділ формально лишався укомплектованим, а отож бойовим, та не опинився в ситуації з'єднання з іншим "недопідрозділом". Це момент в якому полковник із своєю командою може втратити кар'єрні позиції.

Звісно, що цих "корисних калік" намагаються потрохи міняти на боєздатних новоприбулих козаків, передавая різними способами "калік" у інші підрозділи...

Продовжує існувати маленька радянська армія, в якій система "посадових трамплінів" продовжує бути пухлиною, яка потрохи знищує організм із середини.

Можливо ротаційна система, яку використовували в АТО ООС (9 місяців на бойових, далі вивід підрозділу на рік відновлення) змінили би ситуацію, на початку ескалації війни, щодо збільшення терміну придатності користування військовослужбовцями. Але активність наступальних дій з обох сторін, непрофесіоналізм офіцерів, який приводив до суттєвих втрат на полі бою. Активне ухилянство прошарку чоловічого населення - "не створених для війни", привело, як на мою думку, до наслідків появи "великого баласту недієздатних військовослужбовців в штаті".

Які продовжують забирати великі кошти із бюджету військової машини України.

Автор: Денис Янгол, військовослужбовець; сторінка автора у Фейсбук

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Денис Янгол: Що потрібно зараз мати піхотинцю
• Сергій Чуріков: Чому піхота відступає
• "Піхота на межі, оборона на папері, а рішення – лише під тиском суспільства", – Юрій Бутусов, піхотинець
• Ігор Луценко: Що буде з нашою армією найближчі роки
• Ігор Луценко: Ротація. Як її організувати?
• Ігор Луценко: Або прокинемося, або програємо